Українці, через постійні обстріли енергетичної інфраструктури росіянами, змушені прилаштовуватись до життя, коли у будинках часто немає світла. Не дивно, що електроенергія зараз стала дуже цінною у нашій країні. Дедалі більше українців цікавляться тим, як придбати і встановити у будинку джерело резервного живлення.

Придбати сонячні панелі сьогодні хочуть чимало ОСББ. Однак чи вартує це робити, зважаючи на вартість обладнання і ситуацію? "Українська енергетика" проаналізувала це питання.

 

Зі світлом, попри відключення

 

Старій, введеній в експлуатацію у 1969 році, п’ятиповерхівці у Павлограді Дніпропетровській області, можна сказати, пощастило. Ще до війни ОСББ взяло участь у пілотному проєкті "Підвищення надійності енергозабезпечення багатоквартирного будинку завдяки сонячній енергії", який фінансується Фондом імені Гайнріха Бьолля. І сьогодні завдяки цьому на покрівлі будинку вже встановлено сонячну електростанцію.

"Цей проєкт розпочинався ще до війни, – розповіла Оксана Горова, голова правління ГО "Ресурсний центр – епіцентр змін". – Знайти компанію-підрядника, яка цим займається і має успішний досвід такої роботи, було дуже складно. Проте нам пощастило. А коли вже мало завозитись обладнання, у Дніпрі, неподалік від місця, де воно зберігалось, почався ракетний обстріл. Дивом все вціліло. Потім обстріли вже нашого міста. Воно опинилося без світла, зв’язку та без інших благ. До того ж зламався кран, і ми витратили півдня, аби підняти все устаткування на покрівлю. Однак, все вдалося".

З чого загалом складається будинкова сонячна електростанція? Один із головних, але не єдиним, її компонентів – є сонячні панелі. Вони перетворюють сонячне світло на електроенергію постійного струму. Для того, аби використовувати згенеровану панелями електроенергію, постійний струм має бути перетворений у змінний. Це завдання виконує інвертор. Якщо споживання у будинку дуже незначне, бо, скажімо, електроприлади не включені, або якщо панелі виробляють більше енергії, ніж потрібно в цей час, то електроенергія буде надходити в акумуляторну батарею (накопичувач) для зберігання. Вона накопичує енергію у постійному струмі.

Сонячна станція у павлоградській п’ятиповерхівці – це 10 сонячних панелей загальною потужністю 5 кВт, однофазний гібридний інвертор на 5 кВт (може використовувати як електроенергію з сонячних панелей, так і з електромережі чи акумуляторних батарей) та акумуляторна батарея (резервний накопичувач) на 2,4 кВт, яка може заряджатися від сонця і мережі.

Потужність обладнання, звісно, не може повністю забезпечити мешканців будинку електроенергією під час планових чи аварійних відключень, однак закриває критичні загальнобудинкові потреби.

"Завдяки резервному живленню (зокрема, резервному накопичувачу), навіть коли вимикають подачу електроенергії у будинок на чотири чи більше годин, а вчора зранку у нас не було світла понад 12 годин поспіль, ми маємо під’їздне освітлення, воно у нас економне завдяки модернізації і датчикам руху, і у нас працюють домофони. А це дуже важливо, бо йдеться про безпеку мешканців", – описала переваги, що надає СЕС, Оксана Горова.

Крім того, електроенергія є у приміщенні так званого спільного простору. По суті, це пункт незламності, який облаштували у будинку. У спільному просторі можна включити ноутбуки, зарядити павербанки, надрукувати документи та, у разі потреби, підзарядити свої телефони.

Завдяки резервному живленню, навіть коли вимикають подачу електроенергії у будинок на чотири чи більше годин, ми маємо під’їздне освітлення, і у нас працюють домофони

"Наразі мешканці встигають заряджати їх вдома. Проте, в разі чого, маємо резервний накопичувач, аби бути на зв’язку. А головне – ми знаємо, що коли буде день, то наша батарея знову буде заряджатись, тобто ми матимемо електроенергію", – наголосила голова правління "Ресурсного центру".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Електроенергія: слабка ланка під час війни

У безхмарні дні, навіть взимку, сонячні панелі дозволяють протягом щонайменше 5-6 годин генерувати і використовувати близько 0,5 кВт електроенергії (для роботи домофонів, під’їздного освітлення, зарядки гаджетів). А у хмарну погоду – 0,2-0,3 кВт протягом 5 годин на день. Отже, сонячна станція навіть зараз, взимку, виробляє електроенергію, яка може підтримувати роботу певного обладнання. У дні, коли сонця дуже мало, – використовуються переваги гібридного інвертора, що здатен заряджати батареї від мережі у години, коли електропостачання працює, і віддавати, коли його вимикають.

"Навіть у несприятливі дні листопада виробництво електроенергії становило 1-2 кВт-год, у погожі дні воно сягало 10-20 кВт-год", – додала Оксана Горова.

Вона зазначила, що резервний накопичувач має бути завжди заповнений на 100%, бо ніхто не знає, коли у будинку не буде електрики. Водночас, члени правління ОСББ порахували, що збереженої у батареї електроенергії вистачить, скажімо, на 12 годин під’їздного освітлення. Більше батарей – більше можливостей. Система дозволяє надалі збільшувати ємність.

Звичайно, дуже добре мати свою сонячну електростанцію для підтримки роботи, наприклад, індивідуального теплового пункту (ІТП). Однак, для цього потрібно кілька батарей-накопичувачів.

"1 кВт-год електроенергії вистачить на 2-2,5 години роботи ІТП, тобто така батарея, як у нас, за цей час розрядиться. Для того, щоб ІТП пропрацював, скажімо, 4 години, доведеться мати дві такі батареї. А якщо ви хочете, аби воно працювало 6 годин, то треба три батареї", – навела розрахунки Оксана Горова.

"У павлоградського ОСББ непогана ситуація, – вважає Вадим Литвин, голова Асоціації енергоаудиторів України. – Взимку сонця вистачає по суті на якісь мінімальні потреби. А за рахунок того, що у будинку є батарея, яка може підзаряджатись не тільки від сонця, але й від мережі, мешканці забезпечують свої мінімальні потреби у періоди перерв в електропостачанні. Переваги сонячних панелей максимально розкриються навесні та влітку".

© shutterstock.com

 

Окупність сонячних станцій залежить від ціни електроенергії

 

Вартість кожної сонячної станції залежить від дуже багатьох факторів: матеріалів, типу, кількості блоків, інших складових, їх потужності. До того ж і від проєктних, монтажних, транспортних видатків. Щоб зорієнтуватись у ціні, можна відштовхнутись від того, скільки коштує 1 Вт потужності сонячних батарей.

"Вартість сонячних панелей вже протягом останніх кількох років становить близько 50 центів за 1 Вт потужності, – наводить розрахунок вартості Вадим Литвин. – Із монтажем або, умовно, "під ключ" – це вже буде коштувати близько 1-1,5 долара за 1 Вт потужності, а з батареями-накопичувачами – приблизно у два-три рази дорожче, залежно від ємності".

У Павлограді поставили панелі з накопичувачами, тобто з акумуляторами. Отже, цей варіант ще дорожчий.

"Накопичувачі коштують стільки, скільки вся сонячна система, – зауважив Юрій Трегубко, голова правління Херсонської ГО "Центр розвитку ОСББ "Пліч-о-пліч", член Національної ради з питань ОСББ при Кабінеті міністрів України. – Таким чином, 1 Вт, отриманий за допомогою сонячної системи з накопичувачами, за довоєнними цінами коштував 2 долари, зараз – 3-3,5 долара".

Загалом вартість павлоградського проєкту (включаючи проєкту документацію, обладнання та всі інші роботи й витрати) склала 340 тис. грн.

Продавці сонячних станцій зазвичай зазначають, що їх окупність становить 5 років. Однак це можливо лише за використання "зеленого" тарифу на сонячну електроенергію, а він не діє для ОСББ, і без врахування накопичувачів – лише для приватних домогосподарств.

"Сьогодні економічної рентабельності у сонячних панелях на багатоповерхівках немає, – вважає Юрій Трегубко. – Їх можна було ставити, лише маючи "зелений" тариф. Якщо 1000 Вт (1 кВт) коштує 1000 доларів, то за торішнім курсом долара це було приблизно 27 тис. грн. Якщо зважити, що сонячна електростанція потужністю 1 кВт виробляє у херсонських широтах 1100 кВт-год електроенергії за рік, то 1100х1,68 (ціна електроенергії для населення) дорівнює 1848 грн. Отже, виходить майже 2000 грн. Якщо на 1 кВт ми витрачали 27 тис. грн, а за рік отримували 2 тис. грн економії, то це – 13 років окупності, тобто це невигідно. Проте 13 років – це окупність сонячної станції у довоєнний час. Зараз долар коштує вже 40 грн, а тарифи на електроенергію для населення не підняли, вони заморожені. Проте сонячна станція як виробляла (е/е) по 2 тис. грн, так і виробляє. Водночас її вартість зросла з 27 до 40 тис. грн. Відтак термін окупності вже становить 20 років".

Аби станція окупилась за 5 років, потрібно, щоб електроенергія коштувала 5 грн, вважає Трегубко. А ще, на його переконання, тарифи на електроенергію для населення не мають бути нижчими, ніж для бізнесу.

"Досить загравати з народом, – каже член Національної ради з питань ОСББ при Кабміні. – Людей обманюють, ніби для них діє пільгова ціна на електроенергію. Насправді це пограбування, бо людей змушують купувати, наприклад, хліб, в ціні якого закладено умовно 10 грн на електроенергію. Тому моя позиція така: спочатку вирівняти тарифи, а потім зробити, як у Європі, припустімо, як в Італії, де для населення ціна електроенергії дорівнює 25 євроцентів, а для бізнесу – 20, бо бізнес бере тисячі кіловатів".

© shutterstock.com

 

Генератори чи сонячні панелі?

 

Чимало мешканців багатоповерхівок розмірковують, що краще: купити генератор чи сонячні панелі?

"Дизельні чи бензинові генератори не знімають вплив перепадів, все одно обладнання треба запускати, – поділилась досвідом Оксана Горова. – І щоразу це негативно позначається на ньому. Відтак інвертор і батареї, на мою думку, це простіше рішення, ніж через кожні 4-5 годин бігати до генератора, заливати, вмикати тощо. Тобто ми повинні враховувати не лише вартість генератора й палива, але також вартість його обслуговування. А ще маємо врахувати, скільки це обладнання буде працювати, адже генератори також мають обмежену кількість годин роботи".

Дизельні чи бензинові генератори не знімають вплив перепадів, все одно обладнання треба запускати. І щоразу це негативно позначається на ньому

Втім будинкова СЕС або генератор не можуть повністю замінити один одного у зимовий період. Відтак для кожного будинку експерти радять прораховувати систему альтернативного живлення, яка може закрити певні потреби мешканців.

"Йдеться про комплексну гібридну систему електропостачання споживачів, яка би могла використовувати різні джерела (мережу, сонце, генератор) і за рахунок цього бути більш ефективною і дешевшою саме для критичних періодів, коли у нас є значні перерви в електропостачанні", – пояснив Вадим Литвин.

Він застеріг, що не слід вірити продавцям, які кажуть, що у разі, якщо ви поставите сонячні панелі, то матимете 100% автономності в електропостачанні. Такого не буде. Принаймні, для багатоквартирного будинку. Але збалансувати і забезпечити мінімальні потреби, бодай роботу того ж генератора у більш ефективному режимі, можна.

"Якщо ми запустили генератор, і він "їсть" паливо, а ми заряджаємо від нього кілька телефонів, то це набагато менш ефективно, ніж якщо він буде паралельно заряджати батарею у гібридній системі і тим самим працювати у своїх оптимальних режимах", – зазначив енергоаудитор.

© Ольга Чайка

 

Не вигідно, але доцільно

 

Попри те, що встановлювати сонячні електростанції у багатоповерхівках економічно абсолютно невигідно, чимало ОСББ хотіли би це зробити. Задля виживання у такі періоди, як зараз.

"Окрім окупності, є ще питання безпеки та надійності", – наголосив Вадим Литвин.

"Доцільно мати сонячну систему у будинку чи ні – залежить від того, яка у нас мета. Співвласники будинку повинні вирішувати, чи хочуть вони мати, наприклад, завжди закриті під'їзди або можливість заряджати свої телефони. Після 1,5 місяця використання нашої СЕС я бачу переваги того, що у нас зроблено. Це вихід в умовах неповного блекауту, коли відбуваються включення-виключення електроенергії. І думаю, що будинкам, які мають дахові котельні, яким потрібно забезпечити роботу циркуляційного насоса для системи опалення тощо, для них доцільно мати сонячну електростанцію", – вважає Оксана Горова.

Вона звернула увагу на те, що ця система може впроваджуватись поступово. Оскільки сонячні панелі сьогодні ще доволі дорогі та малоефективні взимку, то можна поставити гібридний інвертор, акумулюючі батареї і завдяки цьому мати бодай якусь електроенергію, коли система електропостачання працює за графіком. А згодом встановити сонячні панелі.

"Встановивши інвертор і батареї, ви вже знімаєте перепади і, відповідно, шкідливий вплив включення-вимкнення електроенергії на дуже чутливе обладнання, яке коштує мільйони", –  аргументувала представниця павлоградського ОСББ. – Однозначно, я б рекомендувала іншим ОСББ мати такі сонячні системи і, зокрема, мати більше накопичувачів. Накопичувач потужністю 5 кВт може заряджати до п’яти батарей ємністю по 2,4 кВт-год. Вони недешеві, але їх можна використовувати для підтримки роботи ІТП та іншого обладнання".

Встановивши інвертор і батареї, ви вже знімаєте перепади і, відповідно, шкідливий вплив включення-вимкнення електроенергії на дуже чутливе обладнання, яке коштує мільйони

Зараз, коли у країні є перерви в електропостачанні, сонячні електростанції могли б допомогти знизити ризики повного відключення критичної інфраструктури будинку. Особливо, якщо це не просто сонячні панелі, а по суті система резервного живлення, яка складається з гібридного інвертора, акумуляторних батарей і сонячних панелей. Власне такий інвертор дозволяє системі працювати у режимі безперебійного живлення.

"І нехай взимку сонячна електростанція в будинку дасть змогу мешканцям лише зарядити телефони чи ноутбуки, проте в інші періоди року, коли є більше сонячних днів, вона генеруватиме більше електроенергії. Тоді її можна буде перенаправляти на інші потреби, наприклад, використовувати для роботи системи гарячого водопостачання чи для часткової компенсації споживання мешканцями", – розповів про особливості соняних систем Вадим Литвин.

Окрім переваг, які сонячні системи, на відміну від генераторів,демонструють у воєнний час, вони можуть бути корисними і у мирний. Їх можна було б використовувати для потреб будинку, зменшуючи витрати мешканців і витрати держави (за нинішньої тарифної політики), вважає експерт. Адже сьогодні кіловат-година для комерційних структур коштує приблизно 6 грн, а для населення – 1,68 грн, тобто держава у той чи інший спосіб доплачує цю різницю. Відповідно, якщо мешканці економлять, зокрема, завдяки використанню альтернативних джерел енергії, то державі доведеться менше компенсувати цю різницю у тарифах.

"І якщо мешканці зменшують своє споживання, то давайте ми будемо віддавати цю різницю у тарифах не лише тим, хто продає цю енергію, але й тим, хто зменшує споживання, бо тим самим він зменшує навантаження на держбюджет і бюджет енергокомпанії, які мають це компенсувати", – додала голова Асоціації енергоаудиторів України.

Якщо мешканці економлять, зокрема, завдяки використанню альтернативних джерел енергії, то державі доведеться менше компенсувати цю різницю у тарифах

Він навів такий приклад: якщо за рахунок встановлення сонячних систем або інших енергоефективних заходів людина зекономила для будинку, скажімо, 1 тис. кВт-год, то для себе вона зекономила 1680 грн (за тарифом). Однак для держави вона зекономила ще умовно 4200 грн. Відповідно, якби держава з цих 4200 грн віддавала назад бодай 3-4 тис. грн, то тоді і їй би це було вигідно, і мешканцям, бо вони могли б інвестувати ці кошти у сонячні системи або інше енергоефективне обладнання, брати кредитні кошти.

"І така система могла би працювати по колу", – вважає експерт.

© shutterstock.com

Своєю чергою, член Національної ради з питань ОСББ при Кабміні Юрій Трегубко пропонує встановлювати за кошти держави сонячні панелі на дахах будинків, а накопичувачі тримати десь на складі. У разі, наприклад, війни чи іншої катастрофи ці накопичувачі можна видавати на будинки, аби, скажімо, мати електроенергію у сховищах.

"Якщо ми говоримо про багатоквартирний будинок, то зважаючи, що сонце нормальне є лише у літні місяці, то ми можемо говорити лише про часткове, у межах 10%, покриття потреб багатоквартирного будинку, з огляду на площу даху, на якому можна розмістити сонячну систему, та на фактичне споживання. Проте цілком можливо прорахувати модель, яка була би вигідна й доцільна", – вважає Вадим Литвин.

Розуміючи ті плюси, які може дати СЕС будинку, ОСББ звернулись із проханням до Фонду енергоефективності, аби він розширив перелік заходів, витрати на які компенсує, і включив встановлення сонячних панелей у програму "Енергодім".

"Це було б доцільно, тому що насправді заходи, які стосуються зменшення та заміщення використання електроенергії та газу або підвищення енергоефективності зараз, за існуючих тарифів, для держави у 3-4 рази більш вигідні, ніж для самого мешканця. Економлячи 1 гривню для себе, мешканець економить 3-4 гривні для держави за рахунок того, що з державного бюджету потрібно менше компенсувати коштів  енергопостачальним компаніям. Тому у пріоритеті має бути заохочення такого впровадження", – зазначив голова Асоціації енергоаудиторів України.

 

Зацікавленість сонячними панелями сьогодні дуже висока, проте ціна сонячних електростанцій і відсутність "зеленого" тарифу для ОСББ гальмують встановлення таких альтернативних джерел енергії у багатоповерхівках. Сьогодні це можливо робити лише за кошти міжнародних грантів. Проте користь від будинкових СЕС, як для мешканців, так і для держави, є очевидною. Особливо зараз, під час війни. Досвід павлоградського ОСББ показує, що сонячні системи могли би зменшити навантаження на загальну електромережу країни й підтримати будинкові системи електро-, водо- й теплопостачання у робочому стані під час планових та аварійних відключень електроенергії. Відтак держава мала би посприяти у розповсюдженні цього досвіду й підтримати мешканців, які хочуть мати СЕС у своїх багатоповерхівках.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для "Української енергетики"