Щоб утримати клієнтів, які вирішили скористатися перевагою вільного ринку газу, а саме – обирати постачальника, деякі газові компанії залякують їх і перешкоджають іншим чином. Наприклад, донараховують борги за попередні роки, виявляють нібито втручання споживачів у прилади обліку, звинувачують у створенні небезпечних ситуацій, погрожують відключити від газопостачання чи й справді відключають від нього. Отже, перейти до іншої компанії не так просто, як нас запевняють. І це підтверджують скарги, які надходять до НКРЕКП, Антимонопольного комітету, зокрема через мобільний додаток “Енергетика онлайн” та інші спеціалізовані інтернет-ресурси для споживачів.

“Українська енергетика” проаналізувала, на що саме скаржаться споживачі газу і як реагують відповідні органи на такі звернення.

 

Зміна постачальника як підстава для тиску на споживачів

 

За даними НКРЕКП, протягом 2020 року до регулятора надійшло 14810 індивідуальних і колективних звернень громадян, які стосувалися порушень із боку постачальників енергетичних і комунальних послуг.

“Щодо скарг на газопостачальників, то найбільша кількість тих, які надходили протягом останніх трьох місяців, стосувалася затримки переведення споживача до іншого постачальника, – каже Ольга Бабій, членкиня НКРЕКП. – Ці скарги можна віднести до одного кейсу – порушення правил зміни постачальника”.

Та сама причина більшості звернень і до громадських організацій. 

“Зараз 70-80% скарг стосуються зміни постачальника”, – констатує Тетяна Бойко, координаторка енергетичних програм громадянської мережі "Опора”. 

Зі слів експерта, найбільше турбують скарги на дії старих постачальників, які вишукують різні способи, аби не дозволити споживачеві піти до іншої компанії. 

“За минулий рік за допомогою мобільного додатка “Енергетика онлайн” (його розроблено аналітичним центром DiXi Group і НКРЕКП у рамках проєкту USAID “Прозора енергетика”) споживачами було подано 936 скарг, – розповідає Вікторія Ткачук, експертка DiXi Group. – 85% цих скарг були адресовані компаніям у сфері електропостачання, 15% – газопостачальним і газорозподільчим компаніям”. 

Найбільше таких звернень було подано жителями Запорізької області – понад 25%, Київської області та м. Київ – 21,5%, а також Харківської області – 13%. У 2021 році через мобільний додаток було вже надіслано 60 скарг. 

“Щодо скарг до газових компаній, то переважно вони були спрямовані до газзбутів і стосувалися неправильних нарахувань у платіжках”, – додає Вікторія Ткачук.

 “Насправді сьогодні більшість скарг від споживачів – це скарги з приводу завищеної ціни газу, – зауважує екс-уповноважена Антимонопольного комітету Агія Загребельська. – Антимонопольний комітет розпочав розслідування щодо окремих газзбутів у певних областях. Якщо говорити про порушення, які більше пов’язані з процедурними питаннями, то це, наприклад, те, що газзбути разом із облгазами вживають різні заходи для того, щоб не відпустити споживача до іншої постачальної компанії, яка в змозі запропонувати нижчу ціну за блакитне паливо”.

Розберемося, які саме заходи недоброчесних газовиків стають на заваді зміни постачальника.

 

Нарахування “температурних коефіцієнтів”

 

“Із жовтня 2018 року газові компанії групи РГК, що належать олігарху Дмитру Фірташу, почали нараховувати населенню поверх встановленого державою тарифу, додаткові гроші. Начебто за те, що газ при низьких температурах стискається, і відповідно його споживають більше, ніж показує лічильник”, – розповідає Агія Загребельська. 

Споживачі почали скаржитися до НКРЕКП і звертатися до судів. Представники регулятора повідомили, що застосування “температурних коефіцієнтів” (приведення обсягів газу до стандартних умов) до побутових споживачів є незаконним. У листопаді 2018 року НКРЕКП своїми постановами заборонила операторам ГРМ застосовувати “температурні коефіцієнти” щодо побутових споживачів. Частина газових компаній звернулася в адміністративні суди, аргументуючи, що однією з вимог Кодексу газорозподільних систем є перерахунок обсягів газу відповідно до стандартних умов.

Після відкриття з серпня 2020 року вільного ринку газу для побутових споживачів країну накрила друга хвиля “температурних коефіцієнтів”. Такі нарахування стали масово застосовуватися до побутових споживачів, які вирішили змінити постачальника блакитного палива. Споживачі отримали платіжки із боргами за так звані “температурні коефіцієнти”, нарахованими заднім числом (ще з 2015 року).

“До моменту зміни постачальника про таку заборгованість багатьом клієнтам ніхто не повідомляв”, – підкреслює Ольга Бабій, членкиня НКРЕКП. 

Одним із таких споживачів виявився Павло Хобот. “Піонери, які "наважилися" змінити постачальника газу з традиційного газзбуту на іншого, зіткнулися з помстою у вигляді донарахування температурних коефіцієнтів за 2015-2018 роки (окрім звичайних вже незаконних коефіцієнтів за 2018-2020 роки). Не оминула ця доля і мене – донарахували аж 3 тис. грн (окрім зайвих 1 800 грн)!”, – написав чоловік у соціальній мережі. 

Зі слів Агії Загребельської, близько 6 мільйонів споживачів кілька років безпідставно платили газовикам додаткові гроші кожного місяця. Ба більше – такі самі витрати були враховані у тарифі на розподіл газу. “Отже фактично ми заплатили газовим компаніям двічі”, – каже співрозмовниця. За це їх штрафували НКРЕКП та Антимонопольний комітет, проте газовики оскаржили ці дії в судах.

“За “дивним збігом обставин”, всі справи, де 16 фірташівських газовиків оскаржують накладені на них штрафи, зупинені на їх прохання, допоки Верховний Суд не вирішить долю касації громадянки, справу якої розглядає Велика Палата Верховного Суду”, – зауважує Агія Загребельська.

З 1 січня “температурні коефіцієнти” зникли з рахунків за газ, і споживачі заспокоїлися, скарг більше немає. Однак це не означає, що ці коефіцієнти не нараховують.

“Хоча в рахунках за газ ми більше не бачимо “температурних коефіцієнтів”, проте вони нікуди не ділися – їх залишили в рахунках за розподіл газу. Отже, вони фактично сховані у платіжці. Люди їх не бачать, проте сплачують за ними. Такі дії газовиків незаконні, але крапку в цьому питанні має поставити суд. Доки цього не станеться, доти решта аналогічних справ також, найімовірніше, будуть заблоковані на якомусь рівні, а облгаз буде далі виставляти рахунок з коефіцієнтом”, – зауважує координаторка “Опори”.

“За останні три місяці була невелика кількість скарг від споживачів на постачальників, які намагалися виставити коефіцієнти приведення до стандартних умов із 2015 року. Працівники НКРЕКП відразу вийшли на перевірки, але ще до їх початку ці питання були врегульовані постачальником, остерігаючись штрафних санкцій”, – додає Ольга Бабій.

 

Погрози та відключення від газопостачання через технічні проблеми

 

“Топовою причиною для скарг споживачів сьогодні є виявлення газовиками різноманітних технічних проблем, – розповідає Тетяна Бойко. – Приходять представники облгазу до клієнта, який повідомив про зміну постачальника, і раптом зауважують, знаходять те, чого раніше 20 років не бачили у цього споживача. Наприклад, не та марка лічильника або котла вказана в технічній документації, не так зашита труба тощо”. 

Експертка зачитує одне з багатьох звернень до консультаційного центру для населення “ГазПравда”. Воно від жительки Лубен:

“Подали заявку на зміну постачальника газу. Нашому облгазу це не сподобалося, й він опломбував нам газ. Підстава – не пройдене ТО. Заборгованості немає. Згодом у “Лубнигаз” з’ясували: ТО все ж є. Однак натомість знайшли інші порушення. Сказали, що в нас замурована труба. На що ми відповіли, що труба в коробі й до неї вільний доступ. Нам сказали, що це ми переробили за ніч. Хоча це загальна труба і взагалі не має ніякого відношення до нашого проєкту. У нас будинок на чотири квартири й труба проходить через нашу квартиру до сусіда. Крім того, газовики знайшли нібито невідповідність у проєктній документації, хоча проєкт робили саме в “Лубнигаз”. Ми нічого не змінювали 12 років, неодноразово проводилася інвентаризація, і не було ніяких зауважень. Хоча назва котла дійсно вказана інша, всі технічні характеристики однакові, він у нас 11 років, про що свідчить акт про введення в експлуатацію”.

Однак навіть після того, як до проєкту було внесено необхідні зміни, виявилося, що споживачка повинна замінити лічильник, який лише рік перед тим був замінений облгазом. 

“Отже, облгаз, який раніше не помічав усі ці технічні деталі, раптом прозрів, – каже Тетяна Бойко. – Таке прозріння нібито пов’язане з безпекою газопостачання, і такий документ, як правила техніки безпеки газопостачання дає досить широкі повноваження облгазам. Споживачі дійсно часто не знають ці правила. Наприклад, що без дозволу облгазу не можна переставити газову плиту бодай на метр чи купити й поставити плиту іншої марки. Все це є порушеннями, які в даному випадку стають підставою для того, щоб споживачу припинили газопостачання. А потім починається діалог. У частині випадків виявляється, що порушень взагалі не було. Маємо приклад, коли з’ясувалося, що проблеми з газовою трубою є не в того споживача, чий будинок відключили від газопостачання, а в його сусіда”.

Зі слів експертки, оскільки облгази не можуть припинити газопостачання через борги споживачів, то начебто знаходять порушення ними правил газової безпеки, які можуть призвести до серйозних наслідків. І саме через це газовикам дозволяють відключати споживачів від постачання газу. 

З одного боку, правила безпеки – понад усе. Але з іншого – чи справді лише ними керуються представники газових компаній, коли приходять до споживачів, які вирішили змінити постачальника? 

“Якщо не там, де треба, труба, газова плита – це відповідальність споживача, – коментує Богдан Рабешко, правозахисник, голова ГО “Громадський рух “Європейське місто”. – Люди дійсно часто скаржаться, що до них прийшли газовики й сказали, що не так труба встановлена або газовий котел. Однак маємо зрозуміти, що газ є вибухонебезпечним, тому перепланування в будинку мають бути затверджені проєктом, підписаним керівником облгазу. Йдеться про безпеку, але люди того не розуміють – перевстановлюють труби, котли, а потім обурюються, що до них приходять газовики і відключають їх від постачання. У таких випадках споживачі не праві”.

Богдан Рабешко переконаний, що прискіпливість газовиків пов’язана, по-перше, з випадками вибуху газу в будинках, а також із тим, що зараз люди отримують дві платіжки за газ (за сам газ та за його розподіл). Оскільки облгази несуть відповідальність, то хочуть перестрахуватися, щоб у разі чого не бути винними.

Натомість Тетяна Бойко переконана, що газовики зловживають своїм становищем.

“Сумніваюся, що газовій безпеці загрожує помилка (не та літера) в марці лічильника. Але це дає підстави газовикам карати споживачів. І таких випадків і звернень від споживачів, напевно, найбільше. Людям говорять про порушення правил споживання, а потім у неформальній обстановці кажуть, що якби ви не змінили постачальника, то у вас би цих проблем не було”. 

“НКРЕКП отримувала скарги на те, що газова розподільна компанія знаходила якісь підстави для від’єднання споживача від мережі. Скажімо, під приводом аварійності, тому що в умовах ковіду заборонено відключення споживачів. Але газовики знаходили підстави зробити це через нібито витік газу, аварійність тощо. Ці скарги розглядалися регулятором у робочому порядку. Газовим компаніям доводилось врегульовувати ці питання в рамках перевірок”, – пояснює представниця регулятора. 

 

Нарахування штрафів

 

Інша причина, через яку споживачі не можуть перейти до нового постачальника газу, –  їм закидають втручання у лічильник газу. 

Богдан Рабешко щодня розбирає звернення людей із цього приводу:

"Допоможіть мені! Наклали сьогодні в Червонограді штраф 14 тисяч гривень! Нібито за втручання в газовий лічильник. Був я присутній на цій так званій експертизі на вулиці Золотій у Львові. Три інспектори відкрили мій лічильник, подивились на нього і сказали, що я крав газ. На моє зауваження, що вони мають лічильник перевірити на спеціальному обладнанні, вони махнули рукою і сказали, що скло подряпане, а значить – було втручання. На всі мої зауваження вони не реагували – взяли й написали акт про втручання. Що це за експертиза? Згідно з її висновками я тепер маю сплатити 14 тисяч!”

"Працівники “Львівгазу” приїхали в Соснівку до мого старенького батька в жовтні 2019 року. Зняли його лічильник на повірку. В листопаді 2020 року (після 13 місяців!) до мого батька знову повернулись ті самі газовики з його лічильником і сказали, що виписують акт про порушення. Пізніше експертиза склала акт про втручання... Батька-пенсіонера викликають у Червоноград на комісію. Збираються накласти штраф. Прошу допомоги".

А мешканцю Стрийського району Львівщини Богдану Пристаюку за нібито втручання у лічильник нарахували 117 грн штрафу і зняли прилад. 

“Лічильник виявився заіржавілим, бо його повірку не робили ще з 1997 року, – каже Богдан Рабешко. – От тільки чому в цьому винен споживач? Адже відповідно до законодавства, за міжповірочними термінами має слідкувати газова служба. До слова, інтервали між повірками не мають перевищувати вісім років. Але людині закидають втручання й виписують штраф у 117 тисяч гривень.

До мене надходить маса повідомлень від споживачів природного газу як з Львівської області, так і зі всієї України. Таке враження, що облгази, користуючись своїм монопольним становищем, вирішили покращити своє фінансове становище”.

От тільки скарги щодо лічильників, на відміну від інших згаданих випадків, НКРЕКП не розглядає. “Коли до нас надходять такі скарги, ми залучаємо третю сторону – “Укрметртестстандарт”. І поки звідти не нададуть роз’яснення, ми нічого не можемо робити. Встановлювати неналежність, невідповідність лічильника – не наші повноваження”, – пояснює Ольга Бабій.

 

Повернення до старого постачальника

 

Ще один тип скарг на постачальників газу надходить через те, що людей нібито примусово повертають до старого постачальника, розповідає Тетяна Бойко.

Саме така історія трапилася з Юлією Назаренко з Лубен. Вона хотіла перейти до іншого газопостачальника, подала до нього заяву, але в результаті залишилася без газу. Представники облгазу без попередження відімкнули її будинок від газопостачання нібито через виявленні численні порушення, зокрема непройдений техогляд, замуровані труби, невідповідність котла технічній документації. Дивно, що всі ці порушення не були помічені облгазом протягом попередніх 11 років. Навіть після усунення усіх зазначених газовиками недоліків, перейти до нового постачальника не вдалося. Попри те, що споживачка вже почала платити за газ новому постачальнику, вона отримувала рахунки також від старого. З’ясувалося, що АТ “Лубнигаз” без будь-яких повідомлень і без згоди клієнтки повернула її до себе. 

“Споживачеві для того, щоб він опинився в іншого постачальника чи повернувся до свого попереднього, потрібно написати заяву-приєднання. Після цього цей новий постачальник вже звертається до оператора ГТС, на його платформу, і тоді цього споживача реєструють у реєстрі даного постачальника й автоматично подають сигнал, що цей споживач вилучається з реєстру колишнього постачальника. Проте є випадки, коли людину примусово повертали, але ніякої заяви вона не писала. Це своєрідний шантаж. Зараз ці випадки розслідує НКРЕКП”, – каже Тетяна Бойко.

 

Відмова надати EІC-коди або плутанина з кодами

 

Своєрідною перешкодою для переходу до іншого постачальника стали EІC-коди (Energy Identification Code), які призначені для ідентифікації суб’єктів ринку природного газу. 

За правилами, споживач, який хоче змінити постачальника, повинен надати свій EIC-код. Проте дуже багато облгазів і газзбутів у певний період припинили друкувати такі газові коди на своїх платіжках або друкували їх за відривною лінією платіжки, у місцях, де її склеювали для доставки поштою.

НКРЕКП ще наприкінці серпня 2020 року своїм рішенням зобов'язала операторів газорозподільних мереж (облгази) друкувати ЕІС-коди споживачів у платіжках і зазначати ці номери в електронних кабінетах споживачів. Відповідні зміни щодо обов’язків облгазів регулятор вніс до Кодексу газорозподільних мереж. Однак це не зупинило ігри деяких газовиків із кодами клієнтів.

“Є випадки, коли облгаз, як виявилося, присвоїв споживачу кілька ЕІС-кодів, – зазначає Тетяна Бойко. – За одним кодом людина ніби залишається у старого постачальника, за іншим – переходить до нового. Є випадки, коли споживач перейшов, змінив навіть дві компанії-постачальника, і до нього приходять рахунки з трьох компаній”.

Зараз такими справами займається НКРЕКП. Зі слів експертки, поки що складно сказати, якою тут є провина облгазу. Були ситуації, коли змінився облгаз. Наприклад, ДП “Монтажник” ТОВ “Торговий дім “Валінор” у вересні 2020 р. звернулося до НКРЕКП із заявою про зупинення ліцензії з розподілу природного газу.  НКРЕКП прийняло відповідну постанову і розширила територію діяльності АТ “Вінницягаз”. Інша ситуація: 20 січня 2021 року НКРЕКП прийняла рішення про виключення з території ліцензованої діяльності АТ "Харківгаз" смт. Донець і с. Копанка Харківської області та включила ці населені пункти в територію ліцензованої діяльності ВАТ "Кіровоградгаз". Отже облгази змінено, а кожен видає свій код. І тому до споживачів приходило одразу кілька платіжок. Виникає питання: чому той код, що був раніше, не скасований? 

“Бо немає процедури, яким чином він скасовується, – пояснює співрозмовниця. – Тобто є ще певні недопрацювання, регулятор зараз розбирається з такими ситуаціями”.

Також є випадки, коли, облгази пояснюють, що в них відбувся збій. Наприклад, про це сказали в АТ “Сумигаз”, попросили вибачення і намагаються залагодити конфлікт. “Тобто вони визнали свою провину. Деякі споживачі повідомили, що проблему вирішено  і їм вже не приходить три платіжки”, – зауважує експертка.

До слова, таких випадків плутанини з кодами багато в приватних будинках, бо найчастіше постачальника міняють ті, хто споживає багато газу.

 

Несвоєчасне оприлюднення цін на газ

 

Постачальники газу не втомлюються знаходити нові причини для того, щоб не відпустити клієнта до іншого постачальника. Наприклад, був період (після відкриття вильного ринку газу для побутових споживачів), коли облгази та газзбути запізно оприлюднювали ціни на газ для того, щоб люди не встигли перейти до нового постачальника. Однак НКРЕКП нагадала їм, що вони зобов’язані робити це за п’ять днів до початку нового місяця.

“Серед загальної кількості звернень до НКРЕКП чимало скарг на те, що постачальники вчасно не публікували (згідно з Кодексом і типовим договором) інформацію щодо цін на природний газ на наступний місяць, – каже Ольга Бабій. – Вони повинні публікувати на своїх офіційних сайтах інформацію про ціни для споживачів на наступний місяць за 5 днів до початку нового місяця. Ми провели велику кількість перевірок і застерегли постачальників від подальших таких дій. Зазначу, що після цього вони більше не порушують цю вимогу”.

Як бачимо, чимало газових компаній, що історично закріпилися на окремих територіях, пручаються вимогам вільного ринку газу, бо не звикли до конкуренції. 

“Загалом, завдяки різним “заходам” газовиків створюється дуже негативний імідж рішення щодо зміни постачальника. Виходить – краще не міняти його, ніж змінити й отримати всі ці проблеми та незручності”, – зазначає Тетяна Бойко. Водночас вона радить споживачам не боятися й діяти рішуче.

 

Як протидіяти свавіллю?

 

Тетяна Бойко нагадує, що в Україні є два органи, куди можуть поскаржитися споживачі на постачальників газу. Це – НКРЕКП та АМКУ, які принаймні пообіцяли досить швидко реагувати на такі скарги. 

Мобільний додаток “Енергетика онлайн” дозволяє подавати скарги до компаній – постачальників послуг за неякісно надані послуги у сферах електро- й газопостачання. Окрім звичайних скарг, користувачі додатку також мають можливість подати повідомлення про зловживання. 

“У січні-лютому цього року було подано 44 таких повідомлення, а за минулий рік – 237”, – поінформувала Вікторія Ткачук.  

Ще одним типом скарг, які можна надіслати через “Енергетика онлайн”, є заява на компенсацію.

“Із січня минулого року було подано 246 таких заяв. Держава гарантує право користувача отримати грошову компенсацію у разі порушення енергокомпанією гарантованих стандартів якості обслуговування. При подачі заяви користувач обирає який саме стандарт якості було порушено, а додаток автоматично формує текст заяви. Споживачеві залишається лише описати порушення та надати докази (за наявності)”, – додає Вікторія Ткачук.  

Цікаво знати, як реагують на такі скарги відповідні органи. 

“Якщо людина пише скаргу щодо порушення й воно очевидне зі скарги (людина одразу у скарзі надала певну кількість документів – копії платіжок, звернень тощо), то ми відразу виставляємо вимогу до газових компаній врегулювати конфлікт і поінформувати нас (навіть без перевірок) й зазначаємо термін, – каже Ольга Бабій. –  Якщо вони не реагують на таку вимогу, то ми виходимо на позапланову перевірку й врегульовуємо цю скаргу, тобто застосовуємо штрафну санкцію і вимагаємо врегулювання проблеми через рішення комісії, тобто виконати ті чи інші дії. Це займає від 30 до 60 днів. З одного боку, здавалося б, що процедура мала би бути швидшою, але з іншого – маємо справу з суб’єктами господарювання й по відношенню до них не можемо перевищувати свої повноваження. Ми маємо дати їм час на відповідь, на пояснення, врегулювання. Тобто це вулиця з двостороннім рухом”.

З іншого боку, скарг від споживачів дуже багато, а отже й навантаження на НКРЕКП є вкрай великим. “НКРЕКП фізично не в стані розібратися з усіма зверненнями, – каже Богдан Рабешко. – Якщо в територіальному відділенні НКРЕКП в штаті лише п’ятеро працівників, то яким чином вони можуть встигнути відреагувати на масу заяв від споживачів області щодо порушень їх прав? Тим паче, що вони займаються не лише скаргами на постачальників газу, але й скаргами на обленерго, водоканали, теплоенерго. Через це представники регулятора можуть поверхнево поставитися до заяви споживача, не перевірити всі наведені ним факти”.

Своєю чергою представниця “Опори” зазначає, що якщо облгазам буде вигідніше заплатити штраф, якщо не буде серйозних покарань, то це означатиме, що їм дали “зелене світло” для подальших зловживань. Чи можна якимось чином виключити саму можливість для їх виникнення?

“У монополістів завжди буде спокуса зловживати своїм становищем, і чим сильніший буде регулятор, чим швидше ми будемо діяти, тим менше в монополіста буде спокус, – переконана Ольга Бабій. – Наші перевірки впливають на постачальників газу, бо вони дорожать своєю ліцензією і розуміють, що чим більше з їх боку буде зловживань, тим вищі ризики втрати ліцензії. Для них штрафна санкція – це таке… Заплатили і все.  Більший ризик – це втрата ліцензії. А наявність великої кількості системних порушень ліцензійних умов є для нас підставою для позбавлення ліцензії”. 

Та чи будуть застосовані такі дії регулятором? Наразі НКРЕКП ухвалила постанови про проведення позапланових виїзних перевірок компаній, на які активно скаржилися споживачі. А саме: “Лубнигаз”, “Лубнигаз-трейдинг”, “Львівгаз” і “Смарт газ систем”. І 12 лютого цього року регулятор на своєму засіданні анулював ліцензію ТОВ "Смарт газ систем" (м. Мелітополь Запорізької обл.) за переведення споживачів до компанії без їхньої згоди.

“Кілька останніх тижнів ми бачимо, що НКРЕКП почала активно реагувати на  звернення споживачів, – каже Агія Загребельська. – Я думаю, це пов’язано з тим, що почались масові акції протесту, на які змушені були звернути увагу наші топ-посадовці, починаючи від прем’єр-міністра, виконуючого обов’язки міністра енергетики і закінчуючи президентом. І все це спонукало НКРЕКП встати зі стільця й почати виконувати свою роботу. Ми бачимо, що почалися перевірки газових компаній, що певні питання щодо їх діяльності почали виноситися на засідання НКРЕКП і розглядатися. Сподіваюся, що на цьому все не закінчиться, і ми побачимо результат цих перевірок у вигляді штрафів. Також НКРЕКП може позбавити ліцензій постачальні компанії, які порушують закон і ліцензійні умови (а в даному випадку є всі ознаки таких порушень). Сподіваємося, регулятор не забариться з такими рішеннями”.

Водночас експертка зауважує, що порушення з боку газовиків не зникнуть, доки на ринку діють монополісти.

“Більшість (понад 70%) газових компаній мають ознаки монопольного домінуючого становища. І воно їм дозволяє зловживати і порушувати правила. Крім того, вони відчувають слабкість держави, регулятора, Антимонопольного комітету. До того, як люди почали виходити на вулицю, ні регулятор, ні АМКУ особливо не реагували на їх поведінку. Вони розуміють, що поки всі ці регуляторні, контролюючі процедури, процедури розслідування пройдуть, вони за цей час зможуть нормально заробити”,  – вважає співрозмовниця. 

Щодо штрафів, то, на її думку, вони не забезпечують стримуючого ефекту, оскільки недоброчесні газові компанії змушені будуть заплатити в бюджет лише частину своїх прибутків, і то після того, як вони кілька років будуть оскаржувати таке рішення в судах. “Частина прибутків залишається у них, тому порушення – це такий собі вигідний бізнес”, – додає екс-уповноважена Антимонопольного комітету. 

Однак і Агія Загребельська, і Тетяна Бойко зазначають, що зараз держава почала більш активно реагувати на свавілля окремих газових компаній. Відтак з’явився стриманий оптимізм щодо того, що все ж таки це замкнене коло буде розірвано, і що хоча б на  ринку газу почне працювати принцип невідворотності та суворості покарання. Тоді з часом ми побачимо стримуючий ефект покарання, а саме – виключення порушень.

 

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”