В Україні розпочався опалювальний сезон. Аби уникнути підвищення тарифів на тепло та гарячу воду в середньому на 30-40%, уряд, місцева влада й “Нафтогаз” підписали меморандум. У результаті тарифи для населення в усіх містах, окрім Чернігова, залишилися на рівні попереднього опалювального сезону. Однак тарифи для комерційних і бюджетних установ зросли.

Яким чином вдалося врегулювати проблему з тарифами і чи надовго? Ці резонансні для споживачів ЖКП питання дослідила “Українська енергетика”.

 

Як виконують рішення меморандуму 

 

Щоб не допустити зростання тарифів для населення, 30 вересня уряд, “Нафтогаз України” і мери міст підписали черговий меморандум щодо проходження опалювального сезону. 

Основні домовленості

• вартість газу для населення становитиме 7,420 грн за куб. м (із ПДВ, але без вартості розподілу), для бюджетних організацій – 16,7 грн за куб. м (з ПДВ, але без вартості розподілу);

• підприємства теплопостачання гарантовано отримають газ для виробництва тепла та постачання його населенню протягом усього опалювального сезону;

• тарифи на опалення та гарячу воду не повинні перевищувати минулорічні;

• заарештовані через борги за природний газ і його розподіл рахунки теплопостачальників мають бути розблоковані до 15 жовтня; 

• виробники тепла можуть розраховуватися за блакитне паливо з “Нафтогазом” протягом 45 днів після місяця споживання;

• громади з низькою платоспроможністю отримають субвенції з держбюджету, які покривають щонайменше 80% фінансового дефіциту ТКЕ цих громад (з 4 кварталу 2021 року);

• у 2022 році до місцевих бюджетів громад буде спрямовано 4% надходження від податку з доходів фізичних осіб та 13,44% акцизу з пального.

З 1 жовтня "Нафтогаз України" почав постачати газ компаніям, які продають його населенню, за новим механізмом – на базі так званої “балансуючої групи”. У неї входять всі ті компанії, які постачають газ населенню. Як повідомив голова правління Юрій Вітренко, “Нафтогаз” відмовився від договору з компанією “ЙЕ Енергія” Дмитра Фірташа. Відтак газ за пільговою ціною (за новими договорами) тепер можуть купити не лише компанії, наближені до олігарха, але всі постачальники цього ресурсу. 

На своїй сторінці у Facebook Юрій Вітренко пояснив, що найважливіше – в них не буде можливості перепродавати блакитне паливо промисловості, бо “Нафтогаз” відпускатиме постачальникам лише ті обсяги, які споживає населення. Відбір газу для побутових споживачів визначатимуть завдяки індивідуальним ЕІС-кодам. Нові договори “Нафтогазу” з постачальниками газу діятимуть до травня 2022 року – як і річна ціна газу для населення. Юрій Вітренко назвав ці зміни міні-революцією. 

Проте вже наприкінці жовтня тепловики заявили, що мають проблему з дефіцитом обсягів газу за фіксованими цінами. Через це вони змушені докуповувати газ за ринковою ціною, яка в листопаді становить 36 424,91 грн/тис куб. м із ПДВ і послугою транспортування.

“Підприємства ТКЕ будуть вимушені піднімати тарифи або переводити роботу котелень і теплових мереж у режим “технологічної броні” для можливості збереження роботоспроможності внутрішньобудинкових систем теплопостачання”, – зазначив віце-президент Міжгалузевої асоціації “Укртеплокомуненерго” Сергій Дунайло.

Своєю чергою керівник “Нафтогазу” заявив, що для забезпечення потреб населення в газі компанії доведеться додатково імпортувати до 1 млрд кубометрів газу з країн ЄС. РНБОУ доручило уряду розробити механізм безперебійного постачання газу побутовим споживачам до завершення опалювального сезону. 

Водночас Прем’єр-міністр Денис Шмигаль вчергове сказав, що країна готова для спокійного проходження опалювального сезону.

“Ми маємо в газосховищах понад 18,5 млрд кубів газу. Уряд за ініціативи президента та РНБО ухвалив рішення про заборону відключення від тепла й газу бюджетних установ, а також житлових будинків. Тарифи зростати не будуть, а програма субсидій збільшена на 12 млрд грн”, – зазначив прем’єр.

Тарифи на тепло приборкали, але не скрізь 

 

Поки що під тиском влади керівники всіх міст країни намагаються дотримуватися умов меморандуму й не піднімати тарифи на тепло для населення. Проте в Чернігові воно таки може подорожчати: на 37% для споживачів “Облтеплокомуненерго” (тут для виробництва тепла використовують газ) і на 7% для споживачів ТЕЦ (де основною енергосировиною є вугілля).

"У всіх областях всі глави міст виконують Меморандум щодо тарифів для населення, який був підписаний місяць тому. Тарифи для населення не підвищуються. Але у нас є одна ситуація в Чернігівській області: мер міста Чернігів пан Атрошенко має намір все-таки єдиним в Україні підвищити тарифи на опалення", – повідомив заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко під час засідання Конгресу місцевих і регіональних влад при президентові України.

Заступник міського голови Чернігова Віктор Геращенко зазначив, що після підвищення цін на газ у міста немає необхідних коштів для компенсації тарифів тепловикам.

Саме тому 30 вересня мер Чернігова Владислав Атрошенко не підписав меморандум щодо проходження опалювального сезону. На своїй сторінці у Facebook він пояснив, що вчинив так, бо вважає несправедливим механізм відшкодування витрат місту.

 “Зараз я веду діалог з центральною владою, в ході якого намагаюся пояснити, що запропонований урядом механізм компенсації багатомільйонних витрат місцевим бюджетам, пов‘язаних з виплатою різниці в тарифах теплогенеруючим підприємствам, є несправедливим та неправильним стосовно Чернігова. Цей тягар вперше в історії України за рішенням центральної влади лягає на місцеві громади, а держбюджет покриває лише третину (і то, поки теоретично) непланових втрат місцевих бюджетів”, – написав Владислав Атрошенко.

 З його слів, для Чернігова цей механізм є несправедливим також тому, що власні надходження бюджету на душу населення (головним з яких є податок на доходи фізичних осіб) у міста одні з найнижчих в Україні. Водночас через розташування на півночі температура повітря в Чернігові взимку на кілька градусів нижча у порівнянні з іншими містами. Відтак більшими є і затрати на опалення населення. 

Міський голова Чернігова запропонував центральній владі шукати додаткову справедливу компенсацію місту з державного бюджету.

Тарифи для бюджетників підвищують

 

“Київтеплоенерго” відкрило опалювальний сезон 23 жовтня. Хоча тарифи для населення залишаться на рівні минулого року (1654,41 грн із ПДВ за гігакалорію), однак для комерційних і бюджетних установ вони піднімуться на 60-90% через зростання вартості газу та умови його закупівлі. Слід зазначити, що таке підвищення відбувається після “вливання” в дане підприємство 2 млрд грн шляхом збільшення статутного капіталу. До слова, на підприємстві продовжуються обшуки СБУ, яка підозрює керівництво “Київтеплоенерго” в службовій халатності. 

Про коригування тарифів для бюджетних установ повідомив також мер Тернополя. Він пояснив це тим, що гарантована ціна на газ для теплопостачальників становить 16,8 тисячі грн за тисячу кубометрів, а раніше вона була нижчою.

“Тепер ми змушені робити коригування тарифів, оскільки вартість природного газу в тарифі на тепло зросла на понад 82%”, – сказав міський голова Тернополя Сергій Надал.

Чи зможуть тепловики за підтримки міст і держави стримувати тарифи протягом всього опалювального сезону? Наразі такої впевненості немає. Вочевидь, значною мірою це буде залежати від врегулювання боргів підприємств ТКЕ за газ, температури повітря протягом опалювального періоду. А ще – від енергоефективних заходів. І в цьому напрямку вже робляться певні кроки. Зокрема Мінрегіон почав  вносити підприємства ТКЕ до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.  Після цього планується підписання договорів про реструктуризацію заборгованості. Якщо проблему боргів буде вирішено, це дасть змогу підприємствам ТКЕ повернутися до енергоефективних заходів. На переконання Дениса Шмигаля, надалі більшість міст можуть зменшити тарифи на тепло майже наполовину за умови модернізації мереж.

“У багатьох містах України втрати сягають понад 40%, у деяких – 50-60%. Тобто, розуміємо, що половина платіжки – втрати тепла на мережах, на постачанні. Якщо ми здійснимо всі заходи з енергоефективності, то українського газу (з підняттям в 5-10% на рік) буде повністю вистачати для українського споживання”, – стверджує він.

Однак проблема в тому, що переважна більшість міст в Україні не знає, скільки вони споживають енергетичних ресурсів у муніципальних будівлях. А відтак це перешкоджає запровадженню заходів з енергоефективності, вважає експерт з енергоменеджменту Олександр Шумельда. Щоб зрушити з місця, на його думку, треба зробити повну інвентаризацію власності.

 

На тарифах може позначитися і брак вугілля

 

Для проходження опалювального сезону та стримування зростання тарифів потрібен не лише газ, про що ми згадали, але й інші енергоресурси. Зокрема вугілля.

За даними Міністерства енергетики, на складах українських ТЕС і ТЕЦ запаси вугілля на 4 жовтня становили 713 тисяч тонн. 

“Минулого року запаси вугілля на початок жовтня були майже у 4 рази більшими, проте навіть тоді протягом опалювального періоду спостерігалися проблеми із забезпеченням нормальної роботи енергосистеми”, – зазначив експерт DiXi Group Богдан Серебренніков.

На жаль, до кінця жовтня запаси на складах ТЕС і ТЕЦ не зросли, а зменшились. Так, за даними ПрАТ "НЕК "Укренерго", станом на ранок 25 жовтня вони становили вже 583 тисячі тонн. Це означає, що не вистачає понад 2 млн тонн вугілля, щоб отримати планові запаси. Проте, в листопаді має бути імпортовано 562 тисячі тонн, повідомило Міністерство енергетики. Крім того, країна має отримати 1,4 млн т вугілля власного видобутку.

Олії у вогонь додала Росія, яка з 1 листопада зупинила поставки енергетичного вугілля в Україну. 

"Йдеться про вугілля марки А (антрацит) та П (пісне). Таке вугілля завозила компанія ДТЕК (Луганська ТЕС, Криворізька ТЕС), Донбасенерго (Слов’янська ТЕС) і Технова (Дарницька ТЕЦ, Сумська ТЕЦ, Чернігівська ТЕЦ)", – написав голова парламентського комітету з енергетики та ЖКП Андрій Герус у Telegram-каналі. З його слів, заборона не розповсюджується на коксівне вугілля, а стосується лише вугілля, яке використовується для потреб енергетики. “Такі дії РФ схожі на їх дії восени 2014 року”, – додав Андрій Герус.

У Мінекономрозвитку РФ зазначили, що попри політичну обстановку, протягом останніх років частка російського вугілля становила до 68% усього вугілля, яке постачається в Україну.

Імпорту електроенергії з Росії та Білорусі з 1 листопада не буде, оскільки необхідні для цього аукціони не відбулись з боку РФ та Білорусі. Про це написав голова парламентського комітету з енергетики та ЖКП Андрій Герус у Telegram.

Як відомо, з жовтня тарифи на електроенергію для населення змінилися. За даними Міненерго, приблизно для 80% споживачів вони зменшились. Це ті домогосподарства, які споживають до 250 кВт-год на місяць. Новий тариф для них становить 1,44 грн за кВт-год. Водночас для користувачів, які споживають понад 250 кВт-год на місяць, ціна залишається незмінною – 1,68 грн за кВт-год.

Якими будть нові тарифи на розподіл газу?

 

До тарифних баталій долучилися також оператори систем розподілу газу (ОГРМ), виявивши бажання збільшити тарифи на доставку газу до 4 разів. Енергетичний регулятор каже, що таке стрімке зростання є дуже малоімовірним. Але, як свідчать розрахунки ОГРМ, опубліковані у медіа, у деяких регіонах облгази за доставку одного куба хочуть отримувати близько 8 грн. 

Зокрема “Луганськгаз” хоче підвищити тариф з 1,55 до 8,41 грн, “Уманьгаз” – зі 1,78 до 8,91 грн, “Одесагаз” – з 0,84 до 4,52 грн, “Київгаз” – із 0,31 до 0,83 грн, “Київоблгаз” – із 1,45 до 3,38 грн.

“Якщо в тарифах на 2021 рік закладалася вартість такого газу на рівні 7 грн за куб, то зараз – за ринковою ціною. Ніхто не постачає операторам газ за пільговими цінами, принаймні поки таких договорів немає. Тому компанії розрахували тарифи, виходячи з ринкових цін (станом на зараз вони на рівні 34 грн. за кубометр газу)”, – зазначив голова Асоціації газового ринку України Денис Сенектутов. 

Через такі заяви та плани газопостачальних компаній у Житомирі пройшли акції протесту проти наміру АТ “Житомиргаз” підняти тариф на розподіл газу в 2,5 раза. На цю ситуацію та публікації у ЗМІ відреагували в Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Регулятор зазначив, що перейматися підвищенням тарифів на розподіл газу зарано, оскільки він буде переглядати їх у грудні.

"Тож досі жодних рішень про затвердження таких тарифів на наступний рік не ухвалювалося. За оперативними узагальненими розрахунками, навіть гіпотетичне корегування тарифів на розподіл природного газу на 2022 рік в середньому по Україні не має перевищувати рамки інфляційних процесів", – йдеться у повідомленні регулятора.

Крім того, в НКРЕКП підкреслили, що обґрунтованість усіх проєктів розрахунків від ОГРМ буде ретельно перевірятися. 

“Досвід минулих років свідчить, що тарифи на розподіл природного газу затверджуються у розмірах, які значно нижче, ніж попередньо розраховані операторами газорозподільчих мереж (облгазів)”, – зазначили в НКРЕКП.

Водночас “Нафтогаз” повідомив, що готовий постачати газ для виробничих потреб ОГРМ на умовах, які дозволять збалансувати тарифи на розподіл газу.

"Ми готові бути одним з таких постачальників для облгазів. Ми розуміємо їхні проблеми, коли тарифи встановлюються регулятором, адже вони мають бути збалансовані та покривати справедливі витрати", — сказав голова правління "Нафтогазу" Юрій Вітренко.

Таким чином, поки що підписанти меморандуму щодо опалювального сезону намагаються виконувати взяті на себе зобов’язання. Тарифи на тепло для населення залишилися на рівні попереднього сезону. Водночас приклад Чернігова свідчить про те, що запропонований урядом механізм компенсації витрат місцевим бюджетам не до кінця продуманий і є суперечливим. Не всі територіальні громади довіряють уряду та його обіцянкам, а тому бояться залишитися сам на сам із фінансовими проблемами взимку.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”