Banner map 990%d1%8590

“Температурні коефіцієнти” у законі: хто і скільки тепер заплатить?

13 грудня 2021

Верховний Суд фактично дозволив колишнім облгазам застосовувати “температурні коефіцієнти”, а отже й стягувати з українців додаткові нарахування за газ

“Температурні коефіцієнти” у законі: хто і скільки тепер заплатить?

Велика Палата Верховного Суду України ухвалила остаточне рішення у справі так званих “температурних коефіцієнтів”. Через їх застосування оператори газорозподільних мереж – колишні облгази – нараховували українцям додаткові суми у платіжках за газ. Люди звернулися до суду. Серед них і пенсіонерка з Луцька Галина Манік. Однак найвищий судовий орган визнав такі нарахування жінці законними. Це означає, що тепер за цим зразком будуть вирішуватися аналогічні судові справи. 

“Українська енергетика” проаналізувала, чому суд виніс дане рішення і якими можуть бути його наслідки.

 

Звідки взялися "температурні коефіцієнти"? 

 

Коли два роки тому пенсіонерка з Луцька Галина Манік отримала платіжку за газ від свого постачальника АТ “Волиньгаз”, то побачила там, окрім звичної суми, ще одну – 1300 гривень. Вона звернулася у газову компанію, де їй пояснили, що це додаткові нарахування за газ за період із грудня 2018 по квітень 2019 років, які з’явилися через те, що насправді мешканці споживають більше газу, ніж показує лічильник. Мовляв, оскільки в холодні дні газ стискається, а в спекотні – розширюється, то це, відповідно до закону, має бути враховано за допомогою коефіцієнтів.

Жінка подала позов до суду проти неправомірних донарахувань оператора газорозподільної системи АТ “Волиньгаз”. У двох судових інстанціях позивачка програла. Однак після цього її адвокат скерував справу до Верховного Суду. Її розгляд Великою Палатою ВСУ відкладався з вересня 2020 року понад 10 разів. І лише 23 листопада 2021 року вища судова інстанція прийняла постанову, в якій визнала правомірним нарахування оператором ГРМ так званих “температурних коефіцієнтів”.

Таких споживачів, як Галина Манік, в Україні приблизно 6 мільйонів. Більшості з них, починаючи з жовтня 2018 року, виставляють додаткові суми і борги за попередні роки за рахунок застосування “температурних коефіцієнтів”. Декому ці борги нарахували за період із 2015 року. Чому саме з 2015-го? Бо саме тоді був прийнятий закон "Про ринок природного газу", в якому зазначалося, що приведення обсягів газу до стандартних умов поширюється на всіх споживачів, тобто і на побутових також.

“Суми донарахувань були різними, залежно від обсягу споживання газу, від домоволодіння, але приблизно від 1 до 3 тис. грн. Однак навіть 1-1,5 тис. грн для пересічної бабусі з села є досить великою сумою, яка не покривається субсидією, тому для людей це була неабияка проблема”, – зазначила членкиня НКРЕКП Ольга Бабій. 

Зі слів голови Спілки споживачів компослуг Олега Попенка, такі нарахування більше торкнулися селян, тому що вони споживають великі об'єми газу. Люди почали телефонувати і писати своїм постачальникам, щоб з’ясувати, звідки взялися борги.

Представники облгазів розповіли, що йдеться про абсолютно законні нарахування із застосуванням температурних коефіцієнтів. 

"Температурними називають коефіцієнти коригування показників побутових лічильників газу відповідно до Методики приведення об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу”, – пояснює Марина Гріцишина, голова комітету Асоціації правників України з питань енергетики, нафти та газу. – У ній зазначається, що стандартними умовами для природного газу є тиск 760 мм ртутного стовпчика й температура 20 градусів по Цельсію”.

 

НКРЕКП намагалася захистити споживачів

 

Споживачі почали скаржитися до НКРЕКП, а також звертатися в суди. Оскільки Методика приведення об’єму газу до стандартних умов (вона була затверджена ще 2004 року) передбачала застосування коефіцієнтів лише до суб’єктів господарювання, то в листопаді 2018 року НКРЕКП своїми постановами заборонила операторам ГРМ застосовувати “температурні коефіцієнти” до побутових споживачів. На деякі колишні облгази регулятор наклав штрафи. А наприкінці 2019 року частину облгазів і газзбутів оштрафував Антимонопольний комітет України (АМКУ). 

“За результатами проведеного розслідування АМКУ визнав дії облгазів і газзбутів, що входили до “Регіональної газової групи” олігарха Дмитра Фірташа, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. Ці дії заключалися у неправомірному донарахуванні (при здійсненні комерційних розрахунків протягом жовтня 2018–серпня 2019 років) об’ємів використаного побутовими споживачами природного газу понад обсяги, визначені лічильниками”, – розповідає ексдержавна уповноважена АМКУ та засновниця “Ліги антитрасту” Агія Загребельська. 

Однак газовики звернулися в суди, спираючись на Кодекс газорозподільних систем, однією з вимог якого є перерахунок обсягів газу відповідно до стандартних умов. 

“Колишні облгази – подали до суду й отримали низку рішень, які надали їм право застосовувати "температурні коефіцієнти", – зазначила Ольга Бабій. 

Внаслідок реформування газового ринку (відповідно до закону "Про ринок газу") від облгазів (тепер вони називаються оператори ГРМ) відділили газзбути. Водночас обласні газзбути й надалі пов’язані з відповідними операторами ГРМ, що є природніми монополіями. Наразі близько 70% розподілу газу в країні забезпечує група облгазів під брендом "Регіональна газова компанія" (РГК) олігарха Дмитра Фірташа.

Починаючи з серпня 2020 року, оператори ГРМ (колишні облгази, які раніше і постачали газ, і розподіляли його) активізували нарахування споживачам боргів за газ за допомогою “температурних коефіцієнтів”. Все для того, щоб втримати їх у старого, пов'язаного з оператором, постачальника. Адже тоді на ринку газу для населення відбулась лібералізація, яка вперше дозволила людям змінювати постачальника.

“Низка облгазів і пов’язаних із ними газзбутів намагалася нарахувати споживачам борги з 2015 року, застосовуючи “температурні коефіцієнти” заднім числом. У такий спосіб  газовики свідомо тиснули на споживачів, які вирішили змінити постачальника газу”, – пояснює координаторка енергопрограм громадянської мережі “Опора” Тетяна Бойко.

Саме з таким тиском зіткнувся, наприклад, Павло Хобот із Дніпра. На своїй сторінці в соціальній мережі він розповів: "Піонери, які "наважилися" змінити постачальника газу з традиційного газзбуту на іншого, зіткнулися з помстою у вигляді донарахування "температурних коефіцієнтів" за 2015-2018 роки (окрім коефіцієнтів за 2018-2020 роки). Не оминула ця доля і мене: донарахували аж 3 тис. грн (крім 1 800 грн)!”

Цей чоловік, як і багато інших споживачів, яким нарахували такі борги, звернувся до суду.

 

Чому суд на боці облгазів?

 

Численні судові процеси та стягнення штрафів у країні були зупинені до прийняття рішення у справі Галини Манік. 

“Зокрема, були зупинені всі справи, в яких 16 фірташівських газових компаній оскаржують накладені на них штрафи”, – зауважує Агія Загребельська.

Усі чекали, що скаже найвища судова інстанція. 

“В оприлюдненій 30 листопада постанові Велика Палата визнала правомірним нарахування облгазами так званих "температурних коефіцієнтів". До цього висновку суд йшов майже півтора роки (16.06.2020 р. справу було передано до Великої Палати ВСУ)”, – говорить Агія Загребельська.

У постанові зазначаються підстави для прийнятого рішення. Серед них, наприклад, така: тариф на розподіл природного газу, затверджений НКРЕКП, протягом грудня 2018 року – квітня 2019 року не покривав витрат газу у зв’язку з неприведенням об'єму газу до стандартних умов. 

“Отже, ці витрати, на переконання суддів, оператор газорозподільних систем (АТ “ОГС "Волиньгаз»”) нараховував побутовим споживачам правомірно”, – зазначив старший юрист практики енергетики компанії Sayenko Kharenko Наталія Гутаревич.  

Окрім того, з її слів, у постанові зроблено висновок, що спірна ситуація виникла через те, що питання обчислення об'ємів спожитого природного газу побутовими споживачами не було належно врегульоване чинним законодавством, а також регулятором і відповідним міністерством. 

“Якщо пояснити простою мовою, то Велика Палата визнала донарахування законним, спираючись на дві підстави. Перша – неоднозначне регулювання, що дозволяло нараховувати поверх встановленого державою тарифу додаткові гроші. Друга – визнання помилки держави у тарифоутворенні парламентом (закон про погашення боргів на ринку газу)”, – зазначила Агія Загребельська.

Велика Палата визнала донарахування законним, спираючись на дві підстави. Перша – неоднозначне регулювання, що дозволяло нараховувати поверх встановленого державою тарифу додаткові гроші. Друга – визнання помилки держави у тарифоутворенні парламентом... 

Рішення Великої Палати стало цілковитою несподіванкою для людей, оскільки НКРЕКП неодноразово запевняла (і навіть прийняла постанову), що нарахування за обсяги спожитого газу, приведені до стандартних умов, є незаконними для побутових споживачів. 

 “Насправді підстави для нарахування "температурних коефіцієнтів" були від самого початку, бо необхідність перерахунку обсягів газу відповідно до стандартних умов (із застосуванням “температурних коефіцієнтів”) – це норма закону, – вважає Геннадій Рябцев, експерт із питань енергетики, директор спеціальних програм науково-технічного центру “Психея”. – А норма закону є вищою за норму, визначену НКРЕКП. Крім того, рішення є очікуваним, тому що права постачальників захищені в Україні набагато краще, ніж права споживачів. У нас на всіх каналах лунало і досі лунає, що ми захищаємо українського виробника. Однак ніхто і ніколи не збирався захищати українського споживача”.

 

Штрафи для облгазів теж скасують

 

Прийняте Великою Палатою ВСУ рішення є позитивним для колишніх облгазів.

“Воно означає, що  всі штрафи, накладені на газові компанії, як з боку АМКУ, так і з боку НКРЕКП, за нарахування "температурних коефіцієнтів" тепер будуть скасовані в судах”, – констатує  Агія Загребельська.

Щодо споживачів, то для них наслідки постанови залежатимуть від того, в який спосіб її будуть реалізовувати. І тут поки що немає однозначності, каже Геннадій Рябцев.

“Звичайно, ми маємо питання до цього рішення та не згодні з ним, – каже Агія Загребельська. – Але, якщо ми хочемо жити в правовій країні, то маємо прийняти таку позицію судової гілки влади. І тепер важливо, чітко “викристалізувати” ризики та наслідки, щоб мінімізувати втрати”.

Насамперед, розберемося за який період людям доведеться доплатити за газ, і чи можливо, що держава компенсує їм вже сплачені кошти за газ, нараховані за допомогою “температурних коефіцієнтів”. Слід зауважити, що з 1 січня цього року оператори ГРМ вже не нараховують плату за додаткові обсяги газу, які треба було привести до стандартних умов із застосуванням “температурних коефіцієнтів”. Ці видатки вони вже включили у тариф на свої послуги. Щодо нарахувань за попередні роки, то ситуація є незрозумілою.

З упевненістю можна сказати, що вимога платити за обсяги спожитого газу, приведені до стандартних умов є правомірною за період до 7 листопада 2020 року, – каже Наталія Гутаревич. – Саме з цієї дати почали діяти зміни НКРЕКП, що передбачають пряму заборону застосовувати “температурні коефіцієнти” до побутових споживачів”. 

 Однак, на її думку,  неможливо чітко встановити дату, з якої можна почати донарахування. По-перше, за загальним правилом до позовних вимог застосовується трирічний строк позовної давності. По-друге, необхідно враховувати, коли постачальник/оператор ГРМ отримав ліцензію на здійснення діяльності на ринку газу, а також коли він уклав договір із побутовим споживачем, почав нарахування плати за додатковий обсяг газу у зв’язку з приведенням до стандартних умов. Крім того, коли оператор ГРМ належним чином почав повідомляти побутового споживача про необхідність сплачувати додаткові обсяги газу. По-третє, вважає Гутаревич, право вимагати додаткові нарахування залежить від структури тарифу оператора ГРМ, а саме від того, чи покривав тариф втрати, пов’язані з неприведенням до стандартних умов об'ємів спожитого газу. До того ж, постачальник/оператор ГРМ може отримати відшкодування заборгованості за бюджетні кошти згідно із законом, що передбачає механізм взаєморозрахунків на ринку газу.

З упевненістю можна сказати, що вимога платити за обсяги спожитого газу, приведені до стандартних умов є правомірною за період до 7 листопада 2020 року. Однак  неможливо чітко встановити дату, з якої можна почати донарахування...

“Отже, кожна ситуація є індивідуальною та потребує врахування усіх деталей правовідносин, що складаються між споживачами та його постачальником/оператором ГРМ”, – наголосила Наталія Гутаревич.

Слід також врахувати, що не всі мешканці, яким нараховували додаткові суми чи навіть виставили борги за допомогою “температурних коефіцієнтів”, відразу побігли оплачувати їх.

“Сьогодні ситуація виглядає так, що від прийнятого Великою Палатою ВСУ рішення однозначно виграють ті споживачі, які не платили за газ повну суму, яку виставляли їм газовики в платіжках, або не платили взагалі, – зазначила Агія Загребельська. – Адже саме ці споживачі тепер не мусять платити за обсяги газу, нараховані із застосуванням "температурних коефіцієнтів", бо за них сплатить держава за прийнятим 14 липня цього року законом про погашення боргів на газовому ринку”.

А от ті споживачі, які весь цей час дисципліновано платили за газ, на переконання очільниці "Ліги антитрасту", опинилися в ситуації невизначеності. Тому наразі не зрозуміло, чи компенсує їм держава сплачені кошти також із бюджету, чи фактично покарає їх за сумлінну платіжну дисципліну. Якщо ж витратити саме дисциплінованих споживачів із бюджету не покриють, то це сприятиме погіршенню платіжної дисципліни серед населення по сплаті за комунальні послуги. А значить навантаження на законослухняних громадян знову зросте, вважає Агія Загребельська.

“Отже, Велика Палата своїм рішенням фактично підтвердила, що монополісти можуть нараховувати поверх встановленого державою тарифу додаткові гроші, якщо законодавство, що регулює це питання не є чітким, – підсумовала експертка. – Винними у цьому правочині ВСУ назвав чиновників, які це законодавство приймали. Водночас у Великій Палаті не заглиблювалися у правильність розрахунку цих додаткових сум, підтвердивши виключно наявність у газовиків права стягувати їх”.

 

Чи перевірятимуть нараховані "температурні коефіцієнти"? 

Ситуація з "температурними коефіцієнтами" яскраво продемонструвала проблеми, з якими не справляється влада.

“Щоб позбутися їх, насамперед слід провести інвентаризацію всього законодавства, що стосується регульованих державою тарифів/цін. Це дозволить виключити схожі помилки. На майбутнє необхідно розробити інструкції для чиновників, щоб не допустити повторення подібних випадків. Потребує вирішення питання з виплатою із державного бюджету компенсацій тим споживачам, які встигли оплатити "температурні коефіцієнти”,  – вважає Агія Загребельська. 

На її думку, також необхідно знайти винних у ситуації чиновників, притягнути до відповідальності та відшкодувати з їх кишені (у порядку регресу) до державного бюджету сплачені газовикам і населенню гроші. Крім того, потрібна перевірка нарахованих газовиками “температурних коефіцієнтів” і сум, що будуть братися з бюджету для відшкодування.

Всі ці заходи мають попередити виникнення подібних проблем і водночас захистити людей, бо зараз вони можуть розраховувати лише на суд.

“Продовжується практика, коли монополісти зловживають власним становищем у країні. Вони можуть пролобіювати будь-яке рішення на свою користь. Захистити споживачів мала би Держпродспоживслужба, але вона фактично не працює над питанням щодо неякісних комунальних послуг, незаконних нарахувань за житлово-комунальні послуги. Відтак інших способів захисту, крім суду, у споживача немає. Проте, як бачимо, суд приймає сторону монополіста, а споживач залишається сам на сам зі своєю проблемою”, – нарікає Олег Попенко. 

Чим це обернеться? Споживачам може забракнути грошей, щоб оплатити додаткові обсяги, нараховані із застосуванням “температурних коефіцієнтів”. 

 

За інформацією Energy Map населення заборгувало за газ та його доставку найбільше серед інших житлово-комунальних послуг – понад 23 млрд грн (станом на вересень цього року). Хоча з початку року борги за газ зменшились на понад 10 млрд грн. 

Дані Energy Map (дашборди - населення) щодо рівня оплати комунальних послуг.


“Люди в селах масово відмовляються від газу, – розповідає Олег Попенко. – Вони переходять на дрова, дехто – на вугілля (хто що має), бо за газ ніхто не може і не хоче сплачувати. Це загрожує збільшенню незаконних вирубок лісів у країні. Власне ця проблема завжди існувала, але зараз вона може посилитися”. 

До того ж експерт акцентує увагу на виникненні іншої проблеми: через відмову від газу вся Україна може опинитися в диму. А це – негативний вплив на екологію, а відтак – на здоров’я українців.

“Та найгірше, що рішення Великої Палати ВСУ фактично буде сигналом для всіх монополістів, тарифи яких регулюються державою, що можна донараховувати витрати на встановлену державою ціну. Тобто, завтра ми можемо побачити якісь нові коефіцієнти у випадках, коли монополісти вважатимуть державний тариф несправедливо заниженим”, – додала Агія Загребельська. 

Щодо тривалості проблеми “температурних коефіцієнтів”, то з 1 травня 2022 року вона зникне, оскільки з цієї дати в нашій країні відбудеться перехід на облік газу в енергетичних одиницях енергії. Споживання газу буде розраховуватися, базуючись на стандартних умовах, які передбачають температуру 0 градусів, а не 20 , як є зараз. І оскільки взимку, коли люди споживають газ найбільше, температура ближче до 0, то перерахунок буде непотрібний. 

Проаналізована нами ситуація щодо застосування “температурних коефіцієнтів” яскраво демонструє, що неврегульованість багатьох питань на законодавчому рівні і неспроможність державних інституцій швидко виправити проблему завершується у судах. Знадобилося три роки, щоб українці отримали чітку відповідь щодо правомірності нарахувань. Відповідно до постанови Великої Палати ВСУ, обсяги газу, які були додатково зазначені у платіжках мешканців у зв’язку із застосуванням "температурних коефіцієнтів", є законними. Відтак людям, які вже заплатили за них, ніхто гроші не поверне. А з тих, хто не заплатив, тепер можуть стягнути кошти. Водночас штрафи, накладені АМКУ та НКРЕКП на операторів ГРМ, будуть скасовані. Це, як вважає дехто з експертів, стимулюватиме монополістів і надалі лобіювати рішення на свою користь.

 

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”


 index 280%d1%85360 web