Українці винні за блакитне паливо і розподіл газу близько 25 мільярдів гривень
Серед усіх житлово-комунальних послуг українці найбільше заборгували за природний газ і його розподіл. Відповідно до останніх даних Держстату, на кінець червня сума боргу за ці послуги склала майже 25 мільярдів гривень. Це на понад 2 мільярди більше, ніж роком раніше (22,9 млрд грн). Суди завалені справами проти боржників, однак через “ковідні” обмеження у виконавців зв’язані руки. Та чи надовго?
“Українська енергетика” дослідила ситуацію із заборгованістю населення за блакитне паливо й розподіл газу та з’ясувала, чим ризикують боржники, а також що їм робити, щоб не опинитися без житла.
Держстат підрахував (джерело: Energy Map), що на кінець червня 2021 р. населення завинило за постачання та розподіл природного газу 24,7 млрд грн, за теплову енергію та гарячу воду – 21,5 млрд грн, за постачання та розподіл електричної енергії – 7,1 млрд грн, за централізоване водопостачання та водовідведення – 6,4 млрд грн, за управління багатоквартирним будинком – 5,5 млрд грн, за надання послуг із вивезення побутових відходів – 1,2 млрд грн. Разом – 66,4 млрд грн.
Відповідно до постанов уряду про спрощення порядку надання субсидій і про Порядок погашення реструктуризованої заборгованості, у червні 2021 р. з населенням було укладено майже 6 тисяч договорів щодо погашення реструктуризованої заборгованості на суму 51,7 млн грн.
“Сума внесених платежів, з урахуванням довгострокових договорів, становила 23,8 млн грн”, – йдеться у повідомленні Держстату.
У червні 2021 р. за постачання та розподіл газу населенням здебільшого було проплачено понад 100% нарахувань. Найбільше – у Києві (196,4%), Тернопільскій (175,8%) і Черкаській (172,8%) областях. Найменше - у Кіровоградській (86,9%) і Херсонській (93,3%) областях.
Таким чином, бачимо, що населення традиційно більше починає платити за газ і його розподіл після завершення опалювального періоду. А от під час найхолодніших зимових місяців заборгованість зростає.
“40% прострочених платежів накопичено саме під час опалювального сезону”, – зазначає директор ТОВ “Вінницягаз Збут” Василь Сопільник.
Чимало людей не мають достатньо грошей, щоб повністю розраховуватися за всі житлово-комунальні послуги.
“Велика частка побутових споживачів не має можливості здійснити передоплату за газ, як це робиться в більшості країн світу, бо в людей фізично немає коштів”, – каже голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
Ось чому, якщо на кінець грудня 2020 р. борги українців за газ і його розподіл становили 31,5 млрд грн, то на кінець січня 2021 р. збільшились до 34,4 млрд грн. Проте далі, коли на вулиці потеплішало і суми в платіжках стали меншими, заборгованість також почала потрохи зменшуватися. На кінець лютого 2021 р. вона становила 34,2 млрд грн, а на кінець березня 2021 р. – 30,2 млрд грн.
Як підтвердили результати Аналізу даних Держстату, які провели експерти аналітичного центру DiXi Group, протягом майже всього опалювального сезону (з жовтня по лютий включно) побутові споживачі сплачують неповні обсяги нарахованих їм сум, а після завершення опалювального сезону – у квітні й травні – перекривають недоплачені рахунки. Така поведінка є сезонною і типовою для населення.
Рівень оплати населенням житлово-комунальних послуг у грудні 2019 - червні 2021 року, загалом по Україні, у %
Джерело: Energy Map
Чи багато боржників у газовиків і які конкретно суми боргують сім’ї за газ та його розподіл?
“Станом на 1.08.2021р. борг побутових споживачів, наприклад, перед ТОВ “Вінницягаз Збут”, що працює під брендом “ТВІЙ ГАЗЗБУТ”, складає майже 100 млн грн. Відтак статус боржника мають понад 106 тисяч домоволодінь, або 23% від загальної кількості побутових споживачів, – розповів Василь Сопільник.
З його слів, 81% боржників завинили за спожитий газ до 1000 грн, 17% клієнтів – до 5000 грн. І лише 2% (2097 осіб) є злісними неплатниками, які заборгували понад 5000 грн.
“Якщо ж говорити про послугу з розподілу газу, то станом на кінець липня поточного року населення Вінницької області заборгувало за неї 38,5 мільйона гривень”, – каже Лариса Логінова, начальник управління зовнішніх комунікацій АТ “Вінницягаз”.
Відсутність коштів, на які розраховували підприємства, що постачають газ і займаються його розподілом, дуже негативно впливає на підготовку до нового опалювального сезону. Це означає лише одне – частина запланованих робіт не буде виконана.
“Борг у майже 40 мільйонів гривень – це критична ситуація для нас, – пояснює Лариса Логінова, – тому що якраз зараз, в міжопалювальний сезон, ми готуємо мережі до наступного опалювального періоду. А саме: проводимо ремонт мереж, реконструкцію, заміну обладнання із зупинкою газопостачання окремих населених пунктів. І нам потрібні кошти саме зараз на проведення цих робіт, адже ми маємо забезпечити безперебійне та безаварійне постачання газу. А коли є ось такі борги, то це означає труднощі у підготовці до опалювального сезону. І з наближенням холодів борги споживачів турбують нас дедалі більше”.
Щороку державний регулятор – НКРЕКП затверджує операторам ГРМ план розвитку. В ньому зазначено, які саме роботи на мережах мають бути виконати, тобто скільки мереж потрібно замінити з тих, що потребують ремонту чи реконструкції, яке замінити обладнання, скільки лічильників тощо.
“Цього року ми маємо інвестувати в мережі Вінниччини понад 60 мільйонів гривень. У ситуації, коли нам боргують майже 40 мільйонів, це дуже складно реалізувати. Ми докладаємо всіх зусиль, щоб виконати вчасно все заплановане, але, звичайно, є проблеми”, – зазначає Лариса Логінова.
Часто кошти, які побутові споживачі сплачують за розподіл газу, вони називають сумами “за трубу”. “Це абсолютно неправильно, – вважає представниця АТ “Вінницягаз”. – Насправді ці кошти забезпечують технологічний процес доставки газу до споживача”.
Зокрема, зазначає співрозмовниця, за ці кошти здійснюється ремонт мереж, реконструкція, заміна обладнання, утримання мереж. Газовики щодня обстежують мережі, шукають витоки, пошкодження, ремонтують мережі, ліквідовують аварійні ситуації. Також коштом плати за розподіл газу фінансується цілодобова робота аварійно-диспетчерської служби 104, яка виїжджає на всі виклики споживачів. Крім того, це оплата праці газовиків, виплата податків, придбання паливно-мастильних і розхідних матеріалів, які потрібні для підтримання мереж у належному стані.
“Газ просто так не йде трубами із родовища. Щоб доставити його до споживача, має працювати велика система. У нас 17,5 тисячі кілометрів мереж і сотні тисяч одиниць різного обладнання. Щоб газ надходив до домівок, цей складний технологічний організм має працювати злагоджено. Ми забезпечуємо необхідний тиск у системі для того, щоб за допомогою зміни тиску (від високого, середнього і до низького) газ доходив до кожного споживача. Пересічний споживач, на жаль, не завжди хоче все це розуміти й в усе вникати, бо всі ми знаємо платоспроможність нашого населення”, – додає Лариса Логінова.
Аби борги не збільшувалися, як снігова куля, а, навпаки, зменшувалися і зникли, на думку експертів, потрібно запровадити повний індивідуальний облік газу, а також автоматизувати систему постачання палива.
“У більшості країн світу встановлені чіткі норми: тільки коли людина заплатила за газ – вона споживає його, – каже Олег Попенко. – Там діє система, яка передбачає, що в кожній квартирі є індивідуальний облік та автоматична подача газу. Якщо споживач заплатив напряму карткою – газ зайшов у квартиру, якщо ні – палива не буде. А в Україні навіть немає повного обліку, бо ані у газовиків, ані у держави немає бажання запроваджувати його. Отже, на першому етапі ми повинні досягнути стовідсоткового обліку, на другому – повністю автоматизувати систему постачання газу. І лише після цього ми зможемо перейти до наведення порядку з боргами”.
На переконання Олега Попенка, сьогодні немає реальної можливості для того, щоб розв'язати питання боргів ще й тому, що більшість облгазів самі допускають заборгованість.
“Якщо в людини заборгованість, скажімо, 25 тисяч, але вона в середньому погасить 5-10 тисяч – їй знову починають подавати газ. Річ у тім, що якщо газовики почнуть повністю відключати людей від газу, то дедалі більше втрачатимуть своїх споживачів, бо ті будуть переходити на електроенергію і дрова”, – вважає співрозмовник.
Крім того, експерт обурений тим, що уряд готовий списати борги газовиків за рахунок бюджету (тобто коштів платників податків), але водночас не збирається пробачити борги побутових споживачів. Отже, люди опинилися у нерівних умовах із боржниками-надавачами послуг.
“Йдеться про останню законодавчу пропозицію – законопроєкт 3508-д, згідно з яким планується погасити близько 100 млрд грн боргів на ринку газу (борги газзбутів, облгазів і теплокомуненерго), – розповідає Олег Попенко. – Зокрема йдеться про заборгованість приватних газопостачальних компаній перед НАК “Нафтогаз України”. Але борги населення залишаються боргами, тобто їх ніхто погашати не буде. Це несправедливо. Я вважаю нонсенсом те, що ми погашаємо борги приватним газопостачальникам”.
Наразі з боржниками часто борються за допомогою відключення їх будинків від газу. Цим часто зловживали, наприклад, працівники “Львівгазу”, які через одного чи кількох боржників могли залишити без газу всіх мешканців навіть багатоповерхового будинку. Споживачам пояснювали, що причина відключення – у витоках газу, аварійних ситуаціях.
“Є скарги мешканців, що пропадає газ у цілому будинку, – повідомив міський голова Львова Андрій Садовий під час червневого засідання виконавчого комітету. – “Львівгаз” каже – витік газу. І тих витоків так багато, що виникає питання безпечності газових мереж міста. У нас ніколи раніше стільки аварійних ситуацій не було. Якщо це спроба методом аварійності спонукати людей платити кошти, то треба працювати з тим боржником, який є в будинку. Не можна робити заручником увесь будинок”.
Найкращий вихід для боржників (щоб не опинитися без майна і без житла) – почати перемовини й укласти угоду про реструктуризацію своїх боргів.
“На рівні законодавства встановлено декілька механізмів вирішення проблеми заборгованості, – пояснює старший юрист ЮФ Sayenko Kharenko Наталія Гутаревич. – Перший передбачає надання можливості реструктуризації (розстрочення) заборгованості. Для цього необхідно звернутися до постачальника (виконавця) ЖКП та укласти відповідну угоду”.
Втім, зазначає правник, постачальник газу може відмовити в реструктуризації або вимагати від споживача документи, що підтверджують його неплатоспроможність.
Якщо врегулювання заборгованості за домовленістю сторін (реструктуризація) не застосовувалась або виявилася неефективною, боржник, зазначає Наталія Гутаревич, може бути притягнутий до відповідальності у наступному вигляді:
Слід зауважити, що самостійно постачальник/виконавець ЖКП може застосувати до боржника лише заходи щодо припинення надання відповідної послуги. Усі інші заходи відповідальності застосовуються за рішенням суду, яке, однак, може бути отримане у спрощеному порядку без участі боржника. Йдеться про наказне провадження за вимогою про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, додає співрозмовниця.
Водночас у зв’язку з карантином уряд заборонив деякі заходи щодо боржників. Так, згідно із законодавством, під час карантину та протягом місяця з дня його скасування забороняється:
З червня 2020 року на розгляді у Верховній Раді України знаходиться законопроєкт № 3613, який пропонує за наявності заборгованості з оплати ЖКП обмежувати боржника у виїзді за кордон України, в праві водіння транспортним засобом, в праві користування зброєю і праві на полювання. Усе це – до оплати послуг в повному обсязі.
“Те, що законопроєкт досі не розглянуто, пов’язано з карантином і заходами підтримки населення у цей період”, – коментує законодавчу ініціативу старший юрист Наталія Гутаревич.
Однак карантинні обмеження у боротьбі з боржниками не означають, що постачальники сидять, склавши руки.
“Споживачам, які мають борги, зараз, у період карантину, ми не нараховуємо штрафні санкції, тобто пеню. Однак до суду, звичайно ж, їх подаємо”, – зауважує начальник управління зовнішніх комунікацій АТ “Вінницягаз” Лариса Логінова.
А 6 липня 2021 року почав діяти наказ Міністерства юстиції №1061/5, відповідно до якого за рішенням суду та на вимогу державних і приватних виконавців на банківські рахунки боржників за ЖКП буде накладатися автоматичний арешт і відбуватиметься списання коштів. Якщо коштів на банківських рахунках виявиться недостатньо для виплати всієї суми боргу, різницю можуть стягнути за рахунок іншого майна.
З якою кількістю боржників доводиться мати справу сьогодні постачальникам газу та надавачам послуг із розподілу газу?
“З початку цього року ми передали до суду понад 700 заяв проти боржників за розподіл газу, – каже Лариса Логінова. – Вже винесені та виконуються близько 300 судових наказів. Проте ми щоразу звертаємо увагу споживачів на те, що стягнення боргів у судовому порядку породжує для них додаткові витрати – це і судовий збір, і витрати на виконавче провадження (виконавчий збір). Крім того, наявність боргів тягне за собою загрозу втрати субсидії. А стягнення боргів у примусовому порядку ще й може спричинити накладення арешту на майно, заборону виїзду за кордон, інші негативні наслідки”.
Тому постачальники послуг закликають споживачів все ж таки дотримуватися платіжної дисципліни.
Змушені вдаватися до повернення боргів через суд також у компанії “Вінницягаз Збут”.
“За 7 місяців 2021 року нами подано до суду майже 1,5 тисячі позовних заяв і заяв про видачу судових наказів про стягнення заборгованості за спожитий природний газ із побутових споживачів на суму понад 14 млн грн. Майже третина цих справ сьогодні знаходиться на розгляді суду”, – розповідає директор ТОВ “Вінницягаз Збут” Василь Сопільник.
З його слів, загалом від початку року боржники отримали понад 9 тисяч досудових повідомлень із попередженням про передачу справи до суду в разі несплати боргу. Лише третина отримувачів цих листів погасила заборгованість. Іншим, крім боргу, доведеться додатково сплатити судові витрати (від 227 до 2270 грн), інфляційні витрати та 3% річних. А у разі невиконання судового рішення, оплатити ще й послуги державної виконавчої служби.
На початку серпня у відділах Державної виконавчої служби області знаходився 421 наказ про стягнення заборгованості за спожитий природний газ на суму 1,3 млн грн, додав очільник “Вінницягаз Збуту”.
Хоча в умовах карантину виконавці обмежені у заходах щодо стягнення боргів, усі розуміють, що ця ситуація не може тягнутися вічно. Відтак, раніше чи пізніше, але боржникам доведеться розраховуватися. Чи є в них можливість дещо полегшити своє становище?
Зі слів старшого юриста Наталії Гутаревич, одним із механізмів захисту споживача є строк позовної давності. Якщо борг виник більш ніж 3 роки тому, позивач не може вимагати його сплати.
Інший нюанс, який варто знати боржнику, – за який саме борг у нього можуть реально забрати житло.
“Якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням (а це безпосередньо заборгованість за ЖКП +штраф/пеня + судові витрати + витрати виконавчого провадження), є меншою або дорівнює 20 розмірам мінімальної заробітної плати (на поточну дату – 120 тисяч грн), то звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється”, – пояснює правник.
З іншого боку, зазначає Наталія Гутаревич, хоча в законодавстві прямо не передбачено, однак боржник має враховувати можливість передачі його заборгованості до “колекторських” компаній.
“Діяльність таких компаній у сфері ЖКП наразі не врегульована, тому в цьому разі наслідки для боржника будуть мати радше психологічний характер. Проте, слід зазначити, що законодавець почав легалізацію такої діяльності. Зокрема 2021 р. було прийнято закон, що встановлює правила колекторської діяльності у фінансовій сфері (заборгованість за кредитними договорами тощо). Відповідно, надалі регулювання, можливо, буде розширено на інші види заборгованості, зокрема і на ЖКП”, – каже юристка.
Що може зробити боржник вже на стадії, коли його справою займається судовий виконавець?
Зі слів співрозмовниці, на стадії виконавчого провадження (як і на стадії судового розгляду) сторони можуть укласти мирову угоду, яка зокрема, може передбачати умови про реструктуризацію заборгованості.
“Така мирова угода має бути затверджена судом. Крім того, стягувач може подати заяву про відмову від примусового виконання судового рішення, яка також має бути задоволена судом. У цих випадках виконавче провадження закривається. Слід враховувати, що всі судові витрати і витрати виконавчого провадження також будуть включені до суми заборгованості”, – зазначає Наталія Гутаревич.
Крім того, додає вона, суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення до одного року. Це може статися, якщо є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. При цьому, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи – тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, за законом, якщо судового рішення по боржнику ще немає, він може добровільно сплатити суму, яку заборгував з урахуванням пені. Зробите це найкраще за допомогою реструктуризації заборгованості. У разі, якщо судове рішення (судовий наказ) вже прийняте, боржник може виконати його добровільно. В такому випадку разом із заборгованістю та пенею він сплатить судові витрати постачальника ЖКП. Якщо боржник добровільно не виконає судове рішення, то погасити заборгованість “допоможе” виконавець. Він може накласти стягнення пені, подбати про припинення надання комунальних послуг, виселення з житла, накласти арешт на майно. Водночас із боржника знімуть гроші за судові витрати, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.
Однак зараз виконавці обмежені у своїх можливостях через запроваджені під час карантину послаблення для споживачів. Водночас навряд чи постачальники послуг та уряд довго терпітимуть ситуацію із накопиченням заборгованості населенням, оскільки це може призвести до колапсу на ринку надання житлово-комунальних послуг. Відтак боржникам краще поспішити із реструктуризацією своїх боргів.
Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”