990%d1%8590 2 %281%29

Центральне опалення із соломи: бажане, але не скрізь досяжне

11 листопада 2022

Експерти вважають, що українські ТЕЦ масово вироблятимуть тепло для центрального опалення з біомаси ближче до 2030 року

Центральне опалення із соломи: бажане, але не скрізь досяжне

Зима ще не почалась, але громади українських міст вже розуміють, що цей опалювальний сезон легше пройдуть міста, де є ТЕЦ, що працюють на біомасі. Вони суттєво зекономлять природний газ і кошти. Як швидко можна поширити такий досвід?

Ексголова "Нафтогазу" Юрій Вітренко на початку жовтня заявив, що Україна може практично повністю відмовитись від використання природного газу для центрального опалення, замінивши його біоенергією з деревної тріски та твердого вторинного палива (RDF), тобто сміття. "Українська енергетика" проаналізувала таку перспективу.

 

Альтернативне тепло як фактор виживання

 

В Україні до війни було небагато міст, які почали працювати у напрямі заміщення природного газу для центрального опалення. Серед них, наприклад, Рівне, Житомир, Жовква, Кам’янець-Подільський, де вирішили виробляти тепло з місцевих видів палива, зокрема, з тріски, дров, інших відходів деревини.

Зараз через війну потреба у заміні природного газу стала дуже гострою, проте міста не мають фінансів на такі проєкти. Сьогодні їх втілюють у життя лише завдяки коштам західних інвесторів, наприклад, у Житомирі, Львові та Охтирці.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Нафтогаз" планує побудувати 9 біоТЕЦ та біокотелень у 8 регіонах

У Житомирі будуть запущені три ТЕЦ, які працюватимуть на твердих побутових відходах (RDF), тобто фактично на газу зі сміття, а також на трісці. Загальна потужність цих ТЕЦ складе 50 МВт. Зі слів мера Житомира Сергія Сухомлина, якщо у 2015 році місто спожило 93 млн куб. м газу, то цього року планує витратити не більше 45 млн куб. м, а за рік має намір використовувати 10% від обсягів 2015 року, тобто близько 9 млн куб. м.

Львівську ТЕЦ на біопаливі планують здати у першому кварталі 2023 року, житомирські – у четвертому кварталі наступного року. "Нафтогаз", який бере участь у цих проєктах, запевнив, що планує підтримати також інші міста й збудувати щонайменше дев'ять таких ТЕЦ та біокотелень у влсьми регіонах країни. Загальна потужність цих об’єктів може скласти 250 МВт теплової енергії та 52 МВт електричної.

"Досвід Житомира показує, що у більшості випадків можна до наступного опалювального сезону перейти з природного газу при опаленні, наприклад, на біомасу, сміття, – сказав на початку жовтня тоді ще голова "Нафтогазу" Юрій Вітренко. – Крім того, що ми вивчаємо цей позитивний досвід, ми працюємо з містом Житомир над трьома проєктами, які дозволяють виробляти тепло й електроенергію з біомаси. У цьому випадку – це біомаса та RDF".

Та чи зможе Україна у такий спосіб вже за рік майже повністю відмовитись від природного газу для центрального опалення?

 

Резерви біомаси

 

За даними Біоенергетичної асоціації України, енергетичний потенціал біомаси у нашій країні становить понад 20 млн тонн нафтового еквіваленту. Конкретно нею можна замістити понад 20 млрд кубів природного газу, якщо використати весь потенціал.

"Таким чином, якщо Україна у довоєнний час споживала 30 млрд куб. м природного газу і мала 20 млрд куб. м газу власного видобутку (тобто імпорт був у межах 10 млрд куб. м), то це означає, що нам вистачить біомаси, аби замістити весь імпорт, і половину від нашого видобутку природного газу навіть можна буде експортувати. Отже, ресурсів у нас достатньо", – підсумував Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України (БАУ).

Нам вистачить біомаси, аби замістити весь імпорт, і половину від нашого видобутку природного газу навіть можна буде експортувати

Розберемось, з чого ж складається біомаса, яка є в Україні.

Як розповіли в асоціації, найбільша частина (близько 40%) – це відходи та залишки аграрного виробництва. Передусім солома, стебла кукурудзи, соняшника. Слід зауважити, що під час цих підрахунків експерти "брали" на енергетику 30%, скажімо, соломи, а 70% залишали для традиційного використання – припахування у ґрунт (для повернення мінеральних елементів) і для підстилання худобі. Щодо інших відходів (стебла кукурудзи та соняшника), то планували використовувати для енергетики лише 40%.

Друга за об’ємом складова біомаси – це енергетичні культури, які ми можемо виростити.

"В Україні 42 млн га сільськогосподарських земель, – зазначив Гелетуха. – Проте, з них не використовується (за різними оцінками) до 4 млн га. Це менш продуктивні землі, на яких вести сільське господарство невигідно, тому вони заростають кущами, деревами, травами. Відтак, до 2 млн га було б розумно пустити під плантації з енергетичними рослинами (тополя, верба, міскантус або силос кукурудзи для біогазу, біометану). Завдяки цьому можна замістити близько 10 млрд кубів газу".

Крім того, є інші складові біомаси, зокрема, деревні відходи. Як відомо, в Україні вони невеликі й до того ж найбільш використані.

Відповідно до останнього оприлюдненого енергетичного балансу (за 2020 рік), у структурі кінцевого споживання енергії біопаливо та відходи становили 4,5%.

"5,2 млрд кубів природного газу вже заміщається біомасою, – констатував голова БАУ. – І заміщається на 80% деревними видами палива (дровами, тріскою, іншими відходами деревини), а на близько 20% – лушпинням соняшника. Тобто це два види біомаси, які ми зараз активно використовуємо".

Відповідно по деревині у нашій країні ще є певний запас, але відносно невеликий, а от по відходах сільського господарства він значний. Отже, резерви біомаси у нас є.

"До тих 5 млрд (газу - ред.), які вже заміщені, додатково можна замістити ще понад 20 млрд кубів природного газу. І в більшості це можна зробити за рахунок аграрної біомаси", – додав Гелетуха.

 

Коли біомаса замінить природний газ

 

Експерти, на відміну від ексголови "Нафтогазу" Юрія Вітренка, переконані, що українці ще не скоро зможуть отримувати тепло, вироблене в більшості випадків із біомаси.

"Перейти на тепло з біомаси до наступного опалювального сезону, в умовах війни, нереально. Адже сьогодні приблизно на 85% по всіх ТКЕ використовується природний газ", – констатував Сергій Дунайло, віцепрезидент МА "Укртеплоенерго".

Він зазначив, що не у всіх міст є кошти для встановлення нових котелень. Навіть у Житомирі завдяки новим котлам на біомасі можна буде закрити лише три чверті від потреб міста у теплі. Відтак там все одно стоятимуть газові котли, які знадобляться у пікові періоди та в аварійних випадках, зауважив експерт.

"А от у Києві такого обладнання немає і не знаю, чи буде. Отже, це далека перспектива", – додав віцепрезидент МА "Укртеплоенерго".

Фантастичними вважає заяви про можливість вже наступного року перейти на тепло з біомаси і Леонід Уніговський, генеральний директор ТОВ "Нафтогазбудінформатика".

Коли перехід справді може відбутись?

"Це можна зробити приблизно до 2030 року, – вважає Георгій Гелетуха, голова правління БАУ. – Однак для цього нам треба побудувати дуже велику кількість біомасових котлів. В Україні є такі виробництва, але вони не встигнуть за рік забезпечити котлами всю країну. Дай Боже, щоб вони це зробили до 2030 року (при повному завантаженні). Крім того, "Нафтогаз" заявив, що будуватиме ТЕЦ на місцевих видах палива. Це правильно, бо дозволить одночасно виробляти електроенергію і тепло. Проте ТЕЦ не будується менше двох років, тому наступного року замістити старі газові не вдасться. Навіть якщо на це будуть гроші. Відповідно, заява Вітренка була більше політичною. Вона показує напрямок – куди будемо рухатись, зокрема, "Нафтогаз".

 

Чи справді біомаса є дешевою

 

За даними БАУ, за рік ціна на біомасу у середньому зросла втричі. Основна причина: різке підняття ціни на природний газ. На початку 2022 року деревна тріска коштувала 2500 грн/тонна, гранули з лушпиння соняшника – 6500 грн/тонна. Для заміщення 1 тис. куб. м природного газу необхідно 3 тонни деревної тріски, або 2 тонни гранул.

Зараз вартість деревних пелет на ринку коливається у середньому в межах 7-15 тис. грн за тонну (ціна залежить від матеріалу та вологості), а подекуди (зокрема на Київщині) їх продають за ціною, що перевищує 20 тис. грн за тонну.

Як формуються ціни на біомасу? Є попит і пропозиція. Пропозицію, наприклад, на деревину формує, як правило, лісгосп, а на відходи агровиробництва (лушпиння, солому, стебла тощо) – приватні аграрні підприємства.

"Щодо попиту, скажімо, на деревину, то у нас він виходить від трьох груп, – розповідає Георгій Гелетуха. – Перша – промисловість і комерційні організації. Вони купують дуже багато біомаси і нею заміщують дорогий газ. Адже природний газ для комерційних організацій найдорожчий (близько 40 тис. грн за 1 тис. куб. м). Відтак ці компанії готові багато платити, аби лише замінити цей газ біомасою".

Друга група – бюджетні організації (школи дитсадки, лікарні), для яких газ по 16,5 тис. грн за 1 тис. куб. м. Відповідно їм також вигідно міняти цей газ на біомасу, але у 2,5 раза менш вигідно, ніж комерційним організаціям, зауважив експерт.

Третя група – населення, яке платить по 8 тис. грн за 1 тис. кубів газу (фактично у п'ять разів менше, ніж коштує комерційний газ), і теплокомуненерго, які опалюють житло населення. Вони платять за газ по 7,42 тис. грн за 1 тис. куб. м.

"А на біомасу одна ціна, яка орієнтується на найбільш багатий сегмент, який споживає комерційний газ, – пояснив Гелетуха. – Тобто через попит з боку комерційних підприємств, які готові платити більшу ціну, ціна на біомасу піднімається. І вона піднялась настільки, що фактично біомаса вже не конкурентна із природним газом у населення. Отже, проблема у вартості природного газу для населення. Він не може коштувати у п'ять разів дешевше, ніж його ринкова ціна. Відповідно, якщо держава встановила таку ціну, то тим самим вбила стимул заміщувати газ і займатись енергоефективністю. Ну який сенс утеплювати будинки, якщо окупність утеплення будинків за існуючої ціни на газ – понад 20 років".

Через попит з боку комерційних підприємств, які готові платити більшу ціну, ціна на біомасу піднімається…

Зі слів виконавчого директора асоціації "Енергоефективні міста України" Святослава Павлюка, ситуація не зміниться, доки уряд не почне субсидувати тепло загалом, а не окремий вид палива, наприклад, природний газ.

"Політика держави у частині встановлення ціни на виробництво теплової енергії для альтернативних видів палива не мінялась, мабуть, з 2015-2016 років, – зазначив Сергій Дунайло, віцепрезидент "Укртеплоенерго". – Вартість цієї теплової енергії повинна бути не вища 90% від вартості теплової енергії, що виробляється за допомогою газу".

Отже, якщо тепло з газу коштує умовно 100 грн, то з біомаси – 90 грн. Але фактично сьогодні вартість, скажімо, пелет є вищою, ніж пільгова ціна природного газу – 7,42 грн за куб. м, тому деякі котельні на біопаливі стоять, наголосив експерт. До того ж держава не компенсує тепловикам різницю у тарифах для виробництва теплової енергії з альтернативних джерел енергії.

Гроші, які йшли на здешевлення газу, можуть піти населенню. Стане вигідно заміщувати газ, тому що всі проєкти із заміщення газу стануть рентабельними

На переконання Георгія Гелетухи, в України було щонайменше 10 років до війни, аби вирівняти ціни на газ, проте це можна зробити і зараз, підтримавши населення за допомогою адресних субсидій. Ці гроші мають бути цільовими (на комунальні послуги) і надходити через додаток "ДіЯ". Відтак 200 млрд грн, які пішли цього року на докапіталізацію "Нафтогазу" можна було відправити напряму населенню.

"Тобто держава нічого не втратить: гроші, які йшли на здешевлення газу, можуть піти населенню. Стане вигідно заміщувати газ, тому що всі проєкти із заміщення газу стануть рентабельними. Стане вигідним утеплюватись, і окупність з 20 років скороиться до чотриьох-п'яти. І населення почне вкладати в це вже свої власні кошти. І банкам та інвесторам стане вигідно займатись енергоефективністю. Тобто будуть задіяні правильні механізми", – поділився міркуваннями голова БАУ.

 

Потрібний цивілізований ринок біопалива

 

Експерти зазначили, що для того, аби замінити природний газ біомасою, потрібно вирішити багато питань. Одним із найважливіших є створення ринку альтернативного біопалива, аби не було спекулятивних цін.

"Найбільшим мінусом для тих, хто обрав виробництво тепла з альтернативних біоресурсів, є відсутність у країні біржі різних видів біопалива (на зразок, наприклад, литовської Baltpool, яку відкрили ще 2012 року), – вважає Святослав Павлюк, виконавчий директор Асоціації енергоефективних міст України. – Через це ціни на місцеве паливо є абсолютно хаотичними. Лісгоспи й компанії, які заготовляють тверде паливо, ставлять такі ціни, які хочуть".

Для того, щоб ціни адекватними, біомаса має продаватист лише на електронній біржі. На це націлені законопроєкти №8052 та №8053. Проте вони досі не прийняті.

У Біоенергетичній асоціації ці законопроєкти вважають прогресивними, бо вони створюють ринкові умови у торгівлі біопаливом. Завдяки цьому торгівля стане прозорою, а ціна буде встановлюватись у результаті торгів. Крім того, буде забезпечено підтримку якості палив: на біржі не можна буде торгувати без сертифікації. Тобто продаватимуть і купуватимуть не кота у мішку, а конкретний вид палива, що відповідає певним критеріям: вологості, зольності, розмірам тощо. Також електронна біржа забезпечить принцип гарантій постачання. Якщо покупець купив паливо, але продавець не доставив його, то біржа знайде іншого постачальника.

"Ми позитивно ставимось до цих пропозицій, але слід вирішити певну технічну неув’язку, – зазначив Гелетуха. – В Україні мали створити електронну систему торгівлі для твердого біопалива: дров, тріски, пелет, брикетів тощо. Однак вийшло так, що у зареєстрованій версії законопроєкту вираз "тверді біопалива" замінили на "альтернативні види палива". Відповідно вилізли проблеми. Альтернативні види палива, це не лише біомаса, і не лише тверда, сюди також належать біогази, рідкі біопалива й тверді біопалива. Наприклад, доменні й коксові гази, шахтний метан тощо. І через це виникають колізії. Неможливо організувати електронну торгівлю усіма цими альтернативними видами палива, бо вона лише для твердих видів біопалива. Тому зараз ми попросили комітет замінити термін "альтернативні види біопалива" на "тверді біопалива".

Енергетична верба, кукурудзяні качани, пелети, тріска, солома тощо. Все це під ногами валяється – тільки бери…

Загалом експерти дуже високо оцінюють перспективи ТЕЦ на біомасі, бо вони дозволяють економити газ і менше платити за паливо.

"Проте такі ТЕЦ потребують більше коштів, ніж газові, тому що вимагають встановлення дорогої системи очищення димових газів, в яких дуже багато летючих шкідливих елементів, – пояснив віцепрезидент "Укртеплоенерго" Сергій Дунайло. – Такі технології очистки викидів не є дешеві. Однак, якщо сьогодні брати біогаз і порівнювати із ціною природного газу, яка є на хабах в Європі, то, звичайно, відновлювальні джерела набагато вигідніші. Однозначно. Та сама енергетична верба, кукурудзяні качани, пелети, тріска, солома тощо. Все це під ногами валяється – тільки бери. Але потрібен механізм, аби забезпечити процес".

Отже, у нашій країні є дуже хороші перспективи щодо виробництва тепла для центрального опалення з біомаси. Особливо з відходів агровиробництва. Проте експерти вважають, що стимул швидко перейти на солому, стебла кукурудзи, соняшника з’явиться тоді, коли в Україні буде одна, а не три ціни на природний газ.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для  "Української енергетики"


 index 280%d1%85360 web