Країни нафтового альянсу OPEС+ на початку липня несподівано домовились про збільшення видобутку з наступного місяця на 548 тис. барелів на добу. Новий погоджений обсяг виявився на третину вище квот, які були раніше визначені на травень, червень і липень, – 411 тис. барелів на добу. Таким чином, учасники OPEC+ відмовились від скорочення виробництва.

Пояснюючи причини прискорення нафтовидобутку, джерела Reuters зазначили, що деякі країни - зокрема Казахстан, Ірак і Росія – подекуди дозволяли собі видобувати більше, ніж було погоджено, що викликало невдоволення інших учасників. Крім того, картель OPEC+ прагне збільшити частку на світовому ринку.

Наскільки ефективною виявиться ця стратегія, стане зрозуміло до кінця року. Але вже очевидно, що участь в альянсі OPEC+ і публічна підтримка його політики не спроможна допомогти Росії залишатись впливовим гравцем на світовому нафтовому ринку і зберігати доходи від експорту енергоносіїв, які є головним джерелом фінансування війни проти України.

«Українська енергетика» розібралася, що зараз відбувається в російській нафтовій галузі, як на її становище впливають західні санкції та як США і ЄС збираються посилити фінансовий тиск на Москву, щоб прискорити відновлення миру в Україні.

Російські втрати

Попри відносно стабільний видобуток, експорт російської нафти й нафтопродуктів скорочується. Про це йдеться у свіжому звіті Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), висновки якого наводить агентство Bloomberg. Він свідчить, що експерти МЕА сумніваються у здатності Росії підтримувати свої виробничі потужності, і тому прогнозують прискорення занепаду галузі.

Зокрема, попри високе завантаження нафтопереробних заводів (НПЗ), загальні обсяги експорту нафти та нафтопродуктів Росії вже досягли п’ятирічного сезонного мінімуму. Скорочення відвантажень спостерігається протягом більшої частини 2024 і 2025 років. Морський експорт російської нафти також зменшився, і у червні поточного року він досяг найнижчого рівня з лютого. Це, за оцінкою МЕА, «ставить під сумнів здатність Росії підтримувати видобувні потужності».

Аналітики агентства звернули увагу, що минулого місяця російські НПЗ працювали з високим завантаженням, попри сезонні ремонтні роботи. Це забезпечило потреби внутрішнього ринку, але скоротило доступність нафти для експорту. Середня ціна російської нафти в червні була нижчою за західний ціновий поріг у $60 за барель, хоча протягом 10 днів вона його дещо перевищувала.

Аналітики МЕА підрахували, що у червні загальна виручка Росії від експорту нафти та нафтопродуктів становила $13,57 мільярда - це на 14 % менше, ніж рік тому. Водночас, порівняно з травнем, доходи зросли на $800 мільйонів завдяки зростанню світових цін під час 12-денної війни між Ізраїлем і Іраном.

Що буде далі?

Євросоюз не втрачає надії домовитися про зниження цінової стелі на російську нафту в межах 18-го пакета санкцій, який уже місяць блокують Угорщина та Словаччина. Нова пропозиція - зробити стелю плаваючою, щоб уникнути складнощів, повʼязаних з необхідністю щоразу погоджувати її новий рівень.

Європейські чиновники, яким досі так і не вдалося узгодити з усіма 27 країнами ЄС новий санкційний пакет, представлений ще на початку червня, придумали новий хід. Тепер пропонується зробити цінову стелю змінною - тобто щоб вона автоматично знижувалась або підвищувалась слідом за світовими цінами на нафту без додаткових рішень чи переговорів. Це начебто має допомогти переконати Грецію, Кіпр і Мальту погодитися на зниження стелі, адже саме їхні компанії, що займаються морським транспортуванням вантажів, зазнають збитків від посилення антиросійських санкцій.

Нові цінові обмеження

Цінова стеля на російську нафту ще жодного разу не змінювалася від грудня 2022 року, коли її було встановлено на рівні $60 за барель. Страховим компаніям, морським перевізникам і компаніям із країн G7 заборонено надавати послуги з перевезення російської нафти, якщо ціна перевищує цей поріг.

Проте російським компаніям вдалося обійти це обмеження за допомогою «тіньового флоту» та страхування від компаній з Росії або третіх країн. Тому вже до кінця 2023 року вся російська нафта продавалася вище за цінову стелю. А зі зниженням світових нафтових цін у 2024 році поріг у $60 втратив навіть символічний сенс: за даними Reuters, звичайна російська суміш Urals давно торгується значно нижче, а зазвичай дорожчий далекосхідний сорт ESPO теж просів нижче $60.

На початку червня Єврокомісія пропонувала, у рамках так і не ухваленого 18-го пакета санкцій, знизити стелю до $45. Тепер, згідно з новою пропозицією, стартовий рівень буде дещо вищим, але він буде плаваючим, повідомляють джерела Reuters.

Зазвичай добре поінформований в брюсельських справах редактор «Радіо Свобода» Рікард Йозв’як днями відзначив, що Грецію та Кіпр Єврокомісія майже переконала, залишилася лише Мальта. Головне - вже давно отримано згоду Великої Британії, де зареєстровані страхові компанії, що надають послуги для 95% світового нафторинку.

А що із США?

Окреме питання - чи вдасться схилити США до зниження стелі. На попередній зустрічі G7, яка відбулася 16-17 червня в Канаді, президент США Дональд Трамп відмовився підтримати будь-які європейські санкції проти Росії.

З одного боку, зниження цінової стелі - рідкісний приклад санкцій, які можуть діяти і без американської підтримки. З іншого боку, це створює ризик регуляторної плутанини: компанії в Євросоюзі будуть працювати з обмеженням $45, в США - з $60, а в Китаї та Індії, які з 2022 року стали головними покупцями російської нафти, цінових обмежень немає взагалі. Це й створює широкі можливості для обходу санкцій.

Але тепер, коли Трамп налаштований на конфлікт із Росією, у Брюсселі сподіваються, що США можуть приєднатися. Тим більше, що головний «антиросійський яструб» у таборі Трампа - сенатор Ліндсі Ґрем - завжди підтримував зниження стелі і посилення санкційного тиску на путінський режим, відзначає Reuters.

Останній бар’єр в Євросоюзі

ЄС залишилось зробити останній крок - подолати спротив Словаччини та її мовчазного союзника - Угорщини, які блокують ухвалення 18-го пакета санкцій загалом.

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо в обмін на підтримку санкцій вимагає, аби Єврокомісія відмовилася від законодавчої ініціативи, яка повністю забороняє імпорт російського газу із 2027 року. Цей документ, якщо його ухвалять, стане болючим для Словаччини: їй доведеться купувати більш дорогий зріджений газ замість російського трубопровідного, що надходить «Південним потоком» через Туреччину і Балкани. Крім того, країна, за інформацією Bloomberg, ризикує судовими позовами з боку «Газпрому» через умови контракту «бери або плати» на суму $16–20 млрд, що діє до 2034 року.

Проте в Єврокомісії воліють створити прецедент, наклавши антиросійські заходи на закупівлі газу не як закон про санкції, який потребує одностайного схвалення усіх 27 країн ЄС (і дозволяє Угорщині та Словаччині шантажувати Єврокомісію), а у формі указу Європейської ради, для ухвалення якого достатньо кваліфікованої більшості – її, як повідомляла «Українська енергетика», можна зібрати й без згоди Будапешта та Братислави. Як свідчать джерела «Радіо Свобода», станом на кінець минулого тижня переконати Словаччину так і не вдалося.

Санкційна динаміка

Ситуація навколо санкцій проти Росії змінюється дуже динамічно. Але саме зараз вирішується кілька важливих речей. По-перше, чи зможе Єврокомісія подолати все більш напружене протистояння з боку Угорщини та Словаччини. По-друге, чи схилиться політичний маятник Дональда Трампа у бік підтримки хоча б поміркованих санкцій проти Росії - таких, як зниження цінової стелі на нафту.

Водночас, як стверджує британське видання The Times, президент США вже навіть розмірковує над «глобальним нафтовим ембарго», щоб посилити тиск на воєнну економіку Росії, яка обслуговує агресивні амбіції Владіміра Путіна.

«Трамп останнім часом демонструє зростаюче роздратування президентом Путіним через відмову Росії сісти за стіл переговорів та наполегливе продовження масованих ударів дронами і ракетами по цивільних об'єктах в Україні. Це свідчить про те, що очільник Білого дому все більше схиляється до підтримки двопартійного законопроєкту, який готується у Конгресі та передбачає радикальне посилення санкційних обмежень», - пише The Times.

Цей закон вперше включає вторинні санкції проти країн, які торгують із Росією. Зокрема, в ньому йдеться про впровадження 500% імпортних мит для країн, які купують у Росії нафтопродукти або уран для атомних станцій. Передусім, вони торкнуться Китаю, Індії та Туреччини, які наразі є найбільшими споживачами російської нафти, нафтопродуктів і природного газу.

Падіння прискорюється

За підсумками червня доходи російського бюджету від продажу нафти скоротилися на 33% у річному вимірі порівняно з травнем — до 415,6 мільярда рублів. Цей майже дорівнює показнику провального травня, коли падіння становило майже 35%, свідчать розрахунки Reuters на основі даних Міністерства фінансів Росії.

В абсолютному вираженні це - найнижча сума з січня 2023 року - першого місяця після набуття чинності європейського нафтового ембарго. За основу розрахунків було взято середню ціну нафти Urals у травні, яка також опустилася до мінімуму з травня 2023 року - $52,08 за барель. Всього за перше півріччя 2024 року падіння нафтогазових доходів бюджету склало 17%.

Окрім здешевлення нафти, надходження до бюджету Росії підірвало зміцнення рубля, пише Bloomberg. У травні середній курс американського долара становив 80,5 рубля - це найкращий показник за два роки. У результаті виручка експортерів у перерахунку на рублі виявилася нижчою. «Банк Росії визнає, що невигідний валютний курс і висока ключова ставка  створюють посилений тиск як на нафтових експортерів, так і на державний бюджет. Єдиним полегшенням для уряду в цій ситуації стала можливість скоротити субсидії для нафтопереробників, яким компенсують різницю між внутрішніми та зовнішніми цінами на пальне. У червні ці виплати скоротилися до мінімуму з жовтня 2023 року - 34,5 мільярда рублів», - повідомляє Bloomberg. Крім того, в нинішніх складних умовах російська влада розглядає можливість повної заборони на експорт нафтопродуктів, щоб не посилювати цінову напругу на внутрішньому ринку.

Світлана Долінчук, спеціально для «Української енергетики»