Закон "Про енергетичну ефективність" розблокував процес укладання ЕСКО договорів – відповідні положення було внесено до законопроекту з ініціативи Міністерства енергетики
В Україні відновили можливість закупівлі енергосервісу для залучення приватних інвестицій для термомодернізації будівель бюджетних установ. Про це йдеться у повідомленні Міністерства енергетики.
"Практика застосування цього інструменту є у 22 регіонах. З 2016 року по квітень 2020 року в Україні після створення відповідного законодавства було укладено більше 550 ЕСКО-договорів на загальну суму близько 1,26 млрд грн. Це дозволило економити в середньому 35% енергії на об’єктах бюджетної сфери. Проте у зв’язку з набранням чинності у квітні 2020 року нової редакції Закону України “Про публічні закупівлі” мали місце правові колізії в окремих питаннях здійснення закупівель енергосервісу. Закон "Про енергетичну ефективність" усунув цю колізію і дозволив відновити закупівлі енергосервісу для залучення приватних інвестицій для термомодернізації будівель бюджетних установ", - йдеться у повідомленні.
Водночас Міненерго спільно з народними депутатами працює над розширенням механізму енергосервісу.
Зокрема, було розроблено і зареєстровано у Верховній Раді законопроекти, які передбачають поширення можливості ЕСКО на більше коло об’єктів державної та комунальної форми власності, зокрема, для енергомодернізації вуличного освітлення, об’єктів енергетики та ЖКГ.
Нагадаємо, механізм енргосервісу передбачає залучення приватних енергосервісних компаній (ЕСКО) до здійсненення енергоефективних заходів на об’єктах державної та комунальної форми власності, за якого вкладені приватні інвестиції повертаються за рахунок досягнутої економії паливно-енергетичних ресурсів на об’єкті. Замовник повинен повернути інвестиції компанії лише після того, як встановлено факт досягнення економії, передбаченої енергосервісним договором. Якщо в результаті енергоефективних заходів не вдалось досягнути економії, енергосервісна компанія не отримує сплату від замовника. ЕСКО повністю бере на себе відповідальність за реалізацію проєкту з метою підвищення енергоефективності та пов’язані фінансові ризики й технічні ризики.