Через фінансово-правову кризу в «зеленій» енергетиці України технічний бік питання відійшов на другий план суспільної уваги. Проте нікуди не ділася ані необхідність балансування об’єднаної енергосистеми, ані пов’язана з цим операційна безпека.

Останнім часом лунають звинувачення на адресу системного оператора НЕК «Укренерго», який нібито мав обмежити видачу технічних умов (ТУ) на підключення об’єктів відновлюваної генерації. Але у самій компанії неодноразово наголошували на тому, що НЕК не мав право відмовити у видачі ТУ у разі відсутності загрози операційній безпеці.

«Українська енергетика» вирішила розібратися, за яких умов оператор системи передачі міг відмовляти у видачі ТУ та як пов’язані між собою операційна безпека і пропускна спроможність мережі. А принагідно згадаємо, чи передбачала державна політика стримування чи, навпаки, нарощування “зеленої” генерації у часи, про які згадують шукачі винних у цій каламутній воді.

ТУ і закон

Відповідно до Закону “Про ринок електричної енергії” і Кодексу системи передачі, не можна відмовляти у приєднанні, якщо немає мережевих обмежень, тобто коли вистачає пропускної спроможності мережі. «У законі про ринок е/е є пряма норма – 21 стаття – яка описує, що ні ОСП («Укренерго»), ні ОСР не мають права відмовити в приєднанні електроустановок замовника до системи передачі або системи розподілу за умови дотримання замовником кодексу системи передачі та кодексу систем розподілу» - наголошує екс-керівник «Укренерго» Всеволод Ковальчук.

Аналізуючи правові рамки, експерт з енергетичних питань Ярослав Мелех зауважує, що самі критерії, за яких оператор системи передач (ОСП) може відхилити подану заявку, не артикульовані чітко (“дотримання Кодексу системи передачі та Кодексу систем розподілу”). А будь-які перешкоди (наприклад, обмеження системи, можливе погіршення якості) мають адресуватися у вигляді вимог до приєднання, вказаних у ТУ.

“Якщо техніко-економічним обґрунтуванням вибору схеми приєднання електроустановок замовника доведено доцільність приєднання, то ОСП має надати замовнику технічні умови та визначити відповідні вимоги до параметрів електроустановки, якщо мають місце несприятливі для електромережі фактори”, - додає Ярослав Мелех.

«Коли йшлося про приєднання потужностей, в «Укренерго» були дуже обмежені можливості щодо відмови, - підтверджує експерт Геннадій Рябцев, - тобто якщо були вільні потужності для приєднання, дозволяла пропускна спроможність, було виконано виключно формальні вимоги щодо приєднання, то «Укренерго» мав приєднувати встановлені потужності без огляду на те, чи гарантували ці потужності постачання електричної енергії належної якості».

усе, що виробили, потрібно одразу спожити...

Баланс і безпека

Поняття балансування і частки відновлюваної генерації часто пов’язують між собою. Втім важливо розуміти, що операційна безпека енергосистеми забезпечується не тим, багато чи мало ВДЕ в енергоміксі, а певними інструментами, які регулюють баланс попиту і пропозиції.

Уся генерація в світі, включаючи «зелену», працює за принципом: усе, що виробили, потрібно одразу спожити. Те, що не можна - акумулювати для відкладеного споживання або ж балансування у пікові моменти. Щоби це забезпечити, виробники укладають договори зі споживачами. Левова частка торгується на ринку двосторонніх договорів. Державні компанії роблять це на майданчику “Української енергетичної біржі”, приватні мають більше свободи і можуть домовлятися, де завгодно, не розголошуючи при цьому подробиці своїх домовленостей про ціну, умови і т. ін. Єдине, про що вони зобов’язані звітувати системному операторові – це те, який обсяг електричної енергії купують споживачі за їхніми контрактами. Тобто план виробництва ними електроенергії на певний проміжок часу має чітко відповідати тим обсягам, які вказані в контрактах.

В українських реаліях зростання кількості виробництва електричної енергії з важкопрогнозованої і не постійної сонячної і вітрової енергії призводить до складнощів балансування і, як наслідок, загрожує операційній безпеці ОЕС. Але від цього пропускна спроможність, яка за законом є основним критерієм відмови у видачі ТУ, не ототожнюється з балансуванням. Якби закон одразу вводив відповідальність за небаланси, ситуація в альтернативній енергетиці і в електроенергетиці в цілому була б іншою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Зелений” меморандум – вдаримо деклараціями по боргам “ГарПоку”

Технічні умови - не дозвіл на будівництво

Важливо розуміти, що отримання ТУ не є дозволом на будівництво. «З приводу видачі технічних умов відбулася підміна понять, – наголошує Ковальчук. – Технічні умови не дають дозволу на будівництво – вони підтверджують наявність можливості підключитися і визначають перелік заходів, які потрібно вчинити, або підключитися. І не більше того».

До 2018 року технічних умов погоджувалося набагато менше, ніж починаючи з другої половини 2018 року і протягом 2019 року. На цей період прийшовся пік видачі ТУ. Цьому є пояснення, одне з яких – початок дії закону про ринок е/е. Але навіть при цьому далеко не всі, хто хотів отримати технічні умови на приєднання до енергосистеми, їх отримали, але про це чомусь говорять не так активно. Мабуть через те, що великої проблеми це не становило.

«Протягом усіх післямайданних років законодавство мінялося, аби полегшати бізнесу отримання технічних умов, – пояснює Ковальчук. – Якщо зазирнути глибше в українські історичні події, побачимо, що отримання ТУ завжди було, а десь і залишається, «корупційною годівницею». Люди стикаються з тим, що коли їм треба підключитися – не важливо, до електроенергії, газу – в компанії-природному монополісті можуть вимагати хабар за підключення. Це зупиняло розвиток і тоді боролися за те, аби відійти від корупції в приєднаннях».

 «Зелений бум» – верхівка кризи

«Криза в електроенергетиці, яка наразі триває, насправді пов’язана із «зеленими» дещо менше, ніж з іншими процесами, – вважає Всеволод Ковальчук. – Теза про те, що в поточній, достатньо критичній, ситуації на ринку електроенергетики основна провина лежить на «зелених», в принципі не спроможна».

цілі, які ставила перед собою Україна на 2020 рік – досягнути 11% «чистої» енергії в балансі...

За що боролися...

Безумовно, збільшення частки дорогої енергії так чи інакше має призводити до збільшення ціни. Але, як зауважив Ковальчук, наразі введено в експлуатацію стільки потужностей, скільки потрібно, щоби виконати ті цілі, які ставила перед собою Україна на 2020 рік – досягнути 11% «чистої» енергії в балансі. «Це наш національний план, який було прийнято давно, і який увійшов ковенантами у всі наші міжнародні договори на боці українських зобов’язань – підкреслює екс-очільник «Укренерго». - І якщо подивитися на ситуацію 2018-го року, то вся публічна риторика політиків була на тему того, що ми не встигаємо».

Якщо згадати дискусії, які відбувалися зокрема на парламентському майданчику, у комітеті ПЕК, то у 2018-2019 роках битва йшла за те, щоби підключити якомога більше об’єктів ВДЕ, аби виконати план.

Варто відмітити, що також йшлося й про фінансово не сталу схему підтримки "зеленого" тарифу та про перехід на "зелені" аукціони. У квітні 2019 року прийняли закон про аукціони.

В офіційній позиції «Укренерго» і інтерв’ю його тодішнього керівника неодноразово йшлося про те, що є певний поріг, вище якого енергосистема України з труднощами прийме не постійну генерацію у зв’язку з дефіцитом балансуючих потужностей.

Коли в країнах ЄС вводиться 1 кВт сонячної або вітрової генерації, яка не в змозі постачати електроенергію впродовж усієї доби, то при цьому обов’язковою умовою є встановлення 0,92 кВт акумулюючої або високоманеврової потужності, – зауважив Рябцев.

«Через відсутність прописаних в законі вимог до нових об’єктів генерації в українській ОЕС утворився дефіцит 2 ГВт високоманеврової потужності і 2 ГВт акумулюючої, – констатував експерт. – У звіті, підготовленому «Укренерго» і затвердженому НКРЕКП, було зазначено: якщо приєднання буде здійснюватися запланованими темпами, цілком ймовірно зниження надійності енергетичної системи України». Тоді диспетчер буде змушений постійно втручатися в роботу енергосистеми, що відбувається й зараз. Претензії ОСП полягали в тому, що не вдається забезпечити балансування в автоматичному режимі.   

На початку 2019 р. була представлена презентація за підсумками спільного дослідження «Укренерго» із німецькими консультантами, які перевіряли розрахунки ОСП. «Тоді визначили, що без зміни структури генерації, без мінімального впливу на енергосистему, встановлена потужність сонця й вітру (без інших видів альтернативної генерації) ОЕС може складати до 5700 – 5750 МВт. Зараз їх не набагато більше. Якби на ринку все зберігалося як ще рік тому, то проблема не була б настільки гострою» – підсумував Ковальчук.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рада проголосувала за зміну умов підтримки ВДЕ

Не поспішаймо з висновками

Намагання зробити з видачі технічних умов системним оператором щось більше, ніж воно є насправді, виявилися не переконливими перед аргументами експертів. Набагато більшу роль відіграє законодавча база в цілому. Верховна рада минулого, восьмого скликання прийняла закон №2712-VIII про перехід на аукціони. Нагадаємо, що серед іншого, цей закон запроваджує:

• обмеження строку дії ТУ (2 роки для сонця, 3 роки для інших),
• приведення у відповідність вже виданих (історичних) ТУ,
• можливість виставляти на аукціон квоти із земельними ділянками "з визначеними технічними параметрами та технічними умовами на приєднання до електричної мережі",
• зобов'язання Кабмін розробити та подати законопроект "про запровадження стимулюючих механізмів встановлення на електростанціях потужностей для акумуляції електричної енергії",
• врегулювання статусу виробників-споживачів (просьюмерів).

 

Тим не менш, введені зміни не вирішили всіх проблемних моментів національної енергетики, пов’язаної із розвитком генерації з ВДЕ. Існує думка, що народні депутати «цементували» існуючу недосконалість законодавства. А саме через неї мають місце, зокрема, складнощі балансування, про які йшлося на початку статті, і проблемні борги ДП «Гарантований покупець» перед «зеленими» виробниками.

Питання змін у відповідних законах зрушуються з місця з великими потугами. Проголосувавши за перше читання законопроєкту №3658, друге закидали правками, змусивши хвилюватися за його прийняття під час цієї сессії. Однак попри побоювання, відповідний закон все ж таки прийняли 21 липня. Будемо надалі стежити за його виконанням.

Олеся Натха, спеціально для "Української енергетики"