Banner map ukr

Відновлювана енергетика-2020: з чим українці увійдуть у наступний рік

17 грудня 2020

Підсумовуючи 2020 рік для відновлюваної енергетики України, інвестори в першу чергу  констатують проблему боргів “Гарантованого покупця” перед “зеленими” виробниками  електроенергії

Відновлювана енергетика-2020: з чим українці увійдуть у наступний рік

Говорячі про кризу неплатежів або затримку розрахунків з боку держави, неможливо оминути увагою відсутність джерела для повного покриття цих боргів. Як позитив експерти називають підписання меморандуму між урядом та інвесторами й прийняття відповідного закону, що змінив ставки “зеленого” тарифу. Кожна зі сторін має власний кут зору й свої акценти в оцінці підсумків року для сфери ВДЕ - від розмов про системну кризу і попереджень про критичні наслідки для галузі до оптимізму по окремих напрямах. Різні точки зору й фахові оцінки - в матеріалі “Української енергетики”.

РОМАН НІЦОВИЧ, директор з досліджень аналітичного центру DiXi Group

Для відновлюваної енергетики головною подією року став перегляд схеми підтримки на основі “зеленого” тарифу. Багатомісячний процес підготовки Меморандуму між урядом та інвесторами у ВДЕ завершився його підписанням. У червні був прийнятий закон, який переглянув ставки “зеленого” тарифу, вводячі інші умови надання підтримки, особливо для тих проєктів, які на момент прийняття закону вже мали підписані попередні угоди про купівлю-продаж електроенергії.

Таким чином, ситуацію з поточними платежами “Гарантованого покупця” було більш-менш врегульовано, але залишається відкритим питання, з яких ресурсів погасити борг, який сформувався станом на 1 серпня 2020 року. Протягом березня-липня рівень оплат за електроенергію, згенеровану установками ВДЕ, був дуже низьким. Зрештою поточна криза на ринку електричної енергії, передусім криза довіри, стосується того, що від уряду очікують погашення боргу, який накопичився перед “зеленими” виробниками. 

Другий великий мінус полягає у тому, що “зелені” аукціони так і не були запущені, попри те що закон вимагає проведення пілотного аукціону ще в грудні 2019 року. Дуже дивно, що така проста операція, як визначення обсягу квот підтримки і графіку проведення аукціонів, зайняла у Міністерства енергетики стільки часу.

Мені здається, що за цей період можна було принаймні провести дискусію з учасниками ринку. Квоти підтримки ВДЕ були оголошені тільки на початку грудня, і на них вже є певна негативна реакція бізнесу. Очевидно, що далі відбуватиметься дискусія, доки Кабмін остаточно їх не ухвалить. Було б краще, якби перші аукціони відбулися раніше, і можна було б зрозуміти, чи дійсно до них є інтерес з боку гравців ринку.

Все це призводить до уповільнення розвитку сектору ВДЕ, принаймні в частині генерації електроенергії. Це заважає звернути увагу на інші сфери застосування відновлюваних джерел. Йдеться про підтримку теплогенерації, в тому числі в контексті реформування систем теплопостачання в містах, а також ВДЕ на транспорті. Тривалий час на це не звертали увагу. Існує кілька законодавчих ініціатив про використання біокомпонентів у моторних паливах, і до цих питань необхідно повертатися.

Таким чином, державна політика щодо ВДЕ має бути відкоригована. Перед урядом стоїть завдання розробити й ухвалити Національний план дій з відновлюваної енергетики на період до 2030 року, ретельно вивчивши результати виконання чинного нацплану (дія спливає цього року).

ГЕННАДІЙ РЯБЦЕВ, енергетичний експерт, Експертна рада Міністерства енергетики, Інститут стратегічних досліджень

Позитивним підсумком року для сектору “зеленої” енергетики є те, що більшість її представників дійшли взаєморозуміння, і був підписаний меморандум між інвесторами у ВДЕ та урядом. Попри всі запроваджені обмеження, цей напрямок є найбільш фінансово підтримуваним державою. Причому рівень підтримки є чи не найвищим порівняно з іншими країнами.

Проте розвиток “зеленої” енергетики ніяким чином не спрямований на забезпечення енергетичної незалежності України або на гарантування її енергетичної безпеки. “Зелені” електростанції будуються не там, де вони потрібні споживачам, як це робиться в Європі, а там, де це вигідно інвестору (мова йде не про індивідуальні станції або сонячні кооперативи).

В Україні самозабезпечення електроенергією підтримується значно менше, ніж велике виробництво електроенергії з ВДЕ на продаж. У цьому є велика прогалина. Не потрібно підтримувати тих, хто звів стільки генеруючих потужностей, що може продавати велику кількість виробленої енергії, а треба насамперед підтримувати тих, хто є одночасно виробником і споживачем цієї енергії.

Якби в цьому сегменті метою було запровадження енергетичних технологій з високими коефіцієнтами перетворення енергії для повного забезпечення енергонезалежності домогосподарств, малого бізнесу, невеликих котеджних містечок чи населених пунктів, це було би набагато краще, ніж “зелений” тариф чи система “зелених” аукціонів.

Скориставшись тим, що акценти в підтримці сфери ВДЕ було розставлено неправильно, на ринок вийшли енергетичні спекулянти. Вони не адресують вироблену енергію споживачам, тому що ніякий споживач не буде купувати електроенергію за 6, 8 або 12 грн за кВт-год. Знаючи це, але маючи можливість скористатися “зеленим” тарифом, вони будують станції не там, де це потрібно споживачеві. Тому що для них головне - збудувати якомога більшу станцію, яка дозволить їм продавати в ринок якомога більше енергії.

Також вони скористалися тим, що держава не встановила вимоги обов’язкового балансування. Віддаючи в ринок електроенергію непрогнозовано і не рівним графіком, вони розбалансовують енергосистему, але при цьому відповідальності за небеланси не несуть. Таке положення речей є великою проблемою, яка все ще не вирішена. 

При цьому Звіт з оцінки відповідності генеруючих потужностей, затверджений НКРЕКП, встановлює необхідність зведення до кінця наступного року 2 ГВт високоманеврової і 2 ГВт акумулюючої потужностей. В ньому зазначено, що без цих потужностей (які за обсягом дорівнюють чотирьом атомним енергоблокам), випереджаючі темпи розвитку “зеленої” енергетики загрожують надійності ОЕС України.

Зараз під енергетикою закладено бомбу з годинниковим механізмом, який може спрацювати в 2022-2023 роках. Далі буде ще гірше, тому що треба буде виводити атомні блоки з експлуатації, на що потрібні великі кошти. Проблеми набувають загальнонаціонального масштабу. Нормативне підґрунтя під зобов’язання “зелених” виробників відповідати за свої небаланси вже створене, але запроваджене воно, скоріш за все, буде десь у 2023 році.

ІГОР ТИННИЙ, бізнесмен, співзасновник Української асоціації відновлюваної енергетики

Не лише відновлювана енергетика, а й весь енергетичний сектор перебуває в глибокій кризі. Ми пишалися тим, що протягом більше півтора десятка років у нас була стабільність і стовідсоткові оплати на ринку. Зараз ситуація хаотична. З інвесторів у відновлювану енергетику за неповний рік “вимили” корупційними методами один мільярд доларів - стільки зараз становить заборгованість компанії “Гарантований покупець” перед гравцями на ринку.

Якщо подивитися на динаміку прямих іноземних інвестицій в Україну, то вони скоротилися за цей рік у двадцять разів. “Кидок” інвесторів відновлюваної енергетики був головним, хоч і не єдиним, фактором.

Ми зараз намагаємося вижити: крихти, які отримуємо, відправляємо на погашення відсотків за позиками, самі кредити ми гасити не в змозі. Податкові надходження впали. Тисячі людей шукають собі професійну перекваліфікацію. Я впевнений, що це не остаточне фіаско індустрії.

За останні 10 років світове споживання вугілля скоротилося більше ніж на тридцять відсотків. Більшість країн примусово закривають вугільні станції. Це загальносвітові тренди. В Україні вугілля дуже глибокого залягання, його видобуток пов'язаний із великими ризиками та технічними складнощами. Зрозуміло, чому сусідні країни, у яких воно дешеве, намагаються продовжити його життя. Поляки, росіяни, казахи - видобувають його відкритим способом з кар'єрів. Це сильно шкодить довкіллю, але при цьому він дешевий. Однак, за останні роки Україна витратила 10 млрд доларів на субсидії тільки з державного бюджету на вугільні шахти, приватні і державні.

“Зелена” енергетика, навпаки, з бюджету не взяла ні копійки і привнесла 10 млрд доларів інвестицій, з яких дві третини - іноземних. Ця електроенергетика технічно була дорожчою, але вона - нова, безпечна, податкове навантаження на 1 кВт потужності відрізняється разів у сім. Так і повинно було бути.

Те, що поки будується в електроенергетиці - будується виключно за інерцією. Чекаємо на зміни державної політики, а вони рано чи пізно відбудуться, можливо, разом зі зміною влади.

Багато заходів, які приймає Кабмін для вирішення проблем, носять одномоментний, стихійний характер. Використовували для виплат “зеленим” гроші від продажу перетину електроенергії на експорт - цього не треба було робити. Ніяких одноразових джерел фінансування не вистачить. Неправильно виділяти бюджетні кошти або кредитувати індустрію, яка всі попередні роки була прибутковою для держбюджету. НКРЕКП не виконує основну функцію - не встановлює економічно обґрунтовані тарифи і, виходячи з цього, ринок незбалансований. Нинішня система найбільше спонсорує людей, які найменше цього потребують. 

АНДРІЙ КОНЕЧЕНКОВ, голова правління Української вітроенергетичної асоціації, віце-президент WWEA

Для української відновлюваної енергетики 2020 рік можна назвати роком виживання і боротьби в умовах тотальних неплатежів за поставлену “зелену” електроенергію і карантинних обмежень у зв'язку з пандемією COVID-19. Цей рік ще можна відмітити зупинкою інвестицій в Україну та втрату довіри міжнародних та національних інвесторів.

Українська вітроенергетична асоціація протягом восьми місяців брала активну участь у переговорах між інвесторами у ВДЕ та Урядом задля досягнення консенсусу щодо скорочення “зелених” тарифів та подальшого функціонування сектору на взаємовигідних умовах. Консенсус був досягнутий, а підписаний Меморандум про взаєморозуміння закріпив взяті сторонами обов’язки. Прийнятий згодом закон №810-IX передбачав, що цей комплекс прийнятих рішень має врегулювати фінансову кризу в секторі ВДЕ.

Але сьогодні виробники з ВДЕ все ще недоотримують виплати за згенеровану електроенергію в повному обсязі. На ринку лишається колосальна заборгованість, ДП “Гарантований покупець” та НЕК “Укренерго” перебувають на грані дефолту, а деякі народні депутати України намагаються, взагалі, довести неконституційність “зелених” тарифів.

Такою хаотичною позицією, коли, з однієї сторони, досягаються домовленості, приймаються корисні закони, а з іншої сторони, ініціюються конституційні провадження, збільшується заборгованість, уряд лише розбалансовує ринок, перекреслює досягнуті домовленості і демонструє міжнародній спільноті неспроможність виконувати законодавчо взяті на себе обов’язки. Нам залишається тільки захищати інтереси гравців ринку відновлюваної енергетики єдиним фронтом через звернення до арбітражів.

АРТЕМ СЕМЕНИШИН, виконавчий директор Асоціації сонячної енергетики України

Для галузі відновлюваної енергетики в Україні це дуже непростий рік. Негативний вплив COVID-19 на світову економіку та викликане цим послаблення економічної активності в Україні співпало з фінансовою кризою в "зеленій" енергетиці. Протягом 2020 року ДП "Гарантований покупець" заборгувало перед власниками генеруючих станцій з ВДЕ понад 23 млрд грн, а Верховна Рада ретроспективно змінила розміри "зелених" тарифів, гарантованих законом та договорами з інвесторами. Все зазначене викликало широку дискусію серед власників сонячних станцій про стягнення заборгованості з державного підприємства у судовому порядку та початок міжнародних арбітражів по відшкодуванню завданих збитків.

Дії уряду та народних депутатів, які фактично згорнули в Україні успішну у всьому світі форму підтримки відновлюваної енергетики для промислових сонячних станцій, призвели до початку стагнації всієї галузі. Цього року буде введено в експлуатацію лише близько 30% від минулорічної потужності СЕС, а власники тих компаній, які працюють в сонячній індустрії (проєктування, будівництво, виробництво обладнання для СЕС та пов'язаної з цим електроенергетичної продукції) були вимушені скоротити близько трьох тисяч співробітників. У зв'язку із цим держава недоотримала мільярди гривень у вигляді податків та зборів, у порівнянні з минулим роком.

На жаль, ми не очікуємо у цьому сегменті значного приросту й у наступному році. Головним фактором є відсутність довіри до держави з боку іноземних інституційних інвесторів у ВДЕ та міжнародних банків. 

Фактично, законні права інвесторів та надані їм гарантії були не враховані. Це тепер є головною перешкодою для "зеленої трансформації" нашої країни на найближчі роки.

Водночас, ми позитивно дивимося на майбутнє сонячної енергетики в Україні. Процес переходу на відновлювані джерела є еволюційним, його можна лише сповільнити, але вже не можна зупинити. Енергетичний перехід відбувається у всьому світі, і Україна не буде виключенням.

Разом з тим, криза 2020 року для галузі відновлюваної енергетики в Україні супроводжується новими позитивними зрушеннями в суспільстві. Все більше українських громадян та підприємств, різних сфер економіки, від агросектору до рітейлу, переходять на використання сонячної енергії для власних потреб. 

Також, ми з великим оптимізмом дивимося на ефект від запровадження в наступному році, на нормативному та технічному рівні, системи net metering, гарантій походження електроенергії для "зелених" виробників, а також моделей підтримки для систем накопичення енергії. Швидке впровадження цих інструментів значно спростить і балансування генерації з ВДЕ, і підвищить стабільність роботи всієї мережі. Можливе запровадження в наступному році "зелених" аукціонів та нової системи підтримки feed-in premium дозволить стабілізувати ринок.

ГЕОРГІЙ ГЕЛЕТУХА, голова правління Біоенергетичної асоціації України

Рік був дуже важким для сектору біоенергетики. Негативно впливали на сектор, принаймні, три групи факторів: низькі ціни на природний газ, з яким біоенергетичні проєкти переважно конкурують при виробництві теплової енергії; затримки з виплатами та виплати в неповному обсязі за електроенергію вироблену з біомаси та біогазу; накопичення цілого ряду законодавчих бар’єрів до розвитку біоенергетики і відсутність відчутного прогресу по їх подоланню.

Після весняно-літнього періоду, коли вартість газу була рекордно низькою, біомаса повернула свою рентабельність по відношенню до природного газу. Біопалива змогли повернути рентабельність по відношенню до природного газу з початком опалювального сезону.

Сектор біоенергетики знаходиться в таких самих умовах затримки з виплатами, що й інші проєкти з виробництва електроенергії з ВДЕ. Проте, переносити такі умови йому значно складніше.

В березні рівень оплати “Гарантованого покупця” виробникам з біомаси та біогазу за відпущену електроенергію становив 21%, а з квітня по липень - до 5% за кожен місяць. Це є критичним для проєктів, які виробляють електроенергію з вітчизняних біомаси та біогазу, оскільки в них паливна/сировинна складова становить близько 60%. 

Отже, біоенергетичні проєкти перебувають у дискримінаційному положенні, порівняно з іншими виробниками з ВДЕ. Вже подані судові позови до виробників з біомаси та біогазу щодо стягнення заборгованості за несплату за поставлене паливо або сировину.

Якщо проблема неплатежів і повернення боргів не вирішиться найближчим часом, біоенергетичні проєкти будуть змушені зупинити роботу. Це спричинить низку негативних екологічних та соціальних проблем, від закриття понад тисячі робочих місць в секторі та суміжних областях до збільшення викидів в атмосферу метану на звалищах через зупинку систем утилізації біогазу зі звалищ, та лісових пожеж через лісосічні відходи, які  залишатимуться в лісах, якщо зупиняться електростанції на твердій біомасі, які їх спалюють. Також, опалювальний сезон ТЕЦ на біомасі може бути зірваний. 

Експертів опитала Олеся Натха 

Спеціально для “Української енергетики”

 


 index 280%d1%85360 web