Львівське ОСББ “Паркові вежі” максимально, наскільки це можливо, готується до наступної зими в умовах війни. Передусім до можливих відключень електроенергії у будинку. Мешканці вирішили встановити на даху свою сонячну електростанцію (СЕС), аби мати нехай невелике, але своє альтернативне живлення для забезпечення найнеобхідніших потреб: інтернету, роботи домофонів, відеокамер, під’їздного освітлення тощо. Оскільки фінансових можливостей для придбання та встановлення нової СЕС немає, то скористались подарованими благодійниками вживаними сонячними панелями.  

Чи може бути цей досвід корисний іншим? Це з’ясувала “Українська енергетика”.

 

Альтернативне електропостачання як необхідність

Думка про необхідність альтернативного енергопостачання у мешканців 97 квартир 10-поверхового львівського будинку, де було створено ОСББ “Паркові вежі”, з’явилась ще торік, коли українські міста через обстріли інфраструктури рашистами занурились к темряву. Найважче людям було без інтернету. Обладнання провайдерів, яке знаходиться у будинку, потребувало додаткового живлення. Однак власники обладнання не поспішали ставити це живлення у будинку. 

Також для людей важливо під час відключень світла забезпечити відеонагляд, адже йдеться про їх безпеку. А ще альтернативна електроенергія була потрібна для відкриття дверей із електрозамками (домофонами), воріт. За кошти ОСББ придбали генератор потужністю 6,2 кВт, проте так і не скористались ним. Не було необхідності.

Фото: Zahid.net

"Купили інвертор на 3,5 кВт, – розповів Олег Панчишин, голова ОСББ “Паркові вежі”. – А до нього два акумулятори по 100 ампер-годин (12 В). На той час це коштувало близько 45 тис. грн. Проте акумуляторів виявилося замало, бо у будинку маємо шість скриньок провайдерів, 10 домофонних замків, троє воріт, відеокамери. І все це потребує електроенергії. Загалом наше споживання становило понад 400 Вт у режимі спокою. Водночас тривалість відключень стала зростати. Тоді ми докупили ще чотири акумулятори, які обійшлися нам також у 45 тис. грн”. 

У будинку маємо шість скриньок провайдерів, 10 домофонних замків, троє воріт, відеокамери. І все це потребує електроенергії…

Всі операції були проведені за рахунок резервного фонду ОСББ. Оплата мешканців в ОСББ становить 7 грн за кв. м. Тих, хто був проти таких витрат, не знайшлось, бо людям понад усе важливо було мати принаймні інтернет і відеонагляд. 

Зі слів голови ОСББ, мешканці змушені були замовити паралельну проводку, оскільки неможливо було за потреби переключати все обладнання.

“Справа не у потужності, а технічних можливостях, – зазначив він. – Є щити, скомпоновані згідно з проєктом обленерго, і для того, аби можна було щось по-людськи зробити, легше було кинути окремий кабель з одного під’їзду на другий і на тих споживачів, що треба. Це також потребувало певних коштів. Також на кожен поверх були виведені розетки у зв’язку з тим, що перед тим ми купили генератор”.

Коли відключеннь електроенергії стало менше, на інвертор спробували “підсадити” також освітлення коридорів і сходових кліток. Однак бракувало потужності, тому купили більший інвертор, вдвічі потужніший. Зауважили, що він має досить хороші характеристики для під’єднання до нього сонячних панелей. 

“На нього можна було “посадити” до 8 кВт сонячних панелей. І тоді я почав шукати варіанти, – згадує голова ОСББ. – Побачив інформацію про те, що німецький фонд допоміг ОСББ в Павлограді встановити СЕС. Були також інші повідомлення. Я почав телефонувати туди, але, на жаль, ні до кого не достукався. Тоді звернувся у відділ супроводу ОСББ Львівської міської ради. Розповів, що ми самі не витягнемо ідею із сонячними панелями, тому, можливо, нам би хтось допоміг”. 

 

Сонячні панелі від литовських благодійників

 

Є в Україні таке прислів’я: “Проси – дадуть, стукай — відчинять”. Саме так і сталося у випадку з ОСББ “Паркові вежі”. 

“Вислухавши прохання допомогти від голови ОСББ, ми звернулись до представників литовської благодійної організації, з якими познайомились під час останнього Всеукраїнського форуму ОСББ”, – розповів Сергій Солтис, начальник відділу супроводу ОСББ Львівської міської ради.  

Оскільки ще минулого року гостро постало питання резервного живлення будинків, то одна з панелей форуму була присвячена власне альтернативним джерелам живлення у будинках. У межах зустрічі було представлено павлоградське ОСББ, яке за грантові кошти встановило сонячні панелі. Чимало ОСББ тоді зацікавились цим кейсом. На форумі також були присутні представники литовської організації, яка надавала Україні гуманітарну допомогу, зокрема, від компанії Global Bod Group, яка є одним із найбільших виробників сонячних панелей у північній Європі. До слова, 2019 року компанія запустила сонячну електростанцію у Вільногірську Дніпропетровської області та мала наміри запустити СЕС на 30 МВт на Херсонщині.

“Литовці запропонували безкоштовно (як гуманітарну допомогу) передати даному ОСББ вживані незатребувані сонячні панелі, – розповів Сергій Солтис. – Для нас, представників органів місцевого самоврядування, це був експеримент. А для них – можливість допомогти Україні, зокрема, конкретному ОСББ, аби воно могло взимку пройти через всі виклики”.

З’ясувалось, що литовці готували вживані панелі для українських військових, але останнім потрібні були надійніші та мобільніші системи. У результаті військові отримали панелі, які можуть складатись, як полотно. Однак на території України залишились незатребувані панелі, які й передали ОСББ.

 

Друге життя вживаних сонячних панелей

Що таке вживані панелі? І чому їх можуть віддавати безкоштовно? 

“Річ у тім, що у сонячних панелей із часом падає продуктивність, – пояснив Святослав Павлюк, виконавчий директор асоціації “Енергоефективні міста України”. – Якщо спочатку коефіцієнт перетворення у хороших панелях становить близько 22-23%, то з часом він падає через те, що виснажується кремній”. 

Зазвичай виробники декларують строк служби сонячних панелей до 15 років, але він залежить передусім від технології виготовлення панелей (чи є вони полікристалічні, чи монокристалічні, відкриті чи закриті, самоочисні, з плівками чи без плівок, з газом чи без газу тощо). Проте вони цілком ще можуть працювати далі, скажімо, до 20 років. Своєю чергою вік панелей впливає на їх ефективність. 

“Приблизно після 10 років експлуатації починає проявлятись зниження продуктивності, – зазначив Святослав Павлюк. – Водночас у нових сучасних панелей коефіцієнт перетворення сьогодні є вищим (на кілька відсотків) у порівнянні з панелями, які були вироблені 10 років тому”. 

Відтак, у країнах, де мало землі і її вартість є високою, декілька відсотків падіння продуктивності на гектарі сонячного поля мають відчутний мінус, зазначив експерт. Через це власникам вигідно замінити ці панелі на нові. 

“За рахунок тих кількох відсотків вони швидко окуплять ці витрати. Крім того, після демонтажу панелі треба утилізувати. Отже, компаніям вигідніше просто передати їх тому, хто може їх використати. Водночас це дуже вигідно для людей, які не мають коштів на нові панелі і готові взяти вживані”, – додав виконавчий директор асоціації “Енергоефективні міста України”.

Сонячні панелі, які отримало ОСББ “Паркові вежі”, були дуже різні (п’яти типів) і мали різну деградацію: деякі 10% зношеності, але деякі – більшу частку. Адже кожна панель могла по-різному експлуатуватися, у різних температурних режимах. Панелі вдалось згрупувати у два окремих стріми (ланцюжки). 

Фото: Роман Балук

“Так, вони були не нові, але ми вирішили, що краще мати синицю в руці, ніж журавля у небі, тому взяли ті панелі, обстежили їх за допомогою купленого нами спеціального приладу, почистили, деякі поремонтували”, – розповів про початок реалізації задуманого голова ОСББ “Паркові вежі” Олег Панчишин. 

Панелі були не нові, але ми вирішили, що краще мати синицю в руці, ніж журавля у небі…

Зараз завдяки їм ОСББ забезпечує електроенергією загальні потреби будинку. Крім того, власна СЕС має підстрахувати мешканців у разі аварійних ситуацій – дати їм необхідне мінімальне живлення.

“Загальна потужність сонячного поля по факту становить близько 5 кВт. Все працює. Зрозуміло, що нове було б краще, але маємо те, що маємо, – зазначив голова ОСББ. – Вартість панелей становить приблизно 360 тис. грн. Отже, ці кошти ми зекономили. Виглядає так, що 36 сонячних панелей видають приблизно 50-80% від того, що нові. Наприклад, у літні дощові дні панелі генерували лише 1,9 кВт за день. Думаю, що максимально вони можуть видавати близько 30 кВт. Однак навіть тієї електроенергії, яку вони можуть виробити протягом сонячного літнього дня, ми не можемо спожити. Використовуємо максимум третину. Водночас наші акумулятори замалі, аби накопичувати невикористану електроенергію. Звісно, взимку ці батареї не вироблятимуть стільки, як влітку, тому зараз ми обговорюємо всім будинком, що ми маємо з тим зробити. Щоб вийшло щось путнє, треба аби люди скинулись грошима й докупили обладнання, бо з резервного фонду вже витратили понад 300 тис. грн. Зараз триває процес його накопичення”.

Надалі в ОСББ запланували зробити три кроки. Перший – придбати трифазний інвертор для того, щоб збільшити споживання електроенергії саме від панелей. Завдяки цьому можна буде під’єднати до альтернативного живлення ліфти і насоси. Другий крок – докупити акумулятори потужністю 10 кВт (хоча на будинок треба 30 кВт). 

“Саме це дозволить вдень виробляти електроенергію, накопичувати і витрачати за потреби, бо ті акумулятори, що маємо, нам вистачить хіба на дві години освітлення. Якщо ж додати ліфти і насоси, то й на одну годину не вистачило б”, – зазначив голова Олег Панчишин 

Третій крок – заміна половини сонячних панелей на нові. Для чого? Річ у тім, що площа даху обмежена, тому для покращення ефективності доставляти панелі не буде куди. Отже, якщо ОСББ матиме фінансову можливість, то воно у подальшому поступово замінить старі сонячні панелі на більш потужні. А старі можна буде поставити на склад і мати їх на заміну. 

На фото від Zahid.net Олег Панчишин

“Ми замовляли системи кріплення для сонячних панелей із можливістю встановлення на теперішні системи нових панелей, – додав співрозмовник. – Наш інвертор має можливість підключати до чотирьох стрімів (ланцюжків). Якщо панелі перекомутувати, то в принципі ми можемо взагалі не відключати старі панелі, але тоді потрібні гроші не комутацію. Однак зараз нас найбільше цікавлять не панелі, а інвертори та акумулятори”.

 

Чи вартував результат витрат на СЕС

 

Досвідом ОСББ “Паркові вежі” цікавляться мешканці інших будинків. Але чи варто його переймати? ОСББ вже витратило понад 300 тис. грн на необхідне обладнання своєї СЕС та роботи і планує далі вкладати кошти у розвиток своєї альтернативної системи енергозабезпечення.

“Питання економіки тут відсутнє в принципі, – визнає Олег Панчишин. – Адже йдеться не про мережеву, а гібридну (автономну) станцію. За теперішніх цін на електроенергію для населення така СЕС не має жодного економічного сенсу. От мережева мала би, але наше законодавство не дозволяє ОСББ монтувати мережеву і продавати електроенергію. Для нас це буде надто дорого, потрібна купа паперів, ліцензія, бо ми юридична особа, а спрощення діє лише для фізичних осіб. Суть нашої СЕС полягає лише у безпеці мешканців і забезпеченні їхніх найсуттєвіших потреб. І тому я вдячний литовцям за ці панелі”. 

 Суть нашої СЕС полягає лише у безпеці мешканців і забезпеченні їхніх найсуттєвіших потреб…

Водночас голова ОСББ зазначив, що завдяки вживаним панелям вони змогли почати будувати свою СЕС, а тепер планують вдосконалювати її. 

“І це не є акція вихідного дня, а методичний процес”, – додав він. 

“Якщо сонячні батареї вам дають безкоштовно і у вас немає обмежень щодо площі їх монтажу, то чому б не скористатися?, – вважає Святослав Павлюк. – Дахи багатоповерхових будинків не є безрозмірними і в якийсь момент ми впремося в те, що їх треба краще, ефективніше використовувати. Однак для старту таких проєктів використання вживаних батарей – це нормальний підхід”. 

Виконавчий директор асоціації звернув увагу на те, що загалом ситуація розвивається так, що за минулий рік вартість сонячних панелей (готових) і літієвих батарей зменшилась на третину. 

“Отже, ми реально входимо до періоду, коли ці автономні системи будуть розвиватись дуже швидко, тому що фактично за існуючої ціни сонячних панелей і батарей вартість акумульованої кіловат-години буде падати. Це раніше вона була дуже дорогою і тому не мала сенсу. Тепер вона буде знижуватись і буде входити у пряму конкуренцію  фактично з існуючим ринком виробництва електроенергії”, – навів аргументи Святослав Павлюк. 

У багатоквартирних будинках ставити СЕС складніше, бо площі під панелі невеликі. Однак в одноповерховій забудові цей процес зараз буде розвиватися лавиноподібно, переконаний експерт. 

Якщо в нас будуть батарейні блоки у домогосподарствах і їх буде тисячі, то вони фактично гратимуть роль учасників балансування ринку…

“Батарейні блоки, які зараз істотно здешевіли, зокрема, наявність у будинку батарейного блоку на 7-10 кВт-год, буде такою самою звиклою річчю, як зараз, скажімо, пральна чи посудомийна машина, – прогнозує виконавчий директор асоціації “Енергоефективні міста України”. – Наявність сонячних панелей і батарейних блоків буде абсолютно нормальною частиною домашнього господарства. Сонячних панелей, можливо, навіть і не буде, бо ви фактично батарейним блоком можете заряджати електроприлади тоді, коли електроенергія є дешевою або від’ємною за ціною. Адже у нас також є такі періоди. Просто в Україні зараз існують диспетчерські відключення через те, що ми не маємо куди видавати цю електроенергію. Але якщо в нас будуть ці батарейні блоки у домогосподарствах і їх буде тисячі, то вони фактично гратимуть роль учасників балансування ринку”.

Як бачимо, питання альтернативного електропостачання для забезпечення зв’язку та елементарних потреб у будинку сьогодні на першому місці. Люди свідомо йдуть на витрати, розуміючи, що зараз, під час війни, через відключення електроенергії власна СЕС є необхідністю. Коштують такі домашні електростанції недешево:1 кВт обійдеться у середньому у 800 доларів. Відтак, наприклад, СЕС на 20 кВт коштуватиме у середньому близько 16 тис. доларів, на 30 кВт – 24 тис. доларів. Це дуже великі кошти для мешканців, але, як показує досвід ОСББ “Паркові вежі”, зменшити витрати і стартувати із таким проєктом можна завдяки вживаним панелям. Було б бажання.

 

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”