Встановлення індивідуального теплового пункту чи лічильника тепла, заміна та утеплення труб у підвалах, інші заходи з енергоефективності у наших багатоповерхівках сьогодні здаються нереальними. Передусім через повномасштабну війну, адже "прилетіти" може будь-де і будь-коли. По-друге, через відсутність коштів. Проте навіть сьогодні мешканці деяких багатоповерхівок оновлюють їх і підвищують свій комфорт. І вдається їм це зробити завдяки фінансовій підтримці місцевої громади.

"Українська енергетика" проаналізувала механізми підтримки проєктів з енергоефективності у багатоповерхівках місцевими громадами Ковеля та Запоріжжя.

 

Підтримка громад повертається громадам

 

З початку повномасштабної війни банки припинили кредитування ОСББ, завдяки якому раніше вони могли брати участь у проєктах з термомодернізації будинків. Адже, щоб, наприклад, стати учасником програми "Енергодім" від Фонду енергоефективності, ОСББ повинно мати кошти на сплату своєї частки внеску. Власний внесок ОСББ для пакету заходів "А" становив 40%, а тепер, завдяки змінам до програми, він становить 20% вартості витрат на необхідні заходи та роботи. Однак де їх взяти в умовах воєнного стану?

"Сьогодні, як ніколи, важливо діяти разом, допомагати відповідальним ОСББ, які навіть під час війни продовжують термомодернізацію, – вважає Єгор Фаренюк, директор Фонду енергоефективності. – Підтримка місцевих громад стала вирішальною, коли банки призупинили кредитування ОСББ".

Однак чи вигідно громадам надавати фінансову підтримку проєктам з енергоефективності?

"Звісно, це рентабельно, – впевнений Сергій Кошарук, радник-консультант з питань енергоефективності, екології та розвитку громад Асоціації "Енергоефективні міста України". – Подивімось на декілька аспектів. Коли міста надають фінансову підтримку, то вона своєю чергою залучає іншу, зовнішню підтримку. Наприклад, Фонд енергоефективності надає свої гранти для проєктів з термомодернізації за програмами "Енергодім" (пакети "А", "Б" та "суперлегкий", що передбачає встановлення індивідуального теплового пункту) та за програмою відновлення "ВідновиДім". Якщо надати місцеву підтримку, то робота буде швидшою та якіснішою, а громади будуть більш активними. До того ж це означає, що на територію громади заходять додаткові кошти. Отже, вона отримує ресурс”.

Коли міста надають фінансову підтримку, то вона своєю чергою залучає іншу, зовнішню підтримку

Другий аспект – це активізація місцевої економіки завдяки проєктам з енергоефективності. Громада має від цього прямий зиск, бо отримує назад кошти у вигляді податків від компаній, які виконують роботи. Якщо місто на 10% підтримає проєкт комплексної термомодернізації житла, то виходить, що майже всі ці кошти повертаються назад, до місцевого бюджету. Крім того, гроші, сплачені за будматеріали, роботи, люди отримають як зарплату, а далі вони їх витратять у магазинах, розрахуються ними за послуги (зокрема, житлові). Тобто місцева економіка отримає кошти і буде розвиватись. А сьогодні це означає надійний тил і підтримку ЗСУ, зазначив експерт.

Якщо місто на 10% підтримає проєкт комплексної термомодернізації житла, то виходить, що майже всі ці кошти повертаються назад, до місцевого бюджету…

Третій аспект: якщо проєкти з енергоефективності завершено, то місцева громада буде економити енергоресурси, а відтак – кошти. Водночас квартира у модернізованому будинку буде приблизно на 20% дорожчою, ніж раніше. Відтак власники такого житла стають умовно на 20% багатшими. Водночас місто зменшує шкідливі викиди, відбувається покращення комфорту громадського середовища.

“Отже, вигоди насправді дуже великі”, – підкреслив представник Асоціації “Енергоефективні міста України”.

Водночас зрозуміло, що ситуація щодо підтримки громад на заході (північному заході) країни та на півдні різниться. Проаналізуємо її на прикладах громад Запоріжжя та Ковеля.

 

Три програми підтримки ОСББ Запоріжжя

 

Запорізька територіальна громада, попри воєнний стан і важку ситуацію з бюджетом,  виділяє кошти на підтримку проєктів з енергоефективності.

"Під час останньої сесії міськради була прийнята програма підтримки ОСББ, яка йде у комплексі з програмою Фонду енергоефективності, – розповіла Яна Калініна, начальник відділу по роботі з ОСББ департаменту з управління ЖКГ Запорізької міської ради. – Вона називається "Програма часткового відшкодування вартості енергозберігаючих заходів, впроваджених ОСББ у місті Запоріжжя за пакетом А "Легкий" на 2023-2024 роки". На цей рік із міського бюджету на програму виділено 1 млн грн”.

Нагадаємо, що програма Фонду енергоефективності "Енергодім" передбачає два пакети заходів енергомодернізації багатоквартирних будинків – "А" (Легкий) та "Б" – (Комплексний). Отже, громада Запоріжжя вирішила фінансово підтримати ОСББ, які виконують проєкт за пакетом "А". А він передбачає обов’язкові заходи й додаткові.

Обов’язкові: встановлення вузла комерційного обліку теплової енергії та встановлення або модернізація індивідуального теплового пункту (ІТП). Серед додаткових, наприклад, модернізація системи гарячого водопостачання; заміна або теплоізоляція трубопроводів опалення; заміна або ремонт зовнішніх дверей, облаштування тамбурів; заміна або ремонт балконних дверей, вікон у місцях загального користування тощо.

Кожен окремий проєкт відшкодовується з міського бюджету у розмірі 10% загальної вартості виконаних робіт, але не більше 200 тис. грн

"Ми прийняли рішення надавати фінансову допомогу за пакетом "А", тому що його обов’язкові заходи – це власне те, що найбільше допомагає будинку заощаджувати енергоресурси під час опалювального періоду та як наслідок – економити кошти. Кожен окремий проєкт відшкодовується з міського бюджету окремо у розмірі 10% від загальної вартості виконаних робіт за проєктом, але не більше 200 тис. грн", – зазначила представниця міської громади Запоріжжя.

Поки що заявок для участі у цій місцевій програмі немає, тому що люди лише збирають необхідний пакет документів.

Щодо інших програм підтримки, то вони стосуються проєктів, розпочатих до повномасштабної війни. Так, у Запоріжжі три будинки взяли участь у програмі "Енергодім". Один із проєктів вже завершено (розрахунки по ньому також). За двома іншими місто продовжує відшкодовувати ОСББ відсотки за кредитом: платитиме їх ще цього та наступного року.

"Із цим немає проблем, бо бюджетні кошти на це закладались і закладаються. Зокрема, ми відшкодовуємо частину відсотків, яка складає одну облікову ставку НБУ. Наприклад, на момент укладання договору з банком облікова ставка НБУ становила 7,5% (це було два роки тому). І от ці 7,5% від загальної суми відсотків (12-14%) ми відшкодуємо старим учасникам програми. Через війну Нацбанк підняв облікову ставку, але ми відшкодовуємо ставку, зафіксовану у нашій міській програмі. На жаль, тут ми вже нічого не можемо зробити”, – із сумом констатувала Яна Калініна.

Нових проєктів по програмі "Енергодім” через війну не було. Проте, програма діє. Наразі у міськраді чекають, коли Запорізьку область включать до кредитування, і сподіваються, що тоді ОСББ продовжать брати участь у даній програмі. Бажаючі, кажуть, є, незважаючи на те, що Запоріжжя – прифронтове місто. 

"Можливо, це будуть не глобальні заходи, а менші – як от встановлення індивідуальних теплових пунктів, утеплення місць загального користування, труб інженерних мереж опалення тощо”, – прогнозує працівниця міськради.

Ще одна (третя) програма підтримки досі допомагає відшкодовувати мешканцям всі відсотки за "теплими кредитами", взятими на енергозберігаючі заходи. Нагадаємо, що "теплі кредити" були запроваджені 2014 року й надавались мешканцям будинків протягом чотирьох років.

З міського бюджету Запоріжжя цього року відсотки за "теплими кредитами" сплатять 231-му будинку. Загалом за весь час таких було близько 300

Цього року з міського бюджету Запоріжжя відсотки за "теплими кредитами" сплатять 231-му будинку (загалом за весь час таких було близько 300). Відповідно до розрахунків і графіку, повністю з кредитами мешканці розрахуються до 2029 року, але більшість – до 2026 року (хоча, є імовірність, що впораються швидше).

Загалом на підтримку заходів з енергоефективності за всіма згаданими програмами з бюджету Запоріжжя на цей рік виділено близько 2,6 млн грн.

 

Запоріжжю бракує револьверного фонду

 

Чи може бути більше проєктів з термомодернізації багатоповерхівок у Запоріжжі? З одного боку, зараз це проблематично, бо місто часто під обстрілами.

"Більшість голів правлінь ОСББ наразі працюють у режимі "якщо, не дай Боже, щось поруч прилетить, то мені потрібно мати кошти, щоб вирішити певні питання", – розповів про ситуацію Максим Рогальський, президент Асоціації ОСББ Запоріжжя. – Звісно, будинкам, що сильно постраждали від прильотів, міська рада виділяє кошти. Будинки, які зазнали менше шкоди (із пошкодженими вікнами, покрівлею тощо), готують пакет документів для участі у програмі "ВідновиДім".

З іншого боку, проєктів з енергоефективності могло би бути більше, якби співвласники житла у багатоповерхівках могли отримати кошти для власного внеску у згаданих проєктах, адже кредити поки що недосяжні.

Проєктів з енергоефективності могло би бути більше, якби співвласники житла у багатоповерхівках могли отримати кошти для власного внеску

"Для цього слід закладати більше коштів на такі заходи до міського бюджету, – вважає президент Асоціації ОСББ Запоріжжя. – На жаль, до 24 лютого 2022 року розмір коштів, що виділялись, був невеликий. Водночас умови участі ОСББ у програмах були такими, що дозволяли маніпулювати претендентами, у результаті чого одні проходили, а інші чомусь – ні. За інформацією, якою я володію, більшість будинків, що ставали учасниками міських програм та отримували фінансову підтримку від міста, співпрацювали з певними компаніями, які надають управлінські послуги чи займаються обслуговуванням споживачів. Можливо, не завадило б інакше виписати міську програму підтримки. Було б чудово, аби механізм був більш прозорим і зручним, наприклад, як у Дніпрі. Там програма відкрита для голів ОСББ, і вони бачать, хто подався на програму, на яку суму, тобто мають доступ до всієї інформації".

Крім того, допомогти мешканцям розраховуватись за проєктами може револьверний фонд. Це інструмент для надання цільової безоплатної поворотної фінансової допомоги, по суті – безвідсоткової позики. Однак фонд потребує фінансування. На жаль, у міській раді Запоріжжя наразі відмовились від цього механізму, однак револьверний фонд створили в Асоціації ОСББ Запоріжжя. З 2017 до середини 2020 року ОСББ платили внесок до створеного фонду, тобто ОСББ самі себе фінансували. Така собі каса взаємодопомоги, порятунку.

Наша асоціація давно шукає донора, який би профінансував наповнення револьверного фонду. Тоді ми могли б показати, як механізм працює і без кредитів…

Механізм револьверного фонду у місті активно використовували до початку повномасштабного вторгнення: кошти з нього було видано на близько 30 проєктів. Сьогодні він діє лише як аварійний інструмент, бо у фонді є лише 220 тис. грн. Ці кошти виділяють ОСББ лише на термінові роботи.

"Наша асоціація давно шукає донора, який би профінансував наповнення револьверного фонду, – поділився проблемою Максим Рогальський. – Тоді ми могли б показати, як механізм працює і без кредитів, бо маємо п'ятирічний досвід такої роботи, адже йдеться про більш вигідні умови для виконання робіт”.

 

Ковель: п’ять напрямів місцевої програми підтримки

 

Хороший досвід фінансової підтримки енергоефективних проєктів у багатоповерхових будинках має Ковельська територіальна громада. Хоча сьогодні тут діє лише одна "Програма фінансової підтримки житлового фонду ковельської територіальної громади на 2021-2024 роки", однак вона є дуже успішною.

По-перше, завдяки тому, що програма націлена на всіх без винятку власників житла, починаючи від приватного, співвласників багатоквартирних будинків, які мають управителів, ОСББ, а також будинків, які наразі є у статусі ЖБК. Водночас, для ОСББ підтримка є трохи більшою, аби стимулювати створення таких об’єднань у багатоквартирних будинках.

По-друге, програма є ефективною завдяки використанню одразу кількох інструментів. Перший – відшкодування частини суми (тіла) кредитів, взятих ОСББ для участі у програмі "Енергодім". Другий – повна або часткова сплата відсотків за такими кредитами. Третій – отримання співфінансування для ремонту чи заміни ліфтів. Четвертий – фінансова допомога для виконання окремих заходів з енергоефективності та модернізації житла на умовах співфінансування. П’ятий – отримання безвідсоткової позики у револьверному фонді асоціації "Енергоефективні міста України” для впровадження енергоефективних заходів.

“У Ковелі дуже хороша ситуація, бо тут поєднано безповоротну та поворотну фінансову допомогу, – констатує Сергій Кошарук, радник-консультант з питань енергоефективності, екології та розвитку громад асоціації "Енергоефективні міста України". – Чотири інструменти місцевої програми – це безповоротна фінансова допомога (погашення відсотків за кредитом, тіла кредиту, ліфти та окремі заходи) та один – поворотна фінансова допомога через револьверний фонд асоціації "Енергоефективні міста України" (АЕМУ).

У Ковелі дуже хороша ситуація, бо тут поєднано безповоротну та поворотну фінансову допомогу

Експерт розповів детальніше про призначення інструментів програми. Зокрема, для того, аби сплатити власний внесок для участі у програмі з енергоефективності, ОСББ до повномасштабної війни брали кредити в банку. Міська програма допомагає їм сплатити частину тіла кредиту та відсотки за ним.

Щодо співфінансування заходів енергоефективності та модернізації житла, то це також безповоротна фінансова допомога. Вона надається на невеликі заходи, наприклад, якщо аварійно треба замінити трубу чи відремонтувати дах, що протікає. Залежно від форми управління будинком (ОСББ, ЖБК, управлінська компанія) цей інструмент дозволяє відшкодовувати у середньому до 40% витрат за рахунок місцевого бюджету.

Ще один інструмент – поворотна фінансова допомога у револьверному фонді міст (РФМ). Цей фонд наповнюється з бюджетів громад. Для кожної міськради у РФМ відкривається власний рахунок, куди громада перераховує кошти для надання безкоштовних позик. Далі, лише міська рада через створену нею конкурсну комісію вирішує кому та на який термін (а це може бути строк від одного до 12 місяців) позичати кошти з цього рахунку. Після повернення позики у РФМ АЕМУ цими коштами може скористатись наступний заявник. АЕМУ виступає оператором РФМ, тобто здійснює адміністративне обслуговування роботи фонду. Адже прямо з бюджету поворотність забезпечувати не можна (бюджетний кодекс цього не дозволяє).

"Така допомога актуальна особливо зараз, коли неможливо взяти кредити у банках, – зазначив Сергій Кошарук. – Зрештою, немає сенсу брати кредити у банках, якщо можна на термін до року взяти умовно безвідсотковий кредит. На яку суму? На ту, яку ОСББ зможе накопичувати завдяки власним внескам мешканців. Наприклад, ОСББ здатне додатково збирати по 2 грн з квадратного метра. Виходячи з цього, воно розраховує, скільки може позичити у РФМ. Однак, якщо на заходи енергоефективності потрібно більше коштів, то добре, якщо є місцевий грант у вигляді співфінансування. У Ковелі співфінансування може становити до 40%. Завдяки такому поєднанню інструментів мешканці без проблем розрахуються за проєктами з енергоефективності”.

На даний час Ковель вже передав до револьверного фонду 2,5 млн грн, і ці гроші обертаються у ньому

Міська громада Ковеля вирішила щороку поповнювати револьверний фонд з місцевого бюджету. На даний час Ковель вже передав до РФМ 2,5 млн грн, і ці гроші обертаються у ньому. Завдяки цьому механізму вже профінансовано 16 угод. Частина коштів за ними вже повернулась. Наприклад, кілька ковельських ОСББ взяли кошти у РФМ на енергоаудит. Серед них ОСББ "Театральна-4", яке 2021 року позичило 20 тис. грн, аби далі мати змогу взяти участь у програмі "Енергодім". ОСББ “ФІДО-КОВЕЛЬ” також 2021 року взяло понад 952 тис. грн на встановлення ІТП та балансування, а 2022 року – 400 тис. грн на заміну вікон. Тричі – 2021, 2022 та 2023 роки – брало позику ОСББ "Відродження-14а": на енергоаудит (26 тис. грн), заміну магістралі холодного водопостачання та ремонт стояка водопостачання (близько 163 тис. грн), ремонт покрівлі (100 тис. грн).

У РФМ складають помісячний графік повернення позики. Це дозволяє щомісяця формувати певний обсяг коштів для задоволення чергових заявників. Адже є будинки, які зараз лише приймають рішення, аби скористатись такою допомогою. На засіданні останньої комісії (28 серпня 2023 року) розглядалось 43 заявки на допомогу від револьверного фонду і на співфінансування. У результаті приблизно 30 багатоквартирних будинків одним рішенням вже були профінансовані за двома інструментами (поворотна та безповоротна фінансова допомога). 

“Як на мене, це демонструє дієвість цієї програми. Вона ефективна і, головне, доступна для більшості населення. А не так, як це було раніше, коли один будинок скористався підтримкою і зміг зробити якісь заходи, а інші змушені були чекати наступного року й сподіватись, що, можливо, їм пощастить. Це дозволяє мінімізувати імовірність корупційних ризиків”, – наголосив представник асоціації "Енергоефективні міста України". 

До револьверного фонду можуть звертатися усі бажаючі, але кошти з фонду вони отримають у порядку черговості. Вона,своєю чергою, залежить від суми коштів, які обертаються у фонді та обсягу коштів на одну заявку, тобто скільки одночасно будинків може скористатись допомогою. Ковель початково вніс до РФМ 1,5 млн грн, а потім поповнив ще одним мільйоном, і тому зараз практично всі заявки, які надійшли від власників житла, були схвалені. Деякі кошти люди вже повернули, тому вже є сума, яка чекає на бажаючих позичити кошти і щось робити.

Ковель початково вніс до револьверного фонду міст 1,5 млн грн, а потім поповнив ще одним мільйоном, і тому зараз практично всі заявки на позику, які надійшли від власників житла, були схвалені…

"Це дуже актуально, оскільки в Україні інфляція, тому стрімко зростає вартість матеріалів і робіт. Відтак краще позичити гроші і зробити зараз необхідні заходи, ніж чекати і платити набагато більше", – вважає Сергій Кошарук.

Сьогодні з 98 членів асоціації "Енергоефективні міста України" револьверним фондом скористалися поки що лише вісім громад. Цікаво, що це малі та середні за розміром громади, яким легше приймати рішення. Долучитись до програми револьверного фонду хоче Рівненської міська рада, розглядає це питання Львів.

Чому більшість громад не користуються цим корисним механізмом? Сергій Кошарук вважає, що причина у тому, що револьверний фонд – це відносно новий інструмент з точки зору дуже консервативної системи державної служби. Тому часто-густо місцева влада за порадою своїх фінансистів вирішує краще нічого не робити, бо прийде перевірка, яка може знайти якісь порушення. Проте експерт зауважив, що РФМ діє вже три роки, пройшов аудити, і юридично та фінансово все працює.

 

Отже, навіть попри війну та зменшення фінансового забезпечення, люди в українських містах покращують умови життя завдяки енергомодернізації своїх багатоповерхівок. І чим більше різноманітних інструментів фінансової підтримки пропонують місцеві громади, тим більше проєктів і кращий результат від їх впровадження. І для мешканців, і для місцевої економіки.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для "Української енергетики"