Зелене світло атомці та газу: аргументи "за" й "проти"
Європарламент визнав інвестиції у газову та ядерну енергетику "зеленими". Прихильники рішення розраховують на збільшення виробництва й експорту ресурсів. Критики вбачають вигоди росії
Європейський парламент 6 липня розглянув пропозицію проти включення ядерної та газової промисловості до переліку екологічно стійких видів економічної діяльності (таксономія). Проти "озеленення" газу і атомки виступили 328 євродепутатів. Але цього виявилось недостатньо, потрібно було зібрати 353 голосів проти. Таким чином, Європарламент визнав екологічно чистими інвестиції у проєкти, пов'язані з використанням природного газу, та в атомну енергетику. Тепер, якщо Європейська Рада не буде заперечувати, закон про таксономію набуде чинності 1 січня 2023 року.
"Українська Енергетика" зібрала аргументи прихильників і критиків ініціативи Європейського парламенту.
Український атом посприяє незалежності
Рішення Європейського парламенту щодо включення атомної енергетики та газу до "зеленої" таксономії може відкрити перспективи для України, як потужного виробника електроенергії на атомних електростанціях. Міністр енергетики України Герман Галущенко схвалив це рішення ЄП та наголосив, що в умовах війни росії проти України воно полегшить перехід від викопного палива до чистих джерел енергії.
"Продовження використання атомних потужностей окремих європейських країн дозволить значно зменшити залежність від російських енергоносіїв", – написав Герман Галущенко у Facebook.
Міністр стверджує, що визнання атомної енергетики "зеленою" відкриє для України можливість збільшити інвестування у будівництво нових енергоблоків за інноваційними технологіями. У ході конференції з відновлення України у Лугано Галущенко говорив про інвестиційні проєкти, зокрема, угоди із компанією Westinghouse, які передбачають будівництво дев’яти нових атомних енергоблоків за технологією АР1000, а це мільярди доларів інвестицій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Експорт української електроенергії: важливо не схибити з реформами ринку
Герман Галущенко також розраховує, що Україна збільшить експорт електроенергії до Європи і таким чином допоможе декарбонізувати європейський енергомікс.
Зауважимо, Україна експлуатує 15 енергоблоків на чотирьох АЕС із загальною потужністю 13 835 МВт, що складає близько 60% електроенергії, яка виробляється у країні. Українська енергосистема у березні синхронізувалася із європейською континентальною мережею ENTSO-E, а з кінця червня отримала можливість експортувати електроенергію до Європи.
Повноцінне використання усіх доступних потужностей може принести за рік 72 млрд грн
Голова правління "Укренерго" Володимир Кудрицький вже тоді наголосив, що повноцінне використання усіх доступних потужностей (2000 МВт) може принести за рік 72 млрд грн. Зі свого боку, Герман Галущенко заявляв, що українська енергосистема може забезпечити до 1690 МВт потужності для експорту, а після додаткових технічних заходів пропускна спроможність для продажу електроенергії за кордон може зрости більш ніж удвічі, до 4-5 ГВт. За таких умов Україна могла б розраховувати на експорт електроенергії до ЄС на загальну суму майже 150 млрд грн.
Перспективи української ГТС і викопного газу
Газотранспортна система України могла б слугувати для постачання палива не тільки з росії, а збільшення інвестицій у газовидобуток працюватиме на посилення безпеки ЄС, переконані в Україні.
"Інвестиції в українську газотранспортну систему, яка на сьогодні здебільшого орієнтована на транзит газу з росії, допоможуть розвинути газову інфраструктуру для постачання з інших регіонів", – вважає Галущенко.
Він також розраховує на інвестування у видобуток газу в Україні як на суші, так і на шельфі Чорного моря, а ще – на будівництво LNG-терміналів. Це, за його словами, сприятиме диверсифікації постачання газу і в Україну, і у країни Європи.
З такою думкою згодні в Асоціації газовидобувних компаній України (АГКУ).
"Збільшення інвестицій у сектор газовидобування та залучення інвесторів до розробки українських надр у післявоєнний час є ключем для нарощення газовидобутку у нашій країні. Це допоможе нам не лише зміцнити власну енергетичну безпеку, а й енергобезпеку Європейського Союзу, а також стимулюватиме ЄС активніше відмовлятися від кривавих російських енергоресурсів", – прокоментував рішення Європарламенту виконавчий директор АГКУ Артем Петренко у Facebook.
Агія Загребельська, колишня державна уповноважена Антимонопольного комітету України, співзасновниця "Ліги антитрасту", теж вважає, що рішення Європарламенту піде на користь Україні.
"Як на мене, чим більше інвестицій буде у видобуток газу, тим швидше ми замінимо російський газ. Виключення сьогодні газу з таксономії призвело б до зменшення інвестицій у галузь, внаслідок цього було б менше незалежних видобувників, а що більше їх частка, то більше вплив та доходи росії", – написала Агія Загребельська у Телеграм-каналі.
Хто з європейців проти газу і атомки у таксономії
Низка європейських країн на чолі із Францією підтримували внесення газу і атомної енергетики до таксономії ЄС. Зі свого боку, Німеччина, яка протягом останніх років згортала свої атомні електростанції, виступала проти такої пропозиції, хоча врешті визнала, що природний газ є важливим елементом на шляху до вуглецевої нейтральності.
Австрія та Люксембург мають намір оскаржувати прийняте рішення у суді, якщо рішення ЄП стане законом, пише Deutsche Welle. В цілому ж, за інформацією видання, пропозицію підтримала більшість правоцентристської Європейської народної партії Європарламенту.
Зауважимо, в Європі критики внесення газу і атомної енергетики до таксономії посилаються на дослідження Greenpeace, автори якого дійшли висновку, що російські компанії, які займаються видобутком викопного газу, та представляють атомну промисловість, використовували лобістські зв’язки, щоб вплинути на включення газу та ядерної енергії до таксономії ЄС.
Українська критика газу та атомки у таксономії
В Україні дискусія навколо рішення щодо внесення газу і атомної енергетики до таксономії ЄС зосереджена на ролі росії. Наприклад, представники так званої "зеленої" генерації побоюються, що українська атомна енергетика скористається наданими преференціями і не залишить їм простору для розвитку та експорту електроенергії до ЄС. Українська вітроенергетична асоціація звертає увагу на опублікований виданням The Guardian допис "Путін радісно потирає руки".
В Україні дискусія навколо рішення щодо внесення газу і атомної енергетики до таксономії ЄС зосереджена на ролі росії
Зі свого боку, народна депутатка Інна Совсун висловилася за послаблення ролі атомної енергетики, акцентуючи увагу на безпекових питаннях.
"Навіть якщо пропустити питання "зеленого" переходу, "зеленого" курсу тощо, маючи сусіда, який схильний стріляти в нас з ракет, нам треба подумати, щоб максимально гарантуватиме безпеку на покоління вперед", – сказала Інна Совсун під час заходу в українському кризовому медіа-центрі 5 липня.
Вона також стверджує, що розглянутий Європарламентом документ передбачає нарощування імпорту російського газу.
"Якщо подивитися на сам документ, у ньому не просто присутні газ та атомка, що викликає питання з приводу їхньої екологічності. У самій логіці документа передбачений російський газ", – зауважила народна депутатка.
Залишилося зовсім небагато часу, щоб дізнатися, чиї аргументи виявляться більш переконливими. Ухвалене Європарламентом рішення почне діяти з 1 січня 2023 року, якщо до 11 липня ніхто в Європейській Раді не висуне заперечення.
Ольга Чайка
