Через війну понад 10 мільйонів українців змушені були покинути свої міста й села, своє житло. Хтось – через тимчасову окупацію ворогом певних територій, хтось – через те, що тепер немає де жити, бо окупанти зруйнували чи пошкодили будинок. Водночас дуже багато сімей на заході України прийняли у своїх квартирах і будинках переселенців. Як тепер усім цим людям буде нараховуватися плата за комунальні послуги?

“Українська енергетика” проаналізувала ситуацію і з’ясувала, як може змінитися механізм нарахувань за комірне.

 

Рахунок за ЖКП – відповідно до зони проживання

Внаслідок дії російських окупантів в Україні знищено або пошкоджено близько 6800 житлових будинків. Про це повідомив міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов. Понад 10 мільйонів українців були змушені покинути місця свого проживання та перебратись на більш безпечні території України, або за кордон. Частину внутрішньо переміщених осіб прихистили інші українські родини. Відтак постало питання: як тепер всі ці люди (і ті, що залишили своє житло, і ті, що прийняли біженців) будуть розраховуватись за житлово-комунальні послуги. Ситуація у кожного різна: у когось житло зруйноване повністю, у когось – частково, хтось не може отримувати ЖКП через те, що зруйновані комунікації сусідів, а хтось змушений платити і за себе, і за переселенців.

Фахівці вважають, що нарахування можна було б здійснювати залежно від зони, в якій опинився конкретний населений пункт через агресію росії.

“У даний період ми в асоціації виділили чотири типи територій у нашій країні: зона активних бойових дій, тимчасово окуповані території, прифронтові й глибокий тил, – розповідає Олександр Слобожан, виконавчий директор Асоціації міст України (АМУ). – Відповідно, в громадах різна ситуація. Отже, і підхід до нарахування оплати за ЖКП має бути різним”. 

Він пояснює, що в зоні, де тривають активні бойові дії, фізично немає можливості надавати ЖКП. Водночас, у населення або відсутні кошти, або воно фізично, навіть маючи кошти, не може сплатити за послуги, тому що багато людей змушені були залишити домівки й переїхати жити в інше місце. На тимчасово окупованих територіях ситуація з ЖКП трохи краща, ніж у зоні бойових дій: послуги надаються, але є певні проблеми зі сплатою за них. 

“Попри це, рівень проплати там знаходиться у межах від 47 до 80%, залежно від типу територіальної громади. Люди платять. Навіть ті, хто виїхав із цих територій”, – зазначив виконавчий директор АМУ. 

Щодо прифронтових територій і глибокого тилу, то тут послуги надаються у звичайному порядку, й тому має діяти звичайна система оплати, вважає Олександр Слобожан.

 

Рішення влади мають допомогти справедливому нарахуванню ЖКП

Поки що чинного механізму, який би чітко пояснював, як діяти на всіх цих територіях, немає. Проте Кабмін своєю постановою від 26 березня 2022 року затвердив Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією росії.

Парламентарі 1 квітня прийняли за основу законопроєкт "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації".

5 квітня Кабмін затвердив механізм обстеження пошкоджених агресором будівель і споруд (житлових будинків та об’єктів критичної інфраструктури). Він дозволить визначатися, чи придатні вони для подальшої експлуатації, чи можна в них проводити відновлювальні роботи, або краще демонтувати. Подати заявку про пошкоджене внаслідок війни житло українці можуть у застосунку “Дія”.

“Держава запустила спеціальні програми обліку та реєстрації зруйнованого та пошкодженого житла. І таким людям, зрозуміло, плата за комунальні послуги не буде нараховуватись, тому що вони їх фактично не отримують”, – зазначив Олександр Слобожан.

Крім того, на розгляді у Верховній Раді знаходиться законопроєкт, який передбачає скасування плати за ЖКП (починаючи з 24 лютого 2022 року) окремим споживачам.

"Тим споживачам житлово-комунальних послуг, чиї житлові та/або нежитлові приміщення були повністю або частково зруйновані внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, починаючи з 24 лютого 2022 року, оплата послуг ЖКГ, у тому числі плата за абонентське обслуговування, оплата послуг із розподілу (доставки) природного газу, не нараховується і не оплачується", – йдеться у законопроєкті.

Голова Спілки споживачів комунальних послуг України Олег Попенко вважає таке рішення абсолютно нормальним, проте попереджає, що треба бути дуже уважними, оскільки "диявол криється в деталях".

“Недопрацювання законів ніколи не зупиняло монополістів. Якщо буде розписано все детально (всі нюанси, моделі), тоді й рішення буде адекватним. Скажімо, про компенсацію різниці компослуг не лише через руйнування будинку, а також у зв’язку з неможливістю їх надання через ушкодження спільної сумісної власності. Тобто від формулювання може залежати результат. Такі моменти повинні бути враховані”, – каже Олег Попенко.

Харків скасував плату за ЖКП на час війни

Обстеження зруйнованого та пошкодженого житла і прийняття рішень щодо нього потребує часу. Однак чекати немає можливості, бо життя триває. Тому, наприклад, у Харкові вирішили скасувати плату за ЖКП для мешканців міста. 

Мер Харкова Ігор Терехов повідомив, що в місті станом на початок квітня знищено понад 1700 будинків. Із міста виїхало 30% населення. Голова міської адміністрації заявив, що плата за міські компослуги буде списана, починаючи з 24 лютого й до кінця війни.

“Всі комунальні послуги, які надає місто, з 24 лютого і до кінця війни, буде списано”, – запевнив Ігор Терехов.

 

Всі комунальні послуги, які надає місто, з 24 лютого і до кінця війни, буде списано...

 

Отже, харків’янам не потрібно платити за послуги, які надають міські комунальні підприємства. Це послуги гарячого та холодного водопостачання, опалення, вивезення сміття, утримання прибудинкових територій. 

Очільник Харкова зазначив, що таке рішення не позначиться на зарплаті комунальників. Їм, за словами Терехова, будуть виплачувати зарплату в повному обсязі з коштів міського бюджету. Адже попри постійні обстріли, комунальні підприємства героїчно виконують свою роботу: вивозять сміття, подають воду. В частині будинків є навіть гаряче водопостачання.

Проте є харків’яни, які сплачують компослуги навіть в жахливих умовах війни..

“Я дуже вдячний усім людям, які попри бойові дії, продовжують сплачувати за послуги ЖКГ. Обіцяю вам, що з приходом миру в Україну ваші платіжки буде перераховано”, – додав Ігор Терехов.

Приклад Харкова можуть наслідувати інші зруйновані ворогом міста. Звісно, якщо мають для цього фінансову можливість.

“Місцева влада Харкова прийняла рішення взяти на себе повну компенсацію тарифів на послуги, що надаються комунальними підприємствами, – каже Олег Попенко. – По факту харків’яни мають сплачувати лише за електроенергію та газ. Вважаю, якщо місцева влада має можливість допомогти людям, то вона повинна це зробити. Адже і влада, і комунальні підприємства, в першу чергу, працюють не для отримання прибутку, а на благо мешканців”. 

А от міський голова Краматорська Олександр Гончаренко попросив мешканців (дві третини їх вже виїхало) платити за компослуги, якщо вони можуть це зробити. 

“Якщо ні, то розбиратимемося із цим після війни. Головне – зберегти життя людей”, – додав він.
 

Будинки  під Києвом зруйновані, але платіжки надійшли

На думку Олега Попенка, загалом у містах, які найбільш постраждали внаслідок активних бойових дій, компенсацію всіх комунальних тарифів могли б взяти на себе місто й держава (якщо готові). Однак поки що місцева влада не встигає реагувати на воєнні виклики. Саме через це чимало мешканців отримали платіжки, попри те, що їх будинки зруйновані.

“В Ірпені люди,  будинки яких зруйновані, отримали платіжки за газ, – зауважив голова Спілки споживачів компослуг. – Тобто керівники облгазу навіть не подумали, що треба внести корективи у програму нарахувань, щоб не шокувати людей отриманими платіжками. Мешканці цього містечка також кажуть, що хтось отримав платіжки і за електроенергію (не від "ДТЕК", а від забудовників) від управляючих компаній. Те, що людям виставили рахунки за електроенергію в зруйнованих будинках за цей період – це нонсенс”.

Над цим має працювати НКРЕКП, вважає експерт.

“Проте я не відчув особливої ролі регулятора, його впливу на тарифну політику в цій ситуації, хоча він повинен цим займатися”, – додав він.

Олег Попенко також вважає неправильним, коли киянам виставили рахунки за послуги, які не надавалися протягом місяця управляючими компаніями. 

“Таке було конкретно у Дарницькому, Дніпровському районах столиці, де до деяких ЖЕКів місяць ніхто не заходив. ЖЕК закритий, працівників немає. Вони змушені були написати заяви за власний рахунок. Але при цьому мешканці повинні сплачувати за послуги”, – обурюється експерт. 

Він переконаний, що місцева влада має розібратися із цим. І якщо дійсно були такі факти, то, на його думку, слід сказати людям, що комунальна послуга не надавалася, або надавалася неякісно, оскільки не було людей, і що підприємство готове компенсувати різницю. 

 

Що робити з нарахуваннями у Києві чи Миколаєві

Станом на початок квітня, у Києві пошкоджено 208 житлових будинків внаслідок масштабного військового вторгнення росіян. Таку статистику навів заступник голови КМДА Микола Поворозник.

Отже, у когось із киян житло зруйноване, а комусь надавались комунальні послуги неналежної якості. Чи буде це враховано у платіжках? Наразі діє стара система. 

Водночас, наприклад, у “Київводоканалі” пояснили, що в разі пошкодження або руйнування житла, нарахування за цими адресами припиняються. Отже, власникам таких квартир і будинків передавати показники не потрібно.

Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що Київська міська державна адміністрація не буде після завершення опалювального сезону підвищувати тарифи на ЖКП, як це планувалося до війни. Чинні тарифи діятимуть до кінця травня 2022 року.

"Сьогодні, в умовах воєнного стану, коли люди опинились у складному фінансовому становищі, ми ухвалили важливе рішення щодо надання комунальних послуг у столиці. Це рішення забезпечить застосування до 31 травня тарифів на гарячу воду та теплову енергію для її приготування на рівні минулого опалювального сезону. Тобто, ми подовжимо дію цих тарифів, не підвищуючи їх!", – поінформував мер Києва. 

Він зазначив, що столичній владі вдалося стримати тарифи на тепло й гарячу воду під час останнього опалювального сезону, попри значне зростання витрат на виробництво цих послуг. Стримування відбувається і зараз. Якими будуть тарифи надалі – залежатиме від ціни на газ, яку встановлять на рівні держави, пояснив Кличко. 

Своєю чергою міністр енергетики Герман Галущенко зазначив, що уряд зараз шукає шляхи збереження низьких цін на газ. Один із таких шляхів – повернення до механізму спецобов'язків на ринку газу (ПСО).

“Стосовно таких міст, як Київ, де в принципі не було активних бойових дій, але ворог постійно обстрілював їх, був близько (сюди також можна віднести Миколаїв), то в них влада може частково компенсувати різницю вартості комунальних тарифів, послуг, які надаються комунальними підприємствами. Адже в таких умовах якість комунальних послуг була набагато гіршою, ніж у мирний час”, – зазначив Олег Попенко, голова Спілки споживачів компослуг. 

Наразі мерія Києва прийняла рішення, відповідно до якого орендарі комунальної власності у столиці звільняються від плати за оренду протягом воєнного періоду та один місяць після його закінчення.

 

У Львові оплачуватимуть ЖКП в повному обсязі

На Львівщині, Закарпатті та Івано-Франківщині на середину квітня офіційно перебувало близько 600 тисяч переселенців. За неофіційними даними, приблизно така сама кількість людей оселилися самостійно і не реєструвалися як внутрішньо-переміщені особи. Лише Львів прийняв понад 300 тисяч людей.

“На західній Україні, де військові дії окупантів не зачепили житлово-комунальну інфраструктуру, ЖКП однозначно мають оплачуватися на 100%, без жодних відстрочок, – вважає Олег Попенко. – Тим паче, що деякі власники житла там беруть величезні кошти за оренду житла (у два-п'ять разів більшу, ніж раніше)”.

З іншого боку, дуже багато місцевих мешканців цього регіону прийняло у своїх квартирах і будинках переселенців абсолютно безкоштовно. Зважаючи на те, що тягар компослуг для тих, хто дав притулок тимчасово переміщеним людям, зріс, Кабінет міністрів затвердив Порядок компенсації їм оплати за компослуги. Сума компенсації становить 14,77 гривні на 1 людину за 1 день проживання. Це приблизно 450 грн на місяць на кожну особу. Така виплата здійснюється у безготівковій формі.

"Власники житла, які безкоштовно прихистили внутрішньо переміщених осіб, отримають гарантовану державну підтримку у розмірі, приблизно, 450 грн на місяць за кожну прийняту особу, незалежно від віку, для компенсації витрат на комунальні послуги", – повідомили у пресслужбі Міністерства розвитку громад і територій.

Щоб отримати компенсацію, власнику житла потрібно розмістити оголошення про наявне в нього безкоштовне житло на веб-сайті "Прихисток". Після реєстрації на сайті та наступного дня після зустрічі переселенців власник житла має зареєструвати їх у виконкомі місцевої ради (міської, сільської, тобто ОТГ або в ЦНАПі). Зокрема, зазначити прізвище, ім’я та по-батькові кожної з розміщених осіб і підтвердити дані копіями їх документів (паспортів тощо). Також у виконкомі місцевої ради (за місцем розташування житла), власник має подати заяву на отримання компенсації вартості комунальних послуг (у  майбутньому це можна буде зробити онлайн). Компенсація комунальних послуг надійде на картку заявника до 20 числа наступного місяця. Водночас отримати кошти можуть лише ті власники житла, які не мають боргів за комунальні послуги.

 

Рівень проплати за ЖКП загалом впав

Доки українські міста чекають на прийняття законопроєкту щодо змін в оплаті ЖКП, їм доводиться миритися з тим, що через війну рівень оплати за ці послуги зменшився.

Так, у Миколаєві за березень 2022 року компослуги оплатили менш, ніж 30% жителів, повідомив заступник начальника управління житловим господарством департаменту ЖКГ Миколаївської міськради Володимир Ніколайчук. За його словами, найменше люди сплачують за тепло й воду.

"Найвищий показник проплати в будинках, де є ОСББ. Тут за житлову послугу сплачують 50% мешканців. Натомість у будинках, де створена управляюча компанія, на жаль, платежі менші, ніж 40%”, – зазначиав він.

 Якщо така тенденція збережеться, то підприємства не матимуть оборотних коштів, а це призведе до неможливості їх підтримання, додав Володимир Ніколайчук. 

Рівень оплати за ЖКП у столиці становить понад 55%. Про це у Telegram написав мер Києва Віталій Кличко. 

“Більш-менш нормально люди платять за ЖКП лише на заході країни, – повідомив  голова Спілки споживачів компослуг Олег Попенко. – Там платежі доходять до 85%. Тобто, якщо раніше цифри були в середньому, як у центрі України – до 40%, то до кінця березня, завдяки, можливо тому, що місцева влада провела певну роботу, чи люди мобілізувалися самі, але вони вийшли на 85%”.

Розуміючи складність ситуації, мери міст і керівники підприємств, які надають ЖКП, закликають людей оплатити комірне за першої можливості. 

"Закликаю всіх, хто може, сплачувати за сервіси ЖКГ, робити це, – написав на своїй сторінці в соцмережах Віталій Кличко. – Бо ці кошти ми направляємо, в першу чергу, на закупівлю необхідних ресурсів і матеріалів, а також – на зарплатню працівникам підприємств”. 

До слова, із кадрами у комунальних підприємств країни сьогодні є величезна проблема, адже багато хто з працівників виїхав в інші області чи навіть держави, а багато хто пішов на фронт.

"Велика частина людей, які працюють в комунальних службах, евакуювалася і знаходяться в більш безпечних місцях. Інша частина людей, переважно чоловіки, пішли захищати Україну, вступили до Збройних Сил. Нам не вистачає фахівців, але ми робимо все можливе, щоб вчасно прибирати вулиці, вивозити сміття, щоб не було перебоїв з електроенергією, водопостачанням та водовідведенням – життєзабезпеченням нашого міста. І всі служби, сервіси працюють, кияни отримують усі комунальні послуги", – зазначив мер столиці.

Роботи у комунальників значно побільшало через обстріли та руйнування будинків, міської інфраструктури. Водночас у багатьох містах фахівцям доводиться працювати під обстрілами, постійно ризикуючи життям.

Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан переконаний, аби вижити у сьогоднішніх умовах, комунальникам потрібна підтримка, а саме: звільнення від ПДВ; списання боргів; спеціальна фінансова допомога.

Наша асоціація, враховуючи пропозиції сільських, селищних і міських голів, звернулася до податкового комітету з пропозицією звільнити всі комунальні підприємства на період війни від сплати ПДВ...

“Асоціація міст Украіни, враховуючи пропозиції сільських, селищних і міських голів, звернулася до податкового комітету з пропозицією звільнити всі комунальні підприємства на період війни від сплати ПДВ. Також ми запропонували спрямувати частину ресурсу з резервного фонду на підтримку ЖКГ. А ще ми ставимо питання про повне обнулення старих боргів комунальних підприємств перед державою та іншими кредиторами. Комунальникам необхідна фінансова допомога. Своїми силами муніципальна влада не справиться, враховуючи падіння податкових і неподаткових надходжень до місцевих бюджетів”, – додав Олександр Слобожан.

 Як подавати показники лічильників тим, хто переїхав

Частина українців, які були змушені покинути свої домівки, стикнулися з проблемою: вони, може, і платили б за ЖКП, але як? Адже не можуть подати показники лічильників.

Інфографіка "Української енергетики"

“Сьогодні, відповідно до закону про комерційний облік, всі українці повинні подавати дані лічильників. Проте щонайменше 7-8 мільйонів переселенців фізично не можуть це зробити, бо їх або немає вдома (вони переїхали), або їх помешкання зруйновані. В деяких містах не працюють особисті кабінети, чат-боти тощо. Що робити людині в цій ситуації?”, – розмірковує Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунпослуг.

На його думку, закони про ЖКП і комерційний облік теплової енергії та водопостачання сформульовані, прописані недолуго, тому вони зараз не працюють. Для порівняння, у більшості країн світу немає законодавчої норми про щомісячне подання даних лічильників. Натомість, вона є в Україні. 

Якщо українці не надсилатимуть показники лічильників у відповідні компанії, то показники, відповідно до чинного законодавства визначається облгазом розрахунковим шляхом, на підставі середньорічного об’єму споживання, а це значно збільшує нарахування. 

Щоб зменшити фінансове навантаження на людей, які не передавали показники лічильників води, або у яких відсутні лічильники, уряд прийняв рішення про застосування (починаючи з березня 2022 року) коригуючого коефіцієнта. Він стосується нарахувань за послуги централізованого водопостачання, постачання гарячої води та централізованого водовідведення. Однак коефіцієнт не стосується нарахувань за газ і електропостачання.

Днями у Києві працівники ДТЕК відновлять зняття показів електролічильників.  Роботи виконуватимуться виключно з лічильниками, розташованими у міжповерхових щитових, щитових на сходових клітках та опорах ліній електропередач (для приватного сектора), без дзвінків у квартири та будинки.

“Вважаю, що треба було внести зміни й скасувати подання показників лічильників, а потім раз на рік передбачити звірку, Це ж простіше, ніж вигадувати велосипед із коригуючим коефіцієнтом”, – каже Олег Попенко. 

А ще краще, на його думку, запровадити різні тарифи відповідно до певних зон країни. 

Наразі уряд на час воєнного стану заборонив припиняти надання послуг через несплату, або оплату не в повному обсязі, а також скасував пеню і штрафи. Проте це не означає, що за комуналку можна не платити. Коли війна закінчиться, борги доведеться повертати. Більшість українців розуміє це, тому платить, перебуваючи навіть за кордоном. 

в Одесі цими днями оплата за комунальні послуги (газ, воду, електрику, вивезення твердих побутових послуг) оплачується із 39 країн...

Наприклад, в Одесі цими днями оплата за комунальні послуги (газ, воду, електрику, вивезення твердих побутових послуг) оплачується із 39 країн, де зараз перебувають біженці з Одеси. Навіть з Ісландії, Австралії, Кенії та Уганди. Люди вважають, що своєчасна оплата за ЖКП сьогодні є також зброєю у боротьбі з рашистськими  окупантами. 

Аналіз ситуації зі сплатою за житлово-комунальні послуги показує, що наразі в Україні немає механізму, відповідно до якого українці отримують справедливі нарахування. На думку опитаних експертів, цей механізм може базуватися на зонуванні країни, залежно від наслідків війни. Зокрема, можна виділити такі зони: територія бойових дій; тимчасово окуповані території; прифронтові; території поза бойовими діями. Українці сподіваються на справедливий підхід до нарахувань за ЖКП. Проте, навіть зараз, коли його немає, більшість людей платять за комірне, бо усвідомлюють, що в умовах війни без цих коштів не буде води, світла, газу, тепла та чистих вулиць.

 

Світлана Олійник, спеціально для “Української енергетики”

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Відновлюють зняття показів електролічильників у Києві
Як не переплачувати за комунпослуги, коли ви вимушено залишили житло
Якщо під час війни ви втратили житло та інше майно 
Платіжки за комуналку під час війни 
Як очистити воду для пиття?
Якщо завалило у будинку чи підвалі після вибуху
Укриття у підвалі: правила поведінки і труби
Як облаштувати укриття?
Що робити у випадку задимлення?