Цього року опалювальний сезон для українців нагадуватиме квест. Урядовці заявили про повну готовність до проходження цього непростого періоду ще в середині жовтня. Проте населення, зокрема власники квартир у старих багатоповерхівках, не довіряють таким висловлюванням. І не лише через рекордні ціни на газ та загалом кризову ситуацію в енергосекторі.

Понад 50% “хрущівок” і “панельок” збудовані понад 50 років тому й давно потребують капремонту. У будь-який момент може виникнути аварійна ситуація через зношені труби, дроти, стіни тощо. Втім коштів на реновацію немає. Але і жителі багатоповерхівок не дуже охоче об’єднуються в ОСББ, щоб навести лад у своїх будинках і зменшити платіжки взимку.

Яка імовірність, що пересічні українці не будуть мерзнути цієї зими й отримають інші послуги, за які платять?

- Під час цього опалювального сезону можливі будь-які несподіванки. Про це свідчать такі випадки, як, наприклад, у місті Лозова Харківської області. 12 жовтня його повністю відключили від газопостачання. 191 багатоповерхівка залишилась без важливого для життя енергоносія. За офіційною версією, це зробили невідомі, які закрутили вентиль. Однак я хотів би подивитися на цих невідомих, які знають, де той вентиль і як його крутити. До того ж це трапилось наступного дня після того, як кілька обласних держадміністрацій в країні повідомили про те, що постачальники газу розірвали договори на надання послуг із бюджетними організаціями. Вважаю, що насправді газ побутовим споживачам у Лозовій відключила газопостачальна компанія через їх борги. Припускаю, що подібні випадки під час опалювального сезону будуть відбуватися доволі часто. 

У Старокостянтинові (Хмельницька область) батареї були теплими після запуску опалювального сезону лише кілька днів. Причина – черговий прорив тепломереж. І така ситуація – в сотнях міст країни, де 85% теплових мереж потребують капремонту.

Ніхто не застрахований також від ситуації, яка нещодавно трапилась на Херсонщині. Там від газопостачання відключили обласну клінічну лікарню. Їй запропонували заключити додаткову угоду, відповідно до якої лікарня мала отримуватиме газ втричі дорожчий, ніж дотепер.

Чи скрізь по країні розпочався опалювальний сезон?

- Україні пощастило з тим, що осінь видалася доволі теплою й потреби в опаленні до середини жовтня практично не було. На даний час у багатьох містах опалювальний сезон вже почали, але скрізь економлять газ, як можуть. Наприклад, у Нововолинську та селищі Благодатне (Волинська область), де тепло почали подавати 11 жовтня, воно надходить до споживачів лише вночі. Вдень подачу теплоносія перекривають. У Львові батареї були ледь теплі. Передбачаю, що в деяких містах тепло пустять лише в листопаді або навіть у грудні, як це було 2019 року в Світловодську. Зокрема почати опалювальний сезон 1 листопада вирішили в Одесі, в Монастирській територіальній громаді, що на Тернопільщині тощо. 

Про проблеми з опаленням заявив мер Івано-Франківська. Зазначу, що це місто, на жаль відмовилось від централізованого опалення, а тепер каже, що в нього немає коштів, щоб закупити газ. Міському бюджету бракує 500 тисяч грн. Однак окрім газу, потрібні кошти на заміну всіх труб. Ситуація доводить, що коли керівники громади планували перехід на автономне опалення, то нічого не продумали. 

Все це означає, що споживачі сьогодні абсолютно не захищені і не мають гарантій, що опалювальний сезон пройде без ускладнень. 

Однак чому такі невтішні прогнози, якщо урядовці давно відзвітували, що країна повністю готова до проходження опалювального сезону. Що заважає його проходженню без ексцесів?

- Нормальному проходженню опалювального сезону в нашій країні заважають чотири основні фактори. Перший – мізерні кошти, виділені на енергомодернізацію житлового фонду з місцевого та державного бюджетів. Зокрема в держбюджеті на 2021 рік було виділено лише 100 млн грн на Фонд енергоефективності. На встановлення лічильників цього року взагалі нічого не виділено, на “теплі кредити” –  150 млн грн, які пішли лише на утеплення приватних будинків і твердопаливні котли. Отже, реально в житловому фонді практично нічого не зроблено. 

Оскільки загалом на енергомодернізацію житлових будинків необхідно понад 100 мільярдів євро, то загальну виділену всіма бюджетами суму можна оцінити приблизно в 0,1% від потрібної. 

Другий фактор, який позначається на проходженні опалювального сезону, це технічний стан теплокомуненерго й мереж. Ситуація тут є вкрай складною. Загальна довжина теплових мереж – понад 18 тисяч км. З них 15 тисяч км потребують заміни й ремонту. За цей рік зроблено 250 км, за минулий – 350 км. Якщо рухатися такими темпами, то оновлення займе близько 200 років. 

Третя складова, без якої неможлива зимівля, – наявність потрібного обсягу енергоносіїв (газу, вугілля, бітуму тощо). Його немає. Фактично сьогодні в наших газосховищах є 8 млрд кубів природного газу, ще 6 млрд ми можемо видобути за період опалювального сезону (за 6 місяців). Але щоб більш-менш нормально пройти цей період потрібно ще 4 мільярди кубів. Отже, НАК “Нафтогаз” має докупити їх. Для цього слід мати (згідно із сьогоднішніми цінами на газ) близько 4 млрд доларів.

Четвертий фактор, який позначиться на опалювальному сезоні – відсутність коштів на всіх рівнях. Місцеві ради заявляють про те, що не мають грошей для підтримки підприємств теплокомуненерго (ТКЕ), зокрема на компенсації різниці між ринковими тарифами на тепло і гарячу воду й тарифами для побутових споживачів. А без цього неможливо нормально розпочати опалювальний сезон. Наприклад, Полтаві для цього потрібно 862 мільйони грн. Черкаси кажуть про 80 млн грн. Адже компенсація з державного бюджету (урядом виділено 30 млрд грн) передбачена не всім містам, а лише тим, в яких від'ємний бюджет. Тому ситуація дуже складна.

Однак, як і щороку, влада шукатиме шляхи для виходу. Якими вони можуть бути?

- Загалом опалювальний сезон пройде під трендом загальної економії газу. Це обернеться довгими канікулами для дітей у школах і дитячих садочках (особливо в школах). Канікули запропоновано розпочати раніше. Підставою для цього є нібито наближення багатьох областей впритул до “червоної зони” через зростання захворюваності на COVID. Проте я переконаний, що запровадження канікул має пряме відношення до відсутності можливості постачати газ, бо його не вистачає, як і коштів. Цілком імовірно, що канікули автоматично продовжать аж до січня. А далі – зимові канікули.

Реально діти можуть повернутися до школи лише в лютому. Бо на той момент вже буде зрозуміло, скільки в нас є газу, коштів, а тоді вже можна буде приймати якесь рішення. 

Який вихід є в людей? Що вони можуть зробити, щоб під час опалюваного сезону мати тепло, гарячу воду, газ, електрику?

- Все, що теоретично можуть робити споживачі – вчасно платити за послуги й економити енергоресурси. Однак за тих обставин, які є, економити не вдасться. Майже всі українці, які живуть в багатоквартирних будинках, не мають навіть індивідуальних теплових пунктів з погодним регулюванням у своїх будинках. У багатьох немає регулювання постачання тепла в багатоквартирний будинок, а це другий за економією елемент теплової системи будинку. Що вже казати про індивідуальні лічильники газу, розподілювачі тепла (алокатори) на кожну батарею, за допомогою яких можна регулювати постачання теплоносія у квартирах. 

Для встановлення алокаторів потрібно мати згоду щонайменше половини власників житла. Крім того, потрібні кошти. Наприклад, щоб встановити індивідуальний тепловий пункт (ІТП) на 5-6-під'їздний будинок потрібно 800 тисяч грн. А встановлення регулювання подачі тепла буде коштувати близько 20 тисяч грн на квартиру (якщо йдеться про горизонтальне розведення труб). 

Водночас міста не мають ані часу, ані коштів, щоб частково платити за це, як це робиться, наприклад, у Києві за програмою 70/30. Щоб пройти процедуру, все погодити, подати документи в енергетичну компанію, знайти виконавця робіт, потрібно щонайменше 5-6 місяців. Тобто за цей опалювальний сезон побутові споживачі вже нічого не зможуть зробити.

Хто за таких умов має платити за енергомодернізацію, за відновлення старого житла?

- Для цього повинна бути державна програма реновації або термомодернізації житлового фонду. І для її виконання мають бути виділені бюджетні кошти або залучені кредитні кошти, частка місцевого бюджету й частка коштів самих співвласників багатоквартирного будинку. 

Хіба програма від Фонду енергоефективності не справляється із завданням?

- Дійсно, в нас є Фонд енергоефективності. Однак на жаль, він не запрацював так, як мав би. Завдяки йому реалізовано лише 26 проєктів (на даний час зі 43 заявок на верифікацію завершеного проєкту повністю верифіковано 26). Хоча кошти у Фонду є. Причина низької ефективності – у процедурі, яка передбачена Фондом енергоефективності. Вона неробоча. Відповідно до неї, в будинку має бути створене ОСББ. Спочатку воно має визначитися з протоколом. Потім – зібрати кошти. Далі –  знайти підрядника. Встановити ІТП, провести інші необхідні заходи за пакетом А чи Б. Після чого – скласти кошторис, віднести його до Фонду енергоефективності, після чого вони, можливо, відшкодують частину вкладених коштів. Зрозуміло, що люди не вірять, що пройдуть весь шлях і отримають до 50% відшкодування. У тій же Польщі, Словаччині ця процедура зовсім інакша.

Який вихід із ситуації?

- Нам потрібна державна програма дешевого кредитування. Якщо в ОСББ чи управляючої компанії не вистачає коштів на модернізацію житлового фонду, то вони повинні мати змогу позичити їх під 1-3%. Система проста й дозволяє вирішити багато проблем, які існують сьогодні.

Крім того, маємо запустити програму реновації/модернізації житлового фонду. Й окремо потрібна програма модернізації теплокомуненерго. Адже в нас, як я вже казав, 15 тисяч км теплових мереж потребують негайного капітального ремонту. Водночас необхідна модернізації обладнання ТКЕ, тому що воно було встановлено наприкінці 60-х років.

Зараз житлові будинки модернізують зазвичай лише ті мешканці, які об’єдналися в ОСББ. В результаті суми в їх платіжках зменшуються. Однак процес створення ОСББ в країні відбувається повільно. Чому, на вашу думку, українці не поспішають групуватися, щоб модернізувати багатоквартирні будинки, в яких живуть?

- Мешканці, які живуть у нових багатоповерхових будинках, а також у старих, але які знаходяться у непоганому стані, згрупувалися в ОСББ. Проте ті власники квартир, які живуть у старих і занедбаних будинках, в яких дуже зношені системи, труби – не хочуть створювати ОСББ.

Причина зрозуміла – люди бояться великої відповідальності за всі внутрішні мережі, які вже давно треба було замінити. Мешканці бачать стан будинку й розуміють, які величезні кошти потрібно в нього вкласти, а взяти ці гроші немає де. 

Все це відбувається тому, що в нас не працюють програми підтримки ОСББ. Остання ефективна програма, яка була, – це “теплі кредити”. Однак її фінансування зменшили втричі. І тепер такі кредити не видають на модернізацію житлового фонду багатоквартирних будинків. Натомість за нею сьогодні можна отримати кошти на встановлення зарядних пристроїв для електромобілів у подвір’ях ОСББ. Хіба ми вже вирішили всі гострі проблеми й нам залишилося встановлювати електричні зарядні пристрої? Це нісенітниця. 

Програму “теплих кредитів” необхідно розширити і збільшити. Вона має бути направлена також на багатоквартирні будинки, де не створені ОСББ.

Аби змотивувати людей створювати ОСББ, слід внести зміни до законодавчих документів, які дозволяють власникам квартир ставати також співвласниками спільного майна, землі. Крім того, необхідно дати людям доступ до грошей. Потрібні дешеві ресурси для модернізації житлового фонду. А це означає наявність не однієї програми у Фонді енергоефективності, де розгляд документів триває не менше року, а щонайменше 2-3 програм. Тоді це запрацює.

Чи будуть підніматися цієї зими тарифи на комунальні послуги? З одного боку, частина їх заморожена, з іншого – ситуація у постачальників послуг дуже напружена через високі ціни на газ і невирішені боргові питання. 

- Ситуація непередбачувана. Найближчим часом тарифи не зміняться, але надалі їх збільшення є можливим. Якщо на ринку виникатиме дефіцит енергоресурсів або коштів, то деякі місцеві ради будуть змушені підняти тарифи на тепло й гарячу воду. Ситуація вкрай складна. Підписаний Меморандум не є юридичним документом, який зобов’язує сторони до виконання зазначених пунктів. Це не закон і не постанова. 

Більшість місцевих рад поки що не готові підписувати документи з НАК “Нафтогазом”, тому що невідомо, чим їм будуть компенсувати різницю в цінах на газ. Немає механізму її повернення. Відтак тарифи на тепло та гарячу воду ще можуть підняти, бо міста не матимуть іншого виходу. Щодо тарифів на холодну воду (на водопостачання та водовідведення), то їх, думаю, піднімуть на початку 2022 року (з січня або лютого). Інші тарифи, які сьогодні заморожені, підніматимуть вже навесні (обслуговування багатоквартирних будинків, вивезення твердих побутових відходів тощо). Тарифи на електроенергію зростуть не раніше квітня-травня. Власне це буде не підняття тарифів у чистому вигляді, а зміна їх градації відповідно до споживання електроенергії. Вона буде розширена. 

Загалом на нас чекає щорічне підвищення тарифів на комунальні послуги. Провести модернізацію ЖКГ за кошти місцевих бюджетів без підтримки держави неможливо.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”