Banner map 990%d1%8590

Індивідуальний тепловий пункт – перший крок до модернізації багатоповерхівки

23 лютого 2021Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”

Фахівці радять починати реновацію житлових багатоквартирних будинків зі встановлення індивідуального теплового пункту, а не з утеплення

Індивідуальний тепловий пункт – перший крок до модернізації багатоповерхівки

Щоб зменшити рахунки за комунальні послуги, мешканці  багатоквартирних будинків нерідко вирішують насамперед утеплити стіни фасаду. Завдяки цьому сподіваються суттєво зменшити споживання тепла – однак очікуваних результатів не отримують. Інженери-теплоенергетики пояснюють, що причина в тому, що першим заходом із термомодернізації будівлі має бути не його утеплення, а встановлення індивідуального теплового пункту (ІТП). 

“Українська енергетика” розпитала фахівців і голів ОСББ про те, що собою являє ІТП і чому починати термомодернізацію варто саме з його встановлення.

 

Що таке ІТП?

 

Сьогодні близько 90% будинків вже оснащено лічильниками тепла, тому першим заходом з енергомодернізації фахівці називають саме встановлення ІТП. Але що це таке?

“ІТП – серце системи опалення, – каже Олександр Гут, спеціаліст із розвитку проєктів термомодернізації в житловому секторі. – Це комплекс приладів, призначений для приєднання внутрішньобудинкових систем опалення, гарячого водопостачання та вентиляції до теплової мережі”.

Зі слів фахівця, функції ІТП – облік тепла, коригування параметрів (температури, тиску) або додаткових заходів для того, щоб можна було забезпечити роботу внутрішньобудинкової системи опалення разом із тепловою мережею. Адже параметри теплоносія, який подається в будинок із тепломережі, суттєво відрізняються від тих, які допускаються для використання у внутрішньобудинкових системах.

“Врешті-решт у нормах написано, що в кожному будинку, незалежно від наявності центрального теплового пункту, повинен бути також індивідуальний тепловий пункт. Останній, на відміну від центрального, призначений для приєднання до тепломережі однієї будівлі або навіть її частини. Тобто декілька ІТП в одному будинку – це норма, якщо цей будинок великий, розгалужений і в нього велика теплова потужність, або в будинку декілька контурів опалення, гарячого водопостачання тощо. Є приклади, коли в одному будинку встановлено три і більше ІТП. І це нормально. А от коли один ІТП – для кількох будинків, то це ненормально”, – додає Олександр Гут. 

ІТП може бути підключений за залежною та незалежною схемами, розповів фахівець. Підключення за залежною схемою означає, що теплоносій потрапляє до споживачів безпосередньо з центральної мережі. Оскільки така схема не потребує додаткового обладнання, то обходиться дешевше, ніж незалежна. Однак при виникненні, наприклад, аварійних ситуацій, пов’язаних із розривом зношених трубопроводів теплової мережі та витіканням теплоносія, його не вистачає також у внутрішньобудинковій системі опалення. Адже вона в прямому сенсі є залежною від мережі.

Підключення за незалежною схемою означає, що для приєднання внутрішньобудинкових систем теплоспоживання до зовнішнього джерела тепла використовується теплообмінник (або декілька), який відокремлює та робить гідравлічно незалежними внутрішньобудинкові системи від режиму роботи теплової мережі. Опалювальна система будинку не страждає від перепадів тиску та якості теплоносія, що подається в будинок. Наприклад, у разі виникнення згаданої вище аварії в тепловій мережі робота системи опалення, підключеної за незалежною схемою, не зупиниться. І також, що дуже важливо для мешканців, не станеться її заповітрення. Крім теплообмінника, незалежна схема підключення ІТП передбачає такі обов’язкові компоненти, як розширювальний бак (баки) та лінія автоматичного підживлення системи опалення.  

 

Спочатку – ІТП і балансування, а потім – утеплення 

 

За даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, в Україні 80% багатоповерхівок потребують модернізації. Саме вона може зменшити рахунки співвласників житла, насамперед, за тепло, яке найбільше б’є по гаманцю. В другу чергу – рахунки за гаряче водопостачання. Однак доволі часто вони починають зміни у своєму будинку з утеплення стін, вважаючи, що завдяки цьому не будуть мерзнути взимку й зможуть витрачати менше теплової енергії. Та насправді економити чомусь не вдається.

Зменшення втрат тепла будинком на 30-40% за умови того самого споживання енергоносія призводить до підвищення температури в приміщенні вище санітарних вимог і загалом вищу за комфортну температуру. Як наслідок – мешканці фактично змушені відчиняти вікна у квартирах, втрачаючи тепло”, – розповідає Олексій Корчміт, голова Української асоціації енергосервісних компаній.

Крім того, утеплення фасаду – дуже дороге задоволення. Сплатити за нього всю суму відразу співвласники не зможуть. Отже доведеться розраховуватися роками.

“Теплоізоляція зовнішніх конструкцій (зокрема стін) має термін окупності, зазвичай, від 10 років, – констатує Вадим Литвин, керівник Центру енергоефективності Асоціації енергоаудиторів України. До того ж, за його підрахунками, модернізація системи опалення (принаймні з точки зору системи регулювання так званого індивідуального теплового пункту) та утеплення можуть дати економію в 40-60%. “Натомість лише утеплення стін (без системи регулювання) може або не дати економії взагалі, або вона буде до 10%”, – каже фахівець. 

Звісно, для того, щоб зменшити термін окупності, можна взяти участь у програмі Фонду енергоефективності “Енергодім” і компенсувати до 70% витрат на заходи з енергоефективності. Однак, по-перше, це можуть зробити лише ОСББ. А по-друге, для того, щоб отримати компенсацію за утеплення стін, спочатку треба здійснити прописані Фондом необхідні заходи: встановити лічильник теплової енергії, індивідуальний тепловий пункт, замінити котел, теплоізолювати або замінити трубопроводи, здійснити балансування системи опалення.

Першим заходом термомодернізації будинку має бути регулювання системи опалення, – зазначає Олексій Корчміт. – Такий підхід ґрунтується на рекомендаціях Світового банку щодо досягнення енергоефективності будівлі в три обов’язкові етапи: обліковане споживання, регульоване та енергоефективне. Тобто спочатку мають бути встановлені всі сучасні прилади обліку тепла (лічильник теплової енергії). Потім потрібно встановити ІТП як основний інструмент регулювання й споживання тепла для всього будинку. До слова, він дає реальну економію 15-25% теплової енергії в багатоквартирних будинках. А вже після цього можна здійснювати інші енергоефективні заходи, залежно від можливостей мешканців”.

 

Реальні результати встановлення ІТП

 

ОСББ “Едем” (м. Ніжин, Чернігівська обл.) було створене в 60-квартирному п’ятиповерховому будинку, введеному в експлуатацію 1998 року. Будівля з білої силікатної цегли є відносно холодною. Будинкова система опалення була розбалансована, окремі стояки – недогріті. Мешканці прийняли рішення покращити ситуацію з опаленням, для чого у вересні 2019-го встановили індивідуальний тепловий пункт. Тепер можуть порівняти минулий опалювальний сезон із попередніми.

Будинок ОСББ "Едем"

“Теплолічильник встановлено в будинку 2001 року, – розповідає Любов Мацапула, голова правління ОСББ “Едем”. – Отже з 2001 по 2019 рік (поки не було ІТП) споживання тепла будинком було в межах 305-425 Гкал за опалювальний сезон. Після встановлення ІТП ми завершили попередній опалювальний сезон, споживши майже 200 Гкал. У середньому економія, у порівнянні з попередніми роками, склала 35%. Температура в будинку більш-менш вирівнялась, проте однаковою вона не може бути, бо в людей різні вікна та інші нюанси. Наприклад, останній поверх завжди холодніший. Однак тепер тепло стало подаватися більш рівномірно. Почали прогріватися навіть торцеві стояки, які раніше були недогрітими”.

Зараз ОСББ планує здійснити заходи пакету Б ( “Комплексний”) програми “Енергодім” Фонду енергоефективності – теплоізоляція труб і фасаду будинку.

Задоволені результатом встановлення ІТП також у столичному ОСББ “Зої Гайдай, 7”.

Зої Гайдай, 7

Воно було створене 2017 року в будинку, введеному в експлуатацію 1976 року. 

“Наш будинок доволі специфічний, – розповідає Олександр Запорожець, керуючий справами ОСББ “Зої Гайдай, 7”. – У ньому 8 під’їздів. Однак спочатку будинок складався з двох дев’ятиповерхових панельних будинків: одного – з чотирьох під’їздів та іншого, який стояв перпендикулярно на певній відстані від першого, – з трьох під’їздів. У 1978 році між ними поставили 12-поверхівку, об’єднавши таким чином дві дев’ятиповерхівки. Тепер у нашому будинку 291 квартира”. 

Раніше тепло в будинок йшло двома різними системами. Дев’ятиповерхівка живилась від так званої залежної системи, а в 12-поверхову частину (це один корпус) теплоносій надходив незалежною системою. Вони регулювалися центральним тепловим пунктом (ЦТП), який зазвичай ставиться на 5-7 будинків району. ОСББ треба було вирішити: встановлювати два чи один ІТП на свій складний будинок. Звернулися до кількох фахівців і прорахували кілька варіантів. Із них обрали найбільш оптимальний із технічної та економічної точки зору. Встановили один ІТП – автоматичний, погодозалежний, із балансуванням всіх стояків. 

“Я би порівняв цей комплекс пристроїв зі змішувачем у ванній кімнаті, бо завдяки йому можна регулювати кількість гарячої води (теплоносія): не брати її багато, щоб потім розбавляти холодною. ІТП дозволяє брати гарячу воду рівно стільки, скільки потрібно”, – зазначив представник ОСББ.

Завдяки тому, що енергомодернізацією в будинку займалися професіонали, мешканці отримала ефект, на який розраховували відповідно до проведеного перед тим енергоаудиту. 

“До встановлення ІТП у більшості квартир було спекотно, і мешканці постійно провітрювали їх. Однак у торцевих приміщеннях (на деяких стояках) – навпаки, було холодно, – ділиться Олександр Запорожець. – Проте всі співвласники платили однаково й багато. Після встановлення ІТП і часткового утеплення фасаду будинку (восьми торців, через які “втікало” тепло) економія тепла нашим ОСББ за сезон склала приблизно 40% у порівнянні з будинками, ідентичними з нашим. Загалом, чим холодніше на вулиці, тим менше ми можемо економити, і навпаки – чим тепліше, тим економія більша. Все тому, що завдяки ІТП нагрів зменшується до достатнього рівня замість максимального. Наш орієнтир, за який проголосувала більшість мешканців будинку, – 21 градус тепла в квартирах”.

 

Джерела фінансування ІТП

 

Зі слів голови правління ОСББ “Едем”, орієнтовно вартість матеріалів і робіт зі встановлення ІТП склала 575 тисяч грн. У 2019 році ОСББ взяло “теплий кредит” на 555 тисяч грн терміном на 5 років. Того ж року Фонд держенергоефективності компенсував понад 268 тисяч грн, Ніжинська міська рада в 2020 році – 30 тисяч грн тіла кредиту, Чернігівська обласна держадміністрація – 10% від 18% річних за 2019 рік. У 2020 році ОСББ відшкодували відсотки лише за перший квартал, далі в області на це не були закладені кошти. 

“Решту грошей для погашення кредиту ми брали з коштів за утримання будинку, – пояснює Любов Мацапула. – Щомісячний платіж ОСББ (тіло кредиту з відсотками) становив 14086 грн. Ми платили ці кошти з липня 2019 р. по лютий 2021 р. Тобто якраз цього місяця повністю закрили кредит. Окремих внесків із кожної квартири в нас не було. До прийняття рішення про встановлення ІТП внесок на утримання будинку й території становив 2 грн з квадратного метра, а після встановлення – 5 грн. Власне за рахунок цього внеску ми щомісяця сплачували кредит із відсотками. Тепер, коли за кредит ми розрахувалися, внесок не будемо зменшувати, навпаки – в листопаді ми збільшили його ще на 1 грн, тому що вже зареєстрували заявку на участь у програмі “Енергодім” від Фонду енергоефективності. У вересні 2020 року ми вже провели енергоаудит (обов’язковий етап для участі в програмі)”.

Фінансування енергоефективних заходів ОСББ “Зої Гайдай, 7” відбувалось дещо інакше. Після встановлення ІТП в будинку співвласники повинні були поміняти вікна й частково утеплити будинок (а саме – 8 торців). Щоб виконати намічений обсяг робіт, взяли участь одразу в кількох програмах з енергоефективності. Завдяки “теплому кредиту” встановили ІТП та замінили вікна, а часткове утеплення здійснили за рахунок київської міської програми “30/70”.

Скільки це коштувало мешканцям? “Коли ми створили ОСББ, то запровадили так званий ремонтний фонд – 1 грн з одного квадратного метра, тобто 17,5 тисяч грн з будинку, – пояснює Олександр Запорожець. – Проте одразу вирішили, що кошти в цьому фонді будуть накопичуватися і витрачатися виключно на заходи з енергоефективності. Знаю, що чимало ОСББ приймають рішення встановити плату трохи меншу, ніж була в ЖЕКу, однак це хибний шлях, який не дозволяє ОСББ розвиватися. Об’єднання створюють не для того, щоб платити менші внески, а для того, щоб здешевити споживання ресурсів. Мешканці приходять до більшої економії, але не відразу, а поступово”.

Інвестувавши в енергоефективні заходи 1 гривню з квадратного метра, за 43 місяці (починаючи з липня 2017 року і закінчуючи січнем 2021-го) співвласники житла фактично витратили 43 грн з квадратного метра. Таким чином, зі слів співрозмовника, мешканці, скажімо, двокімнатної квартири (50 квадратних метрів) інвестували 2150 грн. Водночас за минулий опалювальний період і за частину поточного (листопад-січень) вони отримали економію в 68 грн з одного квадратного метра. 

“І це лише за півтора сезони! – зазначає представник ОСББ. – Це 150% економії! Отже, витративши одну гривню, співвласник має економію в 1,5 гривні. Зараз ця одна гривня з квадратного метра в нас йде на обслуговування теплого кредиту (2,7 млн грн ми взяли на 5 років). На даний час нам залишилося віддати 400 тисяч. І це нормально, бо економимо ми все одно більше. Могли би виплатити кредит вже зараз, але краще накопичувати кошти у фонді і зробити будинок ще більш енергоефективним. Отже, погасити зараз кредит менш вигідно, ніж вкласти в енергоефективність, яка може бути 60% і навіть більше”.

 

Від чого залежить вартість ІТП?

 

Фахівці не радять мешканцям, які обирають ІТП, орієнтуватися на мінімальну ціну й пояснюють, чому вартість комплексу може сильно відрізнятися. 

“Вартість ІТП, в першу чергу, залежить від кількості контурів або систем, які ми підключаємо до теплової мережі, – каже Олександр Гут. – По-друге, вартість ІТП залежить від потужності системи або систем, які ми підключаємо до теплової мережі, тому що це впливає на розміри обладнання, тобто на його продуктивність, потужність тощо. Згідно з ДБН В.2.5-67:2013, всі будівлі до 11 поверхів включно можуть підключатися до теплової мережі за залежною схемою, а 12-поверхові та вищі – лише за незалежною. Проте для всіх будівель рекомендованою є незалежна (через теплообмінник)”. 

Але чому? На практиці, пояснює фахівець, якщо будинок підключений за залежною схемою, то під час аварії у тепловій мережі система опалення будинку зупиняється та заповітрюється. Щоб відновити її роботу після ліквідації аварії, потрібно чимало часу. А за незалежної схеми такого не відбувається. 

“Якщо ми говоримо про будинки з вертикальною П-подібною однотрубною системою опалення, то в них запуск після аварії в тепломережі (через заповітрення верхніх поверхів та інші нюанси) може тривати тиждень або й кілька тижнів. І якщо аварії відбуваються часто, й люди постійно скаржаться, що надовго залишаються без тепла, то краще мати незалежну систему, хоча вона й дорожча”, – каже співрозмовник.

Він зазначає, що минулого року в тендерах на встановлення ІТП, що відбувалися на майданчику ProZorro, вартість встановленого “під ключ” (з проєктом, монтажем) 1 Вт теплової потужності ІТП за залежною схемою коштувала близько 1,3-1,5 грн. Якщо порахувати за верхньою межею, то для двопід’їздної дев’ятиповерхівки (це приблизно 300 кВт потужності системи опалення) ІТП обійшовся приблизно у 450 тисяч грн. За незалежною схемою вартість 1 Вт потужності ІТП становила 1,8-2 грн. Тобто для описаного будинку це буде приблизно 540-600 тисяч грн.

 

Хто встановлює і хто обслуговує ІТП 

 

Фахівці зазначають, що встановленням ІТП займаються ліцензовані компанії (які мають монтажно-будівельні ліцензії). Вони несуть відповідальність за монтаж і введення ІТП в експлуатацію (має бути акт приймання та введення в експлуатацію). 

Обслуговування, експлуатація внутрішньобудинкових мереж, а також  відповідно пов’язаних із цим пристроїв, які дозволяють регулювати теплоспоживання, – відповідальність споживача, – каже Олексій Корчміт. – Отже, якщо в будинку діє ОСББ чи ЖБК, то відповідальність лежить на них”.

Проте мешканці можуть доручити обслуговування та експлуатацію сервісній компанії.

Наприклад, ІТП в ОСББ “Едем” за договором на два роки передано в обслуговування чернігівській компанії, яка виконувала роботи щодо встановлення ІТП. Керування ним відбувається дистанційно – через комп’ютер.

“Люди розуміють, що їм треба мати щонайменше технічний огляд ІТП, бо йдеться про складний комплекс пристроїв, який вимагає належного обслуговування. Саме тому доручають цю роботу сервісним компаніям. І це абсолютно правильно”, – каже Олександр Гут. 

“Експлуатацію ІТП можна передати будь-кому, наприклад, тому ж теплоенерго, – додає Олексій Корчміт. – Але це питання конфлікту інтересів, бо компанія теплоенерго зацікавлена в максимальному збуті теплової енергії, а споживач – в її максимальній економії. Відтак ОСББ краще найняти сервісну компанію для експлуатації ІТП”.

Як свідчать коментарі опитаних нами експертів, для того, щоб термомодернізація в багатоквартирному будинку була успішною, починати потрібно не з утеплення стін, як думає більшість мешканців, а зі встановлення ІТП. Саме регулювання існуючої в будинку системи опалення може усунути проблему недогрівів або перегрівів в окремих квартирах, зменшити споживання тепла на 15-25% і, відповідно, суми в платіжках. Завдяки економії окупитися встановлення такої системи пристроїв може дуже швидко – за 2-3 роки. Саме тому встановлення індивідуального теплового пункту, переконані фахівці, має бути першим кроком реновації будинку. 

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”

 


 index 280%d1%85360 web