Banner map ukr

Північний потік-2: побудувати – ще не значить запустити?

19 липня 2021

Які можливості для обмеження російського геополітичного проекту відкриває рішення Суду Євросоюзу щодо газопроводу OPAL і чому не варто розраховувати лише на одну судову ухвалу

15 липня Суд Євросоюзу виніс рішення у справі щодо газопроводу OPAL:"Газпрому" не дозволили використовувати більше 50% потужності газопроводу OPAL, що з'єднує перший "Північний потік" із системою газопроводів Західної Європи. Цю ухвалу можна вважати прецедентною, оскільки аналогічні обмеження можна буде поширити і на аналогічний газопровід EUGAL, що є продовженням "Північного потоку-2".

Експерти вважають, що саме у Польщі, яка уже довела неправомірність дій щодо OPAL, є можливості ініціювати та виграти позов проти EUGAL. А міністри закордонних справ України та Польщі Дмитро Кулеба і Збігнєв Рау нещодавно скоординували позиції щодо протидії втіленню "Північного потоку-2".

Газопровід OPAL – це сухопутне продовження першого "Північного потоку" довжиною 470 кілометрів. Трубопровід пролягає територією Німеччини і доставляє газ з Росії до країн Європейського Союзу. Газовий коридор пролягає таким чином, щоб оминути транзитні країни, зокрема – Україну та її газотранспорту систему.

OPAL у зв’язці з "Північним потоком" були запущені у 2011 році. Через європейські правила потужність транспортування газопроводів була обмежена. Німеччина, яка планувала перепродавати частину російського газу, очевидно не погоджувалася з таким станом справ.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Експерт: Росія шукатиме шляхи не виконувати рішення суду по OPAL

У 2016 році Німеччина подала в Єврокомісію заявку на зміну умов використання OPAL. Комісія ці вимоги задовільнила і прийняла рішення про зміну правил експлуатації цієї лінії, дозволивши "Газпрому" на практиці використовувати всю потужність газопроводу. Це призвело до скорочення транзиту газу газопроводом "Ямал-Європа" і українською ГТС, за якими російський газ транспортується до Європейського Союзу через, відповідно, Білорусь і Україну.

Після цього, вбачаючи загрозу власній енергетичній безпеці, Польща за підтримки Латвії і Литви подала позов до суду Європейського Союзу про скасування рішення Комісії. Свою позицію Польща аргументувала тим, що винятки для газопроводу OPAL створюють загрозу безпеці поставок газу в ЄС, зокрема, в регіон Центральної Європи. Також вона наполягала, що рішення Єврокомісії призводить до концентрації в одних руках джерел і засобів постачання газу, що "суперечить принципу диверсифікації джерел, шляхів постачання та управління ризиками перешкод або припинення поставок газу". Однак перші спроби оскаржити правила роботи російсько-німецьких газопроводів були безуспішними.

Лише у рішенні від 10 вересня 2019 року Суд ЄС підтримав позицію Польщі і скасував рішення Комісії від 2016 року за порушення принципу енергетичної солідарності. Тоді ж Німеччина подала до Суду ЄС апеляцію проти цього рішення, стверджуючи, перш за все, що енергетична солідарність є концепцією політичного, а не юридичного характеру.

Але обґрунтування Німеччини не переконало Суд Євросоюзу, який 15 липня 2021 року відхилив апеляційну заяву. І експерти вважають, що рішення суду щодо OPAL можна буде поширити на аналогічний проект – трубопровід European Gas Pipeline Link (EUGAL).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Вітренко про запуск "ПП-2": ЄС має дати гарантію транзиту через Україну

"Використання OPAL для "Газпрому" буде обмежено на 50%, а рішення суду стане прецедентом – воно відкриє можливість обмежити для "Газпрому" використання потужностей іншого газопроводу – EUGAL. Простими словами, навіть якщо "Газпром" запустить "Північний потік-2", то він все одно не зможе використовувати його на повну потужність через обмеження на газопроводах OPAL і EUGAL", - розповів голова ТОВ "Оператор ГТС України" Сергій Макогон у інтерв'ю журналістам.

Читайте також: Україна має двох ключових європейських партнерів для протидії ПП2

Порівняно з OPAL, EUGAL має певні особливості. Друга його нитка є сухопутною інфраструктурою для транспортування газу з "Північного потоку-2". А ось перша нитка, запущена ще у січні 2020 року, поєднана також і з першим "Північним потоком". Російські ЗМІ відкрито заявляють: це дозволить Росії обійти обмеження щодо OPAL. Саме тому рішення про обмеження OPAL має бути лише першою частиною послідовної політики ЄС щодо стримування російських "потоків". Без аналогічних ухвал щодо EUGAL це не спрацює.

Крім того, на думку директора Центру глобалістики "Стратегія-ХХI" Михайла Гончара, Росія та Німеччина шукатимуть спосіб не виконувати і те рішення, яке уже є.

"Не потрібно тішити себе ілюзіями – тепер, мовляв, німці та росіяни з усім змиряться і будуть собі неухильно виконувати європейське галузеве законодавство. Вони будуть шукати обхідні варіанти, які за 10 років існування "Північного потоку-1" не були задіяні, тому виникають проблеми з точки зору монопольного контролю "Газпрому" над цим трубопроводом. Найкращим варіантом було б спеціальне рішення Європейської комісії, щоб "Потоки" перший і другий, які побудувала Росія, разом з "Турецьким потоком" використовувалися на 50% потужності. Це варіант win-win, тобто всі виграють, а не так, що росіяни та німці виграли, а решта програли. Однак для Росії така стратегія неприйнятна, і німці сприяють їм, а не нам", - висловив оцінку експерт.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Макогон: рішення щодо OPAL стане прецедентом для обмеження ПП-2

Саме тому Україні не варто сподіватися, що одне судове рішення допоможе раз і назавжди зупинити російські газові проекти. Наразі найслабшим місцем Росії у площині "Північного потоку-2" є сертифікація проекту. Без неї запустити газопровід буде неможливо, адже не буде підтвердження, що газопровід відповідає європейським стандартам. Саме про це необхідно нагадувати у переговорах з партнерами.

"Хто цей газопровід сертифікує? Через ризик підпасти під санкції США з проекту вже вийшла норвезька компанія DNV GL, яка повинна була сертифікувати газопровід "Північний потік-2" по завершенню будівництва. "Газпрому" тепер потрібно шукати компанію, яка захоче сертифікувати цей газопровід, ризикуючи потрапити під санкції США. Без сертифікації ніхто в Європі не дозволить його запускати. Сертифікація - це підтвердження якості робіт. Немає сертифікації - немає гарантії, що трубопровід надійний. У цьому проекті дуже багато "якщо", - наголошує Сергій Макогон.

Він додає, що також німецький регулятор має встановити, чи підпадає "Північний потік-2" під норму Третього енергетичного пакета ЄС і оновленої газової директиви. І навіть якщо у питаннях прийнятності запуску газопроводу регулятор стане на сторону росіян, останньою інстанцією в цьому рішенні залишатиметься Європейська комісія. 

"Вона може оскаржити в суді рішення німецького регулятора, а це затягне процес запуску "Північного потоку-2" ще надовго", - підкреслює керівник ОГТСУ. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ніцович: Україні пропонують нереальні і нерівноцінні компенсації за "ПП-2"

За запуск обхідного газопроводу Україні, як відомо, пропонують компенсації. Серед них пропонується, наприклад, підтримка вітчизняних водневих проектів. Але чи є такі пропозиції повноцінними та реалістичними у перспективі найближчих 5-10 років? Експерт аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович переконаний, що ні.

"Кажуть про водневу енергетику, інші речі. Але вони ще в західних економіках не стали промисловими технологіями, які показували б свою прибутковість і були масштабовані. Це великі промислові проекти, але пілотні. Поки рано говорити, що вже в наступному році ми можемо отримати великий комерційний водневий проект. Це питання розвитку технологій у найближчі 5-10 років. Ці пропозиції – не рівноцінні транзиту. Прибуток від транзиту ми втрачаємо вже зараз, а відшкодування пропонують лише у віддаленій перспективі", - зазначає Ніцович.

З цим погоджується і Сергій Макогон. Керівник ОГТСУ відзначає: компенсацією в обмін на запуск "Північного потоку-2" може бути лише збереження прийнятних обсягів транзиту українською газотранспортною системою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Прецедентне рішення для "ПП-2": суд ЄС оголосив висновки щодо OPAL

"Очевидно, що водневі ідеї не можуть бути рівноцінною компенсацією. Це різні галузі співробітництва з ЄС. Єдино прийнятний для нас варіант – новий контракт на транзит газу на 45-50 млрд кубометрів газу в рік на наступні 15 років з фінансовими гарантіями європейських банків або компаній", - зазначає Сергій Макогон.

 


Автор: Руслана Чечуліна
Banner index