Експерти переконані, що для того, аби люди поверталися в Україну та розвивали її, наша держава має бути відбудована за принципом "краще, ніж було". А для цього рекомендують міжнародним донорам та урядам виділяти фінансування на проєкти з відновлення, що передбачають енергоефективність, застосування відновлюваної енергетики, адаптацію до зміни клімату та циркулярність використання матеріалів.

Про це, зокрема, йдеться у звіті BPIE "Відбудувати краще, ніж було. Шість інвестиційних критеріїв для сталого відновлення будівель в Україні", який з ініціативи аналітичного центру DiXi Group було перекладено українською мовою.

 

Масштаби пошкодження будівель в Україні

 

Відповідно до останніх даних Світового банку, станом на лютий 2024 року в Україні за час великої війни було пошкоджено 1,8 млн квартир у багатоквартирних житлових будинках та понад 220 тисяч приватних будинків. Слід зазначити, що більше чверті цього житла було зруйновано повністю. Щодо соціальних об’єктів, то зруйновано майже 400 шкіл, а близько 3,6 тис. – частково пошкоджено, знищено або пошкоджено понад 1,2 тис. закладів охорони здоров’я.

Експерти Світового банку оцінили збитки житлового фонду станом на грудень 2023 року на рівні майже 56 млрд дол. Проте для відбудови за принципом "краще, ніж було" необхідно понад 80 млрд дол. Збитки через руйнування шкіл становлять 5,6 млрд дол., але для відновлення потрібно майже 14 млрд дол. Збитки через руйнування закладів охорони здоров’я становлять близько 1,4 млрд дол., а для відновлення лікарень та інших медбудівель необхідно мати суму в 10 разів більшу.

Чому суми для відновлення такі великі – здогадатися неважко. До руйнувань, яких завдала військова агресія Росії, додається і той факт, що понад 80% багатоквартирних будинків в Україні були побудовані до 1991 року за старими стандартами та мають надвисоке енергоспоживання. Середній показник сягає 194 кВт·год/кв. м, а це на 30-50% більше, ніж у Європі.

 

Перехід до енергоефективності та вуглецевої нейтральності

 

Щоби покращити свої показники енергоефективності будівель, зокрема житла, Україна працює над змінами до своєї законодавчої бази. Наприклад, 2022 року було внесено зміни до законів щодо створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель. За оцінкою Секретаріату Енергетичного співтовариства, Україна вже на 90% імплементувала Директиву з енергоефективності будівель. Цьому сприяли ухвалені закони "Про енергетичну ефективність будівель" та "Про енергетичну ефективність".

Подальші кроки держави в цьому напрямку зазначені в Національній енергетичній стратегії до 2050 року. Відповідно до неї розроблено і прийнято План збільшення кількості будівель з майже нульовим споживанням енергії (NZEB), Національний план дій з енергоефективності до 2030 року та Довгострокову стратегію термомодернізації.

Особливо великий потенціал щодо мінімізації споживання енергії в енергетичній системі країни та зменшення викидів CO₂ має наш житловий фонд. Підвищення його енергоефективності та паралельне застосування відновлюваної енергетики, наприклад, сонячних панелей і теплових насосів, здатне істотно скоротити споживання викопного палива та зменшити викиди парникових газів. А це на сьогодні є дуже актуальним через зміни клімату.

Експерти BPIE наголошують, що місцеві проєкти з відновлюваної енергетики та підвищення енергоефективності будівель сприятимуть зміцненню енергетичної безпеки та енергонезалежності країни. Водночас усе це буде покращувати умови життя людей, а отже і стан їхнього здоров’я. До того ж люди будуть використовувати менше енергоресурсів, і їхні платіжки за комунальні послуги зменшаться. Це приведе також до зменшення енергетичної бідності в країні.

Відповідно до даних проєкту Berlin Economics "Низьковуглецева Україна", сценарій, що передбачає якісну та ефективну термомодернізацію разом із лібералізацією цін на енергоносії, дасть змогу зекономити домогосподарствам у середньому понад 600 євро на рік.

Загалом відбудова України за принципом "відбудувати краще, ніж було" має зміцнити всю енергосистему країни та сприятиме вступу країни до ЄС.

 

Критерії для відновлення

 

Хоча руйнування в Україні тривають, міжнародні партнери України працюють над пошуком шляхів для ефективної відбудови.

"Обговорення відновлення України попри руйнування, що тривають, є сигналом непохитної підтримки та надії на мир", – зазначив Олівер Рапф, виконавчий директор BPIE.

Аналітики BPIE розглянули три сценарії пошкодження будівель і, відповідно, різні обсяги збитків:

- незначні: пошкодження окремих елементів будівлі – наприклад, вибиті вікна або обстріляні стіни;
- середні: значні пошкодження, які потребують суттєвих відновлювальних робіт, без повного відновлення – наприклад, зруйнована стіна або частково зруйнований дах;
- сильні: будівля зруйнована або пошкоджена та не підлягає відновленню і потребує повної перебудови.

Відповідно до цих сценаріїв, BPIE визначив шість критеріїв сталості, за якими має відбуватися відновлення:

1. Інвестиції слід спрямовувати на проєкти, які враховують мінімальні вимоги до енергоефективності окремих елементів будівлі.
2. Будівлі, пошкоджені під час війни, не повинні звільнятися від мінімальних вимог до енергоефективності.
3. Інвестиції слід спрямовувати на проєкти, що базуються на рішеннях у сфері відновлюваної енергетики.
4. Інвестиції слід спрямовувати на проєкти, які покращують усі енергетичні характеристики будівель.
5. Інвестиції мають бути спрямовані на проєкти, які враховують адаптацію до зміни клімату.
6. Інвестиції слід спрямовувати на проєкти, які передбачають циркулярне використання матеріалів.

Цим критеріям мають відповідати проєкти з відбудови, щоб отримати доступ до фінансування від міжнародних донорів. Водночас деякі з них актуальні також для українського уряду.

"Міжнародні донори та уряд України несуть відповідальність за забезпечення виділення коштів для відбудови за принципом будівництва "краще, ніж було". Ідеться не лише про критерії для виділення коштів, а й про інвестування в майбутнє вільної України", – наголосив Олівер Рапф.

 

Європейський досвід відбудови

 

Щоб відбудова була ефективною, Україні варто звернути увагу на досвід інших держав, що застосовували принцип "відбудувати краще, ніж було". Зокрема тих, які часто мали проблеми через стихійні лиха, наприклад, землетруси та зсуви, як от Хорватія, Італія та Німеччина. Там будівлі відбудовували до початкового стану завдяки державному фінансуванню. Крім того, держава покривала частину витрат, пов’язаних із сейсмостійкістю та підвищенням енергоефективності.

Наприклад, Хорватія у 2020 році зазнала двох потужних землетрусів, збитки сягнули 11,4 млрд євро. 2021 року уряд цієї країни затвердив Національний план відновлення та стійкості на 2021-2026 рр., заручившись підтримкою з Європейського фонду відновлення та стійкості у вигляді субсидій в розмірі 6,3 млрд євро. З них 789 млн євро пішло на відбудову пошкоджених будівель. Бюджет країни передбачає впровадження заходів з підвищення енергоефективності, які мають зменшити споживання енергії на 30%.

Після землетрусів 2016-2017 рр. в Італії Європейський інвестиційний банк надав 2,75 млрд євро у вигляді кредитів під низькі відсотки на основі механізму податкових кредитів задля підвищення енергоефективності будівель та сейсмічної безпеки, а також для пом’якшення наслідків зміни клімату. А державні гранти, виділені у 2012 році, покривали витрати на відбудову та частково на заходи з енергоефективності. Крім того, компаніям було надано 15% коштів на енергетичну модернізацію за умови, що будівлі, які підлягають відновленню, будуть більш енергоефективними.

Український уряд, зазначається у звіті, має врахувати два нюанси такого закордонного досвіду:

І. Створення єдиної програми підтримки, подібної до тих, що були запроваджені Хорватією та Італією, і спрямованої як на відбудову, так і на підвищення енергоефективності. Водночас заходи з енергоефективності мають бути інтегровані в глобальну програму відновлення, а не просуватися чи фінансуватися окремо.

ІІ. Полегшення доступу до схем підтримки. Спрощення адміністративних процедур доступу до фінансування дасть Україні можливість прискорити відновлення. Досягненню цієї мети можуть сприяти такі ініціативи, як платформа DREAM.

 

Що потрібно зробити уряду України

 

Для ефективної відбудови України західні аналітики радять українському уряду:

• продовжити збирати дані про пошкодження будівель, адже саме точні дані допоможуть визначити пріоритети відновлення в кожному регіоні;
• змінити Державні будівельні норми так, щоб на будівлі, пошкоджені під час війни, поширювалися вимоги щодо енергоефективності;
• прискорити розроблення національного законодавства та інструментів на підтримку NZEB;
• прискорити розроблення Регламенту 305/2011 щодо будівельних матеріалів на ринку.
• продовжувати розроблення національних заходів з адаптації до зміни клімату в будівлях, відповідно до технічних рекомендацій і найкращих практик ЄС.

"Зелене" відновлення має вирішальне значення з огляду на майбутню інтеграцію України в ЄС, – вважає Олена Павленко, президентка українського аналітичного центру DiXi Group, організації, яка також виступила рецензентом звіту BPIE. – Це також важливий компонент для посилення енергетичної безпеки України, питання надзвичайно актуальне серед енергетичних викликів, спричинених війною. Такі рекомендації дозволять включити в проєкти з відбудови два важливі елементи – стійкість і безпеку".

Світлана ОЛІЙНИК