Київський 18-поверховий будинок став рекордсменом з енергоощадності завдяки комплексній енергомодернізації
Столичну багатоповерхівку на проспекті Володимира Івасюка визнано найбільш енергоефективним будинком у нашій країні. Він внесений до Національного реєстру рекордів України. Завдяки встановленій системі теплових насосів будинок споживає вдвічі менше тепла, ніж 6 років тому, а мешканці платять у чотири рази менше за одиницю тепла.
Втім вони не зупиняються на досягнутому і підготували проєкт щодо встановлення сонячної електростанції. Які роботи вже проведено ОСББ цього будинку за 6 років і якими є результати – проаналізувала "Українська енергетика".
Голова правління ОСББ "Арован" Денис Кукса приїхав на дві доби з фронту, аби 22 грудня 2022 року отримати сертифікат про національний рекорд, встановлений його будинком. Він став найбільш енергоощадною багатоповерхівкою із альтернативними джерелами опалення та гарячого водопостачання від теплових помп.
Дата вручення відзнаки була обрана не випадково – це найдовший день та ще й у період війни. Цим самим представники Національного реєстру рекордів України та ідеолог і виконавець проєкту з енергомодернізації будинку Денис Кукса хотіли показати, що в українців є дуже великий потенціал для економії енергоресурсів. Навіть у такий складний час.
Денис Кукса отримує сертифікат про рекорд, встановлений його будинком © vechirniy.kyiv.ua
Ідея не просто модернізувати будинок, а застосувати найновіші та найефективніші інженерні рішення виникла понад 6 років тому.
"Почалося все 2017 року, коли я побачив тенденцію зростання всіх тарифів на енергоресурси по всій країні, – пригадав Денис Кукса. – Відтак я вирішив застосувати свої вміння й модернізувати будинок, адже маю дві вищі освіти – інженера-будівельника та інженера-механіка і давно займаюсь будівництвом та енергетичними системами. Працював у цих галузях, мав свою невеличку компанію".
Чоловік погодився керувати ОСББ з травня 2014 року, оскільки цим ніхто не хотів займатись. Гадав, що це триватиме не більше пів року, доки співвласники не знайдуть керуючого справами або іншого голову, однак керує і дотепер.
"Коли я зайнявся комплексною модернізацію будинку, то ця робота відібрала у мене 90% мого часу, який раніше я присвячував комерційній діяльності, – зауважив Денис Кукса. – Згодом проєкти з енергомодернізації і робота в ОСББ стали моєю основною діяльністю, і я змушений був на чотири роки повністю зупинити свій бізнес, аби якісно виконати заплановані проєкти у будинку. Я був і замовником, і контролером роботи підрядника і також супроводжував проєкти, щоб довести їх до логічного кінця. Це не так просто".
Я змушений був на чотири роки повністю зупинити свій бізнес, аби якісно виконати заплановані проєкти у будинку…
Чоловік зайнявся проблемами 18-поверхового будинку, в якому один під’їзд на 88 квартир. Загальна площа будинку – 13,5 тис. кв. м. Збудований він 1998 року із силікатної цегли і мав великі втрати тепла.
"За місяць у холодну пору року ми витрачали 180-200 Гкал на опалення. Сьогодні, після проведення заходів глибокої термомодернізації, витрати становлять від 60 до 120 Гкал. Таким чином, споживання теплової енергії ми зменшили вдвічі", – підкреслив співрозмовник.
Як вдалось цього досягти та ще й встановити національний рекорд?
Денис Кукса пояснив мешканцям, що вони можуть суттєво економити завдяки комплексній енергомодернізації будинку, і вони погодились на неї. Заходи підбирались дуже ретельно, аби мати максимальний економічний ефект. І будинок рухався крок за кроком за наміченим головою ОСББ планом.
"Була поставлена мета зробити будинок більш енергоефективним, аби витрачати менше електричної і теплової енергії, – пригадав голова ОСББ "Арован". – Передусім в індивідуальному теплопункті (ІТП) будинку, який був встановлений у ньому згідно з проєктом, ми замінили застарілі насоси. Нові споживають на 35% менше електроенергії".
Потім встановили обладнання частотного регулювання насосів. Це означає, що вони працюють за розкладом, тобто, коли потреба мешканців у гарячій воді більша, то насоси працюють з максимальною потужністю. А от коли люди вночі сплять, то потужність циркуляційних насосів зменшують. Відтак будинок витрачає менше електричної та теплової енергії.
В ІТП будинку ми замінили застарілі насоси. Нові споживають на 35% менше електроенергії...
"Оскільки споживання вночі немає, то немає сенсу максимально прогрівати всю систему, аби люди отримували більш гарячу воду. Тобто наші системи видають рівно стільки енергії, скільки потрібно для комфортної експлуатації будівлі", – констатував Денис Кукса.
Також у будинку було встановлено систему погодозалежного регулювання. За допомогою мінеральної вати багатоповерхівку ретельно утеплили: фасад, підвал і горище.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Система опалення: коли і як правильно спускати воду
Були поставлені енергозберігаючі вікна у місцях загального користування: влітку скло вікон відзеркалює теплову енергію, завдяки чому квартири не нагріваються й там прохолодно, а взимку вікна працють як термос. До того ж всі склопакети заповнені аргоном, у них є тепла дистанційна рамка, і вони дозволяють випромінювати мінімум тепла у порівнянні зі звичайним склопакетом.
У будинку встановлено тамбурні двері, які не дозволяють виходити теплу, коли люди відчиняють двері під’їзду. Також тепер тепло не виходить із ліфтових шахт завдяки системі шлюзових дверей.
Мешканці суттєво економлять електроенергію та кошти завдяки LED-освітленню та датчикам руху. Однак там, де люди бувають частіше (перший поверх) – освітлення цілодобове (задля безпеки). Крім того, фахівці замінили всю застарілу автоматику на сучасну в електричних шафах.
Та найбільшим досягненням "Аровану" є система теплових насосів для гарячого водопостачання (ГВП) й опалення. Зокрема для підігріву води тут вирішили використовувати нагріте повітря з квартир, санвузлів (туалетів, ванних кімнат) і кухонь.
"Витяжки цих приміщень об'єднані згідно з проєктом будівництва будинку в окремі вентиляційні канали, – пояснив Денис Кукса. – Усі їх ми звели разом у технічному приміщенні на 17-му поверсі будинку. І направили це повітря каналами до теплових насосів, які відбирають тепле повітря й після цього викидають назовні вже холодне. Отже, через вентиляцію на вулицю викидається лише відпрацьоване холодне повітря, а не тепле. А завдяки теплу з витяжної вентиляції ми нагріваємо холодну воду й вона стає гарячою".
Завдяки теплу з витяжної вентиляції ми нагріваємо холодну воду й вона стає гарячою…
Проте в години пік, якщо своєї гарячої води не вистачає, необхідна кількість добирається із центральної мережі ГВП.
Тепло, зі слів співрозмовника, мешканці можуть отримувати за допомогою встановлених у будинку 12 теплових насосів із пасивними випарниками. Наявність випарників означає, що на насосах немає вентиляторів, що забезпечує майже безшумну роботу цих приладів. Завдяки цьому мешканці (особливо верхніх поверхів) не страждають від шуму. Отже, насоси перетворюють електроенергію на тепло практично так само, як це робить кондиціонер.
"Повітря стає теплим завдяки фреону, який віддає тепло через швидкісний теплообмінник у систему води (система "повітря-вода"). Холодна вода стає гарячою, а циркуляційні насоси заганяють її до помешкань. Таким чином ми виробляємо своє тепло", – зазначив Денис Кукса.
Завдяки системі теплових насосів мешканці отримали дуже суттєву економію.
Обладнання ОСББ "Арован" © vechirniy.kyiv.ua
"Спочатку втілені у життя проєкти дозволили нам вдвічі зменшити витрати тепла, яке йде на опалення. А після застосування системи насосів ця теплова енергія стала вдвічі дешевшою", – констатував голова ОСББ.
Крім того, у цьому будинку діє система комплексної колективної безпеки: сигналізація, відеонагляд, зокрема, і у ліфтах.
Денис Кукса 2021 року розробив проєкт на встановлення сонячної електростанції з акумулятором, яка б дозволяла тепловим насосом на гаряче водопостачання у денний час виробляти свою, тобто безкоштовну, енергію за допомогою енергії сонця. Це б дало змогу частково перекривати потреби в електричній енергії для теплових насосів системи опалення.
"Проєкт щодо встановлення СЕС дозволив би додатково зменшити навантаження на гаманець мешканців будинку, – розповів про переваги проєкту голова ОСББ "Арован". – Однак 2022 року почалась війна, і Київська адміністрація скерувала кошти, які мали піти і на цей проєкт, на відновлення інфраструктури, що цілком логічно. Однак ми сподіваємось, що цього року проєкти з енергозбереження у рамках міської конкурсної програми "70/30" будуть відновлені, й ми таки встановимо свою сонячну електростанцію та зробимо свій будинок ще більш енергоефективним".
Мешканці хочуть, аби їх будинок споживав мінімум енергетичних ресурсів із зовні. І в Україні є дуже великий потенціал, аби зробити житловий і промисловий сектори більш енергозаощадними, переконаний Денис Кукса.
"Я бачу, що у нашій країні можна легко зменшити витрати тепла на будинки і витрати електричної енергії вдвічі. Приклад – мій будинок, – додав він. – Ми стали більше споживати електроенергії на теплові насоси, але ця електрична енергія дозволяє на 1 кВт отримати до 3 кВт теплової енергії. А це у 2,5-3 рази дешевше, ніж вартість теплоенергії, яку монополіст продає населенню. Обрані нами технології дозволяють отримувати дешеву теплову енергію".
Електрична енергія дозволяє на 1 кВт отримати до 3 кВт теплової енергії. А це у 2,5-3 рази дешевше, ніж вартість теплоенергії, яку монополіст продає населенню…
За всіма нарахуваннями, витратами, боргами по будинку та по своїй квартирі мешканці слідкують завдяки електронній системі документообігу.
Зробити свій будинок енергоефективним мешканці ОСББ "Арован" змогли завдяки тому, що їх голова кілька разів подавав проєкти на міські конкурси за програмою "70/30", і ці проєкти вигравали гранти від КМДА. Відтак до 70% необхідних ОСББ коштів давало місто, а 30% – збирали з мешканців.
Перед тим правління ОСББ проводило загальні збори мешканців, де обговорювали програму, яку хотіли реалізувати. Людям пояснювали, скільки коштів зможуть заощаджувати, якщо вкладуть частину власних.
"Якщо порівнювати у гривнях те, скільки раніше платили мешканці і скільки вони платять зараз, то це не дуже коректно, адже з 2014 року вартість енергоносіїв суттєво зросла, – вважає Денис Кукса. – Зокрема, теплова енергія за цей час подорожчала майже у 7,5 рази".
Однак, виходячи з оплати за один квадратний метр квартири та місць загального користування, можна зробити висновок, що сьогодні собівартість опалення, отриманого за допомогою системи насосів, для мешканців будинку в середньому вдвічі дешевша, ніж опалення від монополіста – 700-890 грн/Гкал.
"Проєкт щодо встановлення теплових насосів на системи гарячого водопостачання та опалення був найважчим з усіх, – зазначив голова ОСББ. – У його вартість також входили витрати на підготовку проєктної документації, проведення експертиз, завершення утеплення фасадів (близько 200 кв. м, бо весь будинок утеплювали близько трьох років), плюс додаткове встановлення 10 вікон у місцях загального користування. Весь цей проєкт коштував нам близько 6 млн грн. Із міського бюджету нам було виділено 4,5 млн грн, тобто з мешканців ми зібрали близько 1,5 млн".
Відтак 2019 року фінансове навантаження на одну квартиру склало 183 грн за один квадратний метр. Це означає, що власник квартири площею, скажімо, 100 квадратних метрів мав заплатити протягом трьох місяців 18 тисяч 300 гривень, аби внести свою частку коштів за програмою енергомодернізації будинку.
Фінансове навантаження на одну квартиру склало 183 грн за один квадратний метр…
Однак кошти, вкладені у програми 2019 року, вже давно відбились. Тобто внесок мешканців у розмірі 30% в енергетичні проєкти окупився за півтора року або за один опалювальний період. І з того часу люди отримують економічну вигоду.
Удари ворога по енергооб’єктах країни позначились також і на роботі встановлених систем будинку. Зараз, під час енергокризи, коли електроенергію то вмикають, то вимикають кілька разів на добу, теплові насоси у багатоповерхівці не вмикають.
"Постійні стрибки напруги дуже негативно впливають на дорогі компресори, тому зараз ми не користуємось системою насосів, – пояснив Денис Кукса. – Однак оскільки наша система дубльована, й ми не відмовлялись від централізованого опалення від міської ТЕЦ, то зараз просто перемикаємось на міську систему".
Отже, зараз мешканці отримують тепло від міста, але оскільки подача цього тепла також регулюється погодною автоматикою, то будинок бере рівно стільки, скільки йому потрібно.
"У будь-якому разі ті системи, які були впроваджені в будинку, дають економію. Навіть під час енергетичної кризи", – констатував керівник ОСББ. – А терміни окупності навіть вийшли меншими, ніж я розраховував у проєктній документації".
Єдине, про що шкодує голова ОСББ "Арован", що через війну не встиг реалізувати проєкт на встановлення будинкової СЕС. Якби вона вже була встановлена, тоді сьогоднішні блекаути мали би мінімальний вплив на будинок, тому що за проєктом генерування сонячної енергії становило би до 40 кВт на годину. Плюс, був би власний павербанк потужністю до 40 кВт, який під час відключення електроенергії дозволив би функціонувати циркуляційним насосам, ліфтовому обладнанню, освітленню і частково системі гарячого водопостачання.
"Або, якщо її вимкнути, то можна було б за допомогою цього павербанку мати електроенергію на 5-6 годин на загальнобудинкові нагальні потреби (звісно, не враховуючи потреби квартир) – це працюючі ліфти, освітлення та циркуляційні насоси. Тобто тоді б ми не відчували такого негативного впливу відключень", – зауважив Денис Кукса.
Обладнання ОСББ "Арован" © vechirniy.kyiv.ua
Завдяки тепловим насосам київська багатоповерхівка стала рекордсменом з енергозаощадження у країні. А після встановлення СЕС у будинку, голова ОСББ планує податись на європейський конкурс й увійти до десятки найбільш енергоефективних будинків Європи.
Мешканці інших будинків, попри дуже суттєву економію у грошах, не переймають цей досвід. І не тому, що немає бажаючих. Вони є. Мешканці кількох будинків у столиці хотіли стати членами ОСББ "Арован", от тільки його голова – Денис Кукса – вважає, що просто не витримає такого навантаження. До того ж він мріє повернутись до свого, не такого виснажливого, але економічно значно вигіднішого бізнесу. Отже, країні потрібні досвідчені проєктні менеджери, які би від "А" й до "Я" вели такі проєкти. Проте з березня 2022 року послуги із супроводу проєктів, наприклад, за державною програмою "Енергодім", призупинено, а серед голів ОСББ таких спеціалістів одиниці.
"Інноваційні рішення, що забезпечують потреби будинку, поки що є рідкісним явищем у нашій країні, – зазначив Святослав Павлюк, виконавчий директор Асоціації "Енергоефективні міста України". – Сьогодні більше зустрічаємось з іншими варіантами – коли встановлення сонячних панелей чи вітряків на даху ініціює інвестор, чи третя сторона, аби отримувати з цього гроші".
Інноваційні рішення, що забезпечують потреби будинку, поки що є рідкісним явищем у нашій країні
Однак з часом, коли вартість електроенергії для потреб населення зросте приблизно вдвічі, окупність таких систем для обслуговування будинків різко зросте. Вони стануть більш досяжними.
"Маємо приклади застосування теплових насосів у будинках, але вони поодинокі, – наголосив експерт – Ми дуже відстаємо від європейських країн, де такі інноваційні системи популяризуються і підтримуються урядами, тому активно поширюються, зокрема, у Франції. І власне це ті технології, які варто пропагувати. Загалом, більшість інноваційних заходів у багатоквартирних будинках, на мою думку, мають стосуватись спільного управління споживання теплом та його індивідуального регулювання. Проте реально більшість смарт-технологій зараз направлені на індивідуальний додатковий комфорт мешканців. Тому стоїть питання колективних стратегій. Водночас, у нас є передові будинки, які рухаються у цьому напрямі, і їх досвід, безумовно, є корисним для інших".
Приклад ОСББ "Арован" свідчить, що у наших багатоповерхових будинків дуже великий потенціал для економії енергоресурсів, зокрема, тепла і гарячої води. Найбільший ефект дає залучення новітніх енергозберігаючих технологій, серед яких насоси, які дозволяють акумулювати тепло з вентиляційних шахт для нагрівання води. Однак для втілення таких коштовних проєктів потрібні доступні для людей програми співфінансування, а також професійні менеджери. Чи з’являться вони – залежить від пріоритетів держави.
Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для "Української енергетики"