Через нормативні обмеження щодо оприлюднення інформації під час повномасштабної війни, загальний рівень прозорості енергетики минулого року показав досить стриманий прогрес. Про це свідчить оцінка Індексу прозорості енергетики 2023. Та навіть цей поступ став можливий завдяки зростанню показників в окремих категоріях Індексу (наприклад, "Постачання", який розглянули в одному з попередніх матеріалів у серії). Утім, за категоріями "Баланси" та "Звітність" відбулося навіть падіння.

Сьогодні ж приділимо увагу категорії "Надійність і безпека", де енергетична прозорість не змінилася. Проте оцінки Індексу прозорості енергетики для всіх складових цієї категорії виявилися б нижчими за довоєнні й без будь-яких заборон. Спробуємо розібратися, в чому причина.

 

Про що категорія "Надійність і безпека"?

 

Категорія "Надійність і безпека" визначає прозорість наявних у держави запасів енергетичних ресурсів, норм і правил, що гарантують надійність і безпеку постачання пального та енергії, а також вичерпність і регулярність звітування про дотримання встановлених вимог.

Розрахунок Індексу прозорості енергетики для цієї категорії охоплює 18 індикаторів. Він базується на встановленні того, наскільки органи влади та бізнес, який працює на енергетичних ринках, дотримується вимог низки Регламентів і Директив Європарламенту і Ради ЄС.

Основними з них є Регламент про готовність до ризиків в електроенергетиці; Регламент про внутрішній ринок електроенергії; Регламент про заходи із забезпечення безпеки постачання природного газу; Регламент про енергетичну статистику й Директива про зобов'язання з підтримки мінімальних запасів нафти та/або нафтопродуктів.

Вимоги згаданих документів відображені в Законах України "Про ринок природного газу", "Про ринок електричної енергії", "Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів", Кодексі системи передачі, Правилах про безпеку постачання природного газу, Правилах про безпеку постачання електричної енергії, а також рішеннях органів влади, спрямованих на гарантування енергетичної безпеки України.

Додатковим критерієм оцінювання рівня прозорості енергетичного сектору за "Надійністю і безпекою" є відповідність чинних у нашій державі правил і процедур найкращим практикам ЄС у гарантуванні безпеки постачання природного газу та електроенергії.

 

Як і чому змінювалася прозорість у категорії "Надійність і безпека"?

 

У довоєнні роки оцінки незмінно зростали (рис. 1), лише на бал не дотягнувши в 2021 році до зони "середньої" прозорості. Ріст було забезпечено завдяки поступу за підкатегорією "Звіти про надійність і безпеку", де оцінка підвищилася за три роки з 31 до 83 балів (рис. 2). Формуванню висхідного тренду сприяли вчасне затвердження НКРЕКП звітів "Укренерго" з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей і регулярне оприлюднення зведень Міненерго про моніторинг безпеки постачання природного газу та електричної енергії.

Проте в березні й квітні 2022 року виникла потреба в захисті даних, які в умовах воєнного стану можуть бути віднесені до інформації з обмеженим доступом. Це включало й інформацію щодо об’єктів критичної інфраструктури, що змусило органи влади й компанії припинити оприлюднення інформації, охопленої чотирма індикаторами підкатегорій "Запаси й резерви" та "Звіти про надійність і безпеку". Прямим наслідком цього обмеження стало обнулення оцінки за першою підкатегорією і зменшення більше ніж утричі (із 83 до 25 балів) оцінки за другою.

Рисунок 1. Динаміка оцінки прозорості за категорією "Надійність і безпека" у 2018-2023 роках

Рисунок 2. Динаміка оцінки прозорості за складовими категорії "Надійність і безпека" у 2018-2023 роках

 

Результати 2023 року

 

Через обмеження доступу до відкритих даних про сектор на період дії воєнного стану, рівень прозорості за категорією впродовж останнього року не змінився. Через чутливість інформації, дані про запаси пального й резерви потужності з об’єктивних причин залишаються закритими. Більше того, зросла кількість неоприлюднених звітів про надійність і безпеку постачання електроенергії та газу за попередні періоди.

Між тим, згідно з Регламентом про готовність до ризиків в електроенергетиці, оператор системи передачі відтепер зобов'язаний публікувати на офіційному сайті та оновлювати кожні чотири роки План готовності до ризиків (Risk-preparedness Plan), що:

● міститиме заходи, спрямовані на запобігання та/чи пом’якшення наслідків криз в електроенергетиці;
● відповідатиме правилам функціонування ринку;
● передбачатиме інформування громадськості про кризи в електроенергетиці. 

Водночас традиційний щорічний Звіт з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей має замінити Національна оцінка ресурсної достатності (National resource adequacy assessment), а також розроблені оператором на її основі План усунення недостатності ресурсів і щорічний звіт про результати його виконання.

Новою європейською вимогою є й звітування про фактичну оцінку кризи в електроенергетиці (ex-post evaluation report). Відповідні документи мають готуватися в разі виникнення кризи й подаватися не пізніше, ніж через три місяці після її завершення. 

Звіт про фактичну оцінку повинен містити: 

● опис події, яка спровокувала кризу; 
● опис вжитих заходів та оцінку їх ефективності; 
● оцінку транскордонного впливу вжитих заходів; 
● звіт про отриману допомогу; 
● економічні наслідки кризи; причини, що виправдовують застосування неринкових заходів; 
● можливі зміни до планів готовності до ризиків і розвитку системи передачі.

Позитивним результатом минулого року можна назвати ухвалення Закону "Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів". Його метою було створити нормативні передумови, що забезпечать неперервність постачання рідкого палива споживачам у разі виникнення кризи на внутрішньому ринку. Низка положень цього документа має гарантувати прозорість запасів, що формуватимуться, а також регулярність і вичерпність звітування про дотримання норм, що визначають надійність і безпеку постачання.

На жаль, під час доопрацювання депутатами відхиленого парламентом  урядового законопроєкта з нього зникло щонайменше 18 положень, що мали бути імплементовані в українське законодавство згідно з вимогами Директиви 2009/119/ЄС. Так і не врегулювали правові засади створення й функціонування системи запасів та управління нею, питання фінансового забезпечення зобов’язань зі створення запасів, їхнього відповідального зберігання й припинення зобов’язань.

На додачу до цього, автори не взяли до уваги вимогу п. 5 Додатка ХХVII-A Угоди про асоціацію України з ЄС. Згідно з ним, щодо будь-якої законодавчої пропозиції у сферах, що мають бути наближені до законодавчих актів ЄС, перелічених у Додатку XXVII-B (у тому числі, Директиви 2009/119/ЄС), необхідно провести консультації з Європейською комісією щодо сумісності з положеннями acquis ЄС. Такі консультації депутати підмінили додатковою експертизою щодо європейської інтеграції, яка засвідчила: законопроєкт "не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України та праву Європейського Союзу".

Нормативні розбіжності, безумовно, ускладнять роботу органів влади із забезпечення прозорості запасів рідкого палива, надійності і безпеки його постачання, зокрема в частині розроблення методики обчислення рівня мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, плану дій із введення в обіг екстрених і спеціальних резервів у разі значного порушення постачань, а також забезпечення щорічного звітування про заходи для забезпечення фізичної доступності запасів.

 

Що варто змінити

 

Звісно, до скасування дії воєнного стану Міненерго не зможе відновити регулярне і вчасне оприлюднення звітів про моніторинг безпеки постачання природного газу й електричної енергії та публікувати звіти за попередні періоди.

Утім, ніщо не заважає Кабінету Міністрів (або НКРЕКП) подати до Верховної Ради законопроєкт "Про внесення змін до деяких законів України щодо транспонування актів Енергетичного Співтовариства" для врахування вимог Регламентів ЄС: про готовність до ризиків в електроенергетиці та внутрішній ринок електроенергії, зокрема в частині звітування Міненерго, НКРЕКП і "Укренерго".

Навіть під час дії воєнного стану спеціалісти "Укренерго" цілком здатні проаналізувати зміни, спричинені ухваленням згаданих Регламентів, і підготувати все необхідне для якісного розроблення:

● Плану готовності до ризиків, Національної оцінки ресурсної достатності;
● Плану усунення недостатності ресурсів, звітів про результати його виконання;
● Звітів про фактичну оцінку кризи в електроенергетиці (в разі її настання).

Одночасно і регулятор може розробити та ухвалити методику підготовки й подання звітів про фактичну оцінку кризи в електроенергетиці (ex-post evaluation report).

Складнішими будуть завдання Кабінету Міністрів організувати розроблення та ухвалення нормативно-правових актів, необхідних для імплементації Закону "Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів", а також їхню реалізацію у строки, встановлені оновленим Додатком XXVII до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, та для Міненерго, що має забезпечити відповідність форм звітності, встановлених у згаданому вище Законі вимогам Директиви ЄС. Це буде достатньо проблематично, враховуючи суттєві відмінності між цими документами.

 

Геннадій Рябцев, експерт проєкту USAID "Прозорість енергетичного сектору"

Цей матеріал було підготовлено в рамках проєкту USAID "Прозорість енергетичного сектору", який виконує DiXi Group. Створення цього матеріалу стало можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).

Думки, викладені у матеріалі, є виключною відповідальністю DiXi Group і за жодних обставин не можуть розглядатися як такі, що відображають позицію USAID чи Уряду США.