Останні новини

«Світло має перемогти» - такий життєстверджуючий слоган було обрано для цьогорічного форуму Ukrainian Energy Security Dialogue (UESD), організованого DiXi Group в надскладних умовах на третьому році повномасштабної війни. На заході було озвучено дані, що під час масованих атак на українську енергосистему агресор вже випустив понад 1600 ракет різних типів та близько 700 ударних дронів. Більше половини генеруючих потужностей було втрачено. Та попри щоденні загрози, українська енергосистема продовжує працювати і забезпечувати потреби споживачів.

Та через продовження бойових дій українські енергетики та газовики продовжують стикатися з чималими ризиками. Зокрема, учасники дискусій на UESD акцентували на посиленні атак на енергетичну інфраструктуру та промислові потужності, що забезпечують видобуток викопного палива, згадували про кіберзагрози та інформаційний терор, дефіцит обладнання, сповільнення інвестицій в розбудову локальної та зеленої генерації, зупинку транзиту російського газу українською газотранспортною системою (ГТС)

«Українська енергетика» послухала виступи учасників UESD і склала перелік ключових викликів цієї зими, спираючись на їх доповіді.

Виклик 1: Атаки на енергетичну інфраструктуру

В Міністерстві енергетики постійні атаки на мережі і трансформатори вважають «найбільшим викликом». Як сказав заступник міністра Роман Андарак, енергетична система є «цілеспрямованою мішенню для агресії» і вона зазнає «вражаючого масштабу руйнувань».

Вкрай небезпечними є ворожі удари по підстанціях, які відіграють головну роль у передачі електроенергії до споживачів, і транскордонних мережах для імпорту електроенергії від сусідів з ЄС. Це ризикує створити на ринку додаткові обмеження.

«Такі дії спрямовані не тільки для позбавлення країни світла. Енергетика забезпечує базові послуги для існування суспільства. Тому її цілеспрямоване знищення – це також знищення морального духу, економіки, промисловості, соціальних служб для підкорення Україні», - зазначив Роман Андарак.

Крім транскордонних ліній електропередач і трансформаторів, мішенню агресора є інфраструктура видобувних підприємств, що забезпечують українську економіку природним газом, нафтою та вугіллям. В Міненерго зазначають, що бойові дії суттєво вплинули на промисловість в усіх регіонах України, спричинивши руйнування обʼєктів та відтік персоналу. «Компанії роблять все, що від них залежить, але мають обмеження своїх можливостей», - зазначив Роман Андарак.

Стабільно працюють лише атомні станції. Їх базові потужності залишаються спроможними забезпечувати близько 50% електроенергії в країні. «Через це споживачі отримують світло бодай частину часу протягом доби», - резюмував чиновник.

Виклик 2: Дефіцит енергетичного обладнання

Під час війни Україна стала головним покупцем в Європі когенераційних установок, які передбачають одночасне виробництво електричної й теплової енергії. Зокрема, тільки, від Проєкту енергетичної безпеки, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) на потреби громад їх було закуплено понад 90 штук.

Тепер проблемою є не тільки дефіцит фінансування, але й готового до продажу обладнання, в тому числі для нагального ремонту після атак. Його виготовлення може тривати довше, ніж потрібно замовникам з України. Тому нестачу обладнання в Міненерго називають серед ризиків поточної зими.

«Жодна енергосистема у Європі не змогла би вистояти самотужки в умовах такої агресії», - заявив Сергій Назаренко, керівник Офісу ідентифікації та протидії загрозам обʼєктам критичної інфраструктури національного оператора «Укренерго».

Завдяки «безпрецедентній допомозі» міжнародних партнерів, відзначив він, українська енергосистема наразі є найбільш захищеною в світі з точки зору інженерних конструкцій, роботи систем протиповітряної оборони, наявного резерву обладнання та інших засобів. Інші деталі про захист галузеві фахівці публічно не розповідають – під час війни це чутлива інформація, розкриття якої може зіграти на користь ворогу.

Та на підтвердження готовності швидко відновити енергопостачання після пошкоджень представник «Укренерго» додав: «Якщо в Європі термін заміни трансформатора становить 2 місяці, то у нас це 16 днів. Також маємо відпрацьований алгоритм дій у критичних ситуаціях».

Виклик 3: Розбудова локальної та зеленої генерації

Заступник міністра енергетики Микола Колісник під час дискусії на UESD згадав про важливість розвитку відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), зокрема, вітрової генерації. Такі проєкти сприяють стійкості та декарбонізації української енергосистеми, а їх підтримка є ключовим пріоритетом для міжнародних партнерів.

Він зазначив, що ініціатива із залучення інвестицій ВДЕ має надходити, в першу чергу, від місцевих органів влади, щоб децентралізація в управлінні енергетикою стала реальністю. «Для громад наявність локальної генерації є конкурентною перевагою - вони отримують енергетичну незалежність. І водночас такі проєкти стають джерелом податкових надходжень, які можна спрямувати на місцевий розвиток і вирішення соціальних проблем», - пояснив чиновник.

За його словами, орієнтиром для інвесторів в подальшому мають стати так звані «Паспорти енергонезалежності» областей, створенням яких наразі займається Міненерго.

Проте війна якщо не відкладає, то сповільнює всі амбітні плани.

Крім того, ризики інвестицій у ВДЕ посилюються борговою кризою на ринку електроенергії, про яку згадують в Міненерго. Як свідчать офіційні дані, опубліковані державним підприємством «Гарантований покупець», на початок листопада борг національної енергетичної компанії «Укренерго» перед виробниками ВДЕ перевищив 32 млрд грн

Виклик 4: Кіберзагрози та інформаційний терор

Під час свого виступу на форумі DiXi Group заступник міністра енергетики Роман Андарак пояснив, яким алгоритмом послуговуються росіяни, аби зробити українську енергетичну систему вразливою. «В середньому за два дні до масованих обстрілів ми фіксуємо сотні тисяч потужних кібератак на всі енергетичні підприємства. Це свідчить, що ворог діє системно, поєднуючи фізичний і цифровий вплив», – повідомив чиновник.

Водночас наявність потужних професіоналів у поєднанні з унікальним досвідом під час війни створюють передумови для того, аби Україна очолила напрямок кібербезпеки в Східній Європі. Наприклад, в 2015 році, через кілька місяців після анексії Криму, саме українські фахівці протистояли атакам проросійських хакерів на українську енергосистему, що призвели до відключення електроенергії у західних областях. Цей масштабний випадок дистанційного втручання в роботу мережі вважається першим в світі, про який стало відомо широкому загалу.

Викликом для енергетичної безпеки на форумі DiXi Group називали також російську пропаганду та інформаційно-психологічні спеціальні операції щодо стану енергетики. Мета ворога - поширити паніку серед населення. Ключові деструктивні наративи, за даними Міненерго, стосуються викривлених даних про дефіцит генерації, експорт української електроенергії, «інфраструктурну катастрофу» та можливості Росії «швидко вирішить усі питання з електроенергією» для українських споживачів. Щоб протидіяти цим загрозам, чиновники закликають користуватися тільки перевіреними джерелами інформації.

Виклик 5: Зупинка газового транзиту

«Те, що здавалося неможливим ще кілька років тому тепер стає реальністю. Все вказує на те, що з 1 січня транспортування російського газу через українську газотранспортну систему (ГТС) зупинеться, це наш базовий сценарій. Але на енергетичний ринок Європи це не матиме вирішальний вплив», - сказав у своєму виступі на Ukrainian Energy Security Dialogue 2024 Дмитро Липпа, керівник «Оператора ГТС України» (ОГТСУ).

В тому, що стосується сталого забезпечення газом споживачів, він вважає, що через зупинку транзиту російського газу «суттєво зростають ризики атак» на газотранспортну систему в Україні зростають. Через безпекові обмеження воєнного часу в розкритті інформації доповідач на розкрив деталі, але навів «кілька цифр», які, на його думку, сприяють розумінню актуальної ситуації. «Українська ГТС на своєму балансі має 511 компресорних агрегатів, на сьогодні працюють 10. Тобто ми маємо суттєвий потенціал, який можемо задіяти», - зазначив Дмитро Липпа.

Він також нагадав, що загалом річна потужність ГТС для транспортування газу складає «майже 150 млрд куб м». «Ми робили стрес-тести разом з оператором підземних газових сховищ та видобувними компаніями, тож можна впевнено стверджувати: зупинити ГТС через атаки – це досить апокаліптичний сценарій, і його вірогідність досить низька. Технічно наша ГТС здатна вистояти навіть при досить суттєвих навантаженнях внаслідок бойових дій», - зазначив очільник держкомпанії.

Серед інших варіантів, що здатні забезпечити стале газопостачання для українських споживачів він назвав достатні обсяги газу внутрішнього видобутку, доступ до альтернативних джерел і маршрутів постачання блакитного палива з Польщі, Словаччини, Балканських країн.

Та особливу увагу Дмитро Липпа звернув на створення «першої в історії» гарантованої потужності для постачання газу в Україну з Молдови: з вересня 2024 року технічні можливості для імпорту газу на цьому напрямку складають 1 млн куб. м на добу, а в другому кварталі 2025 року вони зростуть вже до 7 млн. куб. м. «Тож сьогодні ми можемо впевнено говорити про те, що за потреби основна частина України буде здатна отримувати імпортний газ з країн Центральної та Східної Європи транзитом через Молдову. Це додатковий маршрут, але він вкрай важливий в умовах війни», - пояснив керівник ОГТСУ.

Серед пріоритетів міжнародної співпраці він вказав також на взаємодію з оператором газотранспортної системи Польщі Gaz-System. Компанії домовилися, що з 1 січня 2025 року почнуть працювати гарантовані потужності для імпорту природного газу з Польщі в Україну обсягом близько 5,15 млн куб. м на добу. Вперше його запропонують бізнесу на місячному аукціоні, який буде проведено 16 грудня 2024 року.

«Ми прагнемо задіяти всі можливості використання української ГТС, - зазначив Дмитро Липпа. - Тому ОГТСУ продовжує працювати над збільшенням потужностей по всім напрямкам».

Світлана Долінчук, спеціально для «Української енергетики»

Теги:DiXi Group