В Україні нараховується приблизно 55 тисяч домашніх сонячних електростанцій (СЕС) під "зелений" тариф. Однак лише близько 10 таких СЕС встановлено на дахах багатоповерхових будинків. Утім, дуже багато ОСББ та ЖБК сьогодні хотіли б мати свої СЕС, аби мешканці могли отримувати воду, тепло та зарядити свої телефони в разі аварійних відключень електроенергії. Під час війни це дуже актуально.

Як вдалось встановити СЕС та ще й під час війни одному з ОСББ Києва? За яких умов такі проєкти стануть доступними для інших багатоповерхівок? Ці та інші питання щодо поширення домашніх СЕС проаналізувала "Українська енергетика".

 

СЕС у багатоповерхівках лише з десяток

 

2021 року українці встановили майже 15 тисяч домашніх сонячних електростанцій. Це вдвічі більше, ніж роком раніше. Загалом до війни було близько 45 тисяч таких СЕС.

"Станом на початок 2023 року в Україні нараховувалося 53 тисячі домогосподарств із сонячними електростанціями, – поділився даними Сергій Ручко, член правління Асоціації сонячної енергетики України, голова комітету домашніх СЕС. – Відповідно до статистики за перші три квартали 2023 року додалося ще близько 2 тисяч СЕС. Можна припустити, що загалом маємо понад 55 тисяч домашніх СЕС. А от у багатоповерхових будинках такі рішення дотепер були поодинокими. В Україні в багатоповерхівках за весь час було збудовано дуже мало, мабуть, не на багато більше, ніж 10 СЕС під "зелений" тариф. По ОСББ статистика невідома".

Загалом маємо понад 55 тисяч домашніх СЕС. А от у багатоповерхових будинках такі рішення дотепер були поодинокими…

Загалом СЕС у багатоповерхівках встановлювали здебільшого за дуже складною схемою. Продаж електроенергії за "зеленим"тарифом для ОСББ дуже забюрократизований. Це робили переважно власники житла, які жили на останніх поверхах. Вони домовлялися з ОСББ або з іншими власниками житла, брали в них дах в оренду й будували на ньому сонячну електростанцію під "зелений" тариф.

Однак на переконання фахівця, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, ОСББ встановлювали сонячні електростанції та генератори передусім з метою резервного живлення, аби під час віялових вимкнень електроенергії могла працювати бодай якась критична інфраструктура їхнього будинку: насоси для тепло- та водопостачання, аварійне освітлення в під’їздах, розетки для підзарядки телефонів, ліфти.

Так, завдяки 36 безкоштовним вживаним сонячним панелям мешканці львівського ОСББ "Паркові вежі" зможуть виживати навіть під час блекаутів. Те саме стосується павлоградської п’ятиповерхівки, де коштом Фонду ім. Гайнріха Бьолля було встановлено 10 сонячних панелей, гібридний інвертор та акумуляторна батарея. Мешканці будинку матимуть під час планових чи аварійних відключень під’їздне освітлення, зможуть користуватися домофоном, заряджати телефони й павербанки. А завдяки встановленим на даху столичного ОСББ "Художник" 59 сонячним панелям з акумуляторами мешканцям вдалося безболісно пережити відключення електроенергії.

"Саме на цьому був зосереджений розвиток СЕС у багатоповерхівках 2022 року. Цього року енергетичну інфраструктуру обстрілюють не так сильно, як торік, тому кількість таких нових об’єктів є меншою", – каже Сергій Ручко.

На даху будинку ОСББ "Паркові вежі". Фото: city-adm.lviv.ua

 

ОСББ, що мріяло про свою СЕС

 

Одним із прикладів встановлення СЕС під час війни є історія київського ОСББ "Градинська, 11". Наприкінці грудня 2023 року тут запустили першу чергу гібридної сонячної електростанції. Утім, як це не дивно, ідея мати свою СЕС виникла у співвласників житла в цьому будинку ще до повномасштабного вторгнення.

У будинку є два під’їзди: перший має 20 поверхів, другий – 22. Загалом – 160 квартир, плюс 11 нежитлових приміщень на першому поверсі, де працюють різні підприємці.

"Ми створили ОСББ 2017 року, – розповідає Ольга Попович, голова правління ОСББ "Градинська, 11". – Передусім зробили модернізацію освітлення місць загального користування – світильники з ртутними лампами замінили на сучасні світлодіодні з датчиками руху. До того ж частина має також сутінкові датчики. Усе зробили власним коштом".

Далі зайнялись утепленням балкончиків, що виходять із загального коридору на кожному поверсі. Через них раніше в під’їздах були сильні протяги. Виконали роботи завдяки "теплому" кредиту. 30% коштів надало ОСББ, а 70% – позичили в "Ощадбанку", але держава компенсувала їх. А після цього ОСББ скористалося цим же "теплим" кредитом і частково замінило труби гарячого водопостачання та опалення на поліпропіленові, утеплили їх.

Наприкінці 2020 року об’єднання подало документи до Київської міської держадміністрацію (КМДА) на конкурс енергоефективних проєктів (за напрямом "Реконструкція систем електропостачання із застосуванням відновлювальних чи альтернативних джерел енергії") на 2021 рік за міською програмою "70/30". Проєкт передбачає встановлення сонячних панелей і гібридних інверторів загальною потужністю 15 кВт, а також резервних акумуляторів (20 кВт). СЕС має забезпечувати резервне живлення обладнання станції, водопостачання, ІТП та освітлення місць загального користування (МЗК) в будинку.

"Ініціативній групі нашого ОСББ дуже подобаються альтернативні джерела енергії, і ми хочемо використовувати їх у своєму будинку, – пояснює Ольга Попович. – Завдяки СЕС планували економити кошти, використовуючи сонячну енергію для освітлення місць загального користування. Мали наміри встановити три сонячні електростанції: одну потужністю 15 кВт –  для того, аби в разі чогось забезпечити роботу насосів, і дві маленькі станції потужністю по 5 кВт – на освітлення коридорів двох під’їздів".

Мали наміри встановити три сонячні електростанції: одну потужністю 15 кВт –  для того, аби в разі чогось забезпечити роботу насосів, і дві маленькі станції потужністю по 5 кВт – на освітлення коридорів двох під’їздів…

Втілювати цей проєкт ОСББ допомагає комунальне підприємство (КП) "Група впровадження проєкту з енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва" КМДА.

"Якщо ОСББ (у цьому випадку ОСББ  "Градинська, 11") виграло конкурс, то місто визначає наше КП замовником робіт", – розповів В’ячеслав Хмара, директор КП "Група впровадження проєкту з енергозбереження" (Київ).

З його слів, фахівці цього КП фактично як проєктні менеджери супроводжують проєкт. А саме – здійснюють за необхідності коригування, вносять зміни, контролюють реалізацію, оптимізують процеси, шукають підрядника, оплачують його роботу (тобто реалізовують увесь комплекс необхідних робіт і процесів) тощо. 

"Як замовник робіт ми знаходимо генпідрядника з реалізації проєкту й супроводжуємо його на всіх стадіях", – додає В’ячеслав Хмара.

Панелі ОСББ “Градинська, 11”. Фото: facebook.com/btskyiv

 

СЕС заради сталого енергозабезпечення 

 

Виконати проєкт одним махом, як того хотілося ОСББ "Градинська, 11", не вдалося. Довелося йти невеликими кроками, поетапно. 

"Річ у тім, що 2021 року ми лише розробили проєкт, але через брак фінансування змогли виконати лише ті енергоефективні заходи, на які вистачило коштів. Зокрема – утеплити труби, замінити двері в місцях загального користування та утеплити перекриття підвалу", – розповіла Ольга Попович.

А 2022 року почалася повномасштабна війна, яка спричинила велику інфляцію.

"Хоча проєкт був розпочатий ще 2021 року, але 2022 року, під час масштабного вторгнення, вартість матеріалів стрімко підскочила, – акцентував В’ячеслав Хмара, директор КП "Група впровадження проєкту з енергозбереження". – Передусім тому, що порушилися логістичні процеси. По-друге, зріс курс долара і, як наслідок, – вартість обладнання та матеріалів. По-третє, альтернативна енергетика дуже швидко розвивається, відповідно, запроєктоване обладнання за пів року можуть навіть зняти з виробництва. Отже, проєкт був розроблений, але потім його коригували в частині вартості".

Через інфляцію загальна вартість проєкту збільшилась з 850 тис. грн до приблизно 1600 тис. грн. Через це фінансування за проєктом вистачило лише на гібридну станцію для холодного водопостачання (для забезпечення електроенергією насосів). До слова, саме пд час блекаутів, коли мешканцям доводилося часто сиділи без води, вони вирішили, що їх сонячна станція має бути гібридною.

Через інфляцію загальна вартість проєкту збільшилась з 850 тис. грн до приблизно 1600 тис. грн…

"Гібридні інвертори дозволяють брати електрику в зимовий період з мережі, а в разі блекаутів чи аварійних відключень, а також коли немає генерації електроенергії сонячними панелями (взимку вона падає до 20-30%) – з акумуляторів", – каже директор "Групи впровадження проєкту з енергозбереження".

На щастя, 2023 року КМДА погодила цей проєкт. Однак збудувати сонячну станцію з 30 панелями, які забезпечували б електроенергією насоси та освітлення місць загального користування у двох під'їздах, за 650 тис. грн було вже неможливо. 

"Отриманих 650 тис. грн вистачило на гібридну станцію потужністю 15 кВт – без сонячних панелей, але з трьома акумуляторами, – зазначила очільниця ОСББ. – Ми власним коштом (за 258 тис. грн) купили ще четвертий акумулятор, якого бракувало станції, а також 9 сонячних панелей. Отже, 650 тисяч пішло на 3 акумулятори, інвертори, дорогі кабелі, роботу (адже електрощитова й насосна станція знаходяться у підвалі, а всю апаратуру встановлювали на даху), на облаштування кімнати для цієї апаратури. Освітлення МЗК уже не було за що робити". 

Щоби насосна станція запрацювала на повну, ОСББ потрібна ще 21 сонячна панель. Тож об'єднання знову подало документи на цьогорічний конкурс енергозберігаючих проєктів КМДА, аби отримати фінансування. Наразі станція працює на дев'ятьох панелях і здебільшого на акумуляторах, оскільки сонця взимку дуже мало. Проте тестове випробування підтвердило, що в разі вимкнення електроенергії обладнання переключається на акумулятори, відтак насоси працюватимуть, вода буде подаватися.

“Якщо влітку буде достатньо сонця, то навіть ті 9 панелей, які маємо зараз, будуть подавати отриману електроенергію на насоси. Тоді влітку ми зможемо економити електроенергію. А якщо нам дадуть кошти і ми докупимо решту панелей, то отримаємо бажаний ефект", – зазначила Ольга Попович.

Але вже сьогодні, наголошує вона, завдяки встановленому обладнанню мешканці в разі непередбачуваних відключень світла зможуть мати найнеобхідніше для життя – воду та електроенергію бодай для заряджання телефонів, для освітлення під’їздів та екстренної роботи ліфтів.

Наразі ОСББ та місто вклали у проєкт майже 900 тис. грн. Ще співвласники житла планують отримати 387 тис. грн на 21 панель за проєктом, на який подалися вчергове. Якщо отримають, то загальна сума витрачених коштів становитиме 1,287 млн грн.

ОСББ "Градинська, 11" Фото: facebook.com/btskyiv

 

Під час війни окупність значення не має

 

Окупність проєкту ОСББ "Градинська, 11" становить 11 років. Однак постачальники обладнання запевнили, що СЕС може працювати 25 років. Проте лише після літа, коли сонячні панелі працюватимуть з максимальним ефектом, буде видно, скільки мешканці зможуть економити завдяки власній СЕС.  

"Зараз вартість сонячних панелей у Китаї та Європі сильно впала, – констатує Сергій Ручко, член правління Асоціації сонячної енергетики України. – Однак логістика їх завезення в Україну є дуже дорогою. До цього слід додати податки, а також різні складові воєнного стану (наприклад, дефіцит кваліфікованої робочої сили). І все це накладається на те, що вартість панелей в Україні знизилась, але не так сильно, як в інших країнах".

Зі слів експерта, окупність СЕС, встановлених для підприємств заради виробленння електроенергії для власного споживання, становить у середньому 2,5 року. А от для домогосподарств та ОСББ (без підтримки державою у вигляді "зеленого" тарифу) вона майже втричі більша – від 7 років, якщо система не має в складі акумуляторів. За їх наявності їх доведеться міняти на нові через 7-10 років – після закінчення строку служби. Відповідно, в цьому випадку окупність буде нульовою.

Окупність СЕС для домогосподарств та ОСББ (без підтримки державою у вигляді "зеленого" тарифу) – від 7 років, якщо система не має в складі акумуляторів…

"Загалом будь-яка станція містить чотири складових: самі панелі (кожна з яких у середньому видає 500-600 Вт), інвертор (мережевий або гібридний), джерела накопичення (акумулятори), шафа керування", – додав В’ячеслав Хмара, директор КП "Група впровадження проєкту з енергозбереження" (Київ). – У СЕС буде мінімальний період окупності, якщо вона не матиме у складі гібридного інвертора та акумуляторів, бо вони найбільш дороговартісні". 

Якщо СЕС має забезпечити лише освітлення МЗК та забезпечувати електроенергією ліфти в будинку, то тоді період окупності може становити 2-5 років, зазначив фахівець. Однак чим більше акумуляторів задіяно на СЕС, тим більшим буде період її окупності. Зі слів В’ячеслава Хмари, він може становити 10-15 років, залежно від рівня енергоспоживання будинку тощо.

"Утім, основна мета проєкту ОСББ "Градинська, 11" – сталість енергозабезпечення, – наголошує директор "Групи впровадження проєкту з енергозбереження” (Київ)".

ОСББ "Градинська, 11". Фото: facebook.com/btskyiv

 

Перспективи поширення СЕС на дахах багатоповерхівок

 

Наразі в Україні є лише поодинокі випадки встановлення СЕС на багатоповерхових будинках. Водночас дуже багато мешканців цікавляться такими проєктами.

"До нас приходить багато людей з такими ідеями, – каже В’ячеслав Хмара, директор КП "Група впровадження проєкту з енергозбереження". – Однак фінансування для всіх бажаючих не вистачить, бо воно обмежене. Крім того, аби зменшити енергоспоживання й економити на цьому кошти, спочатку потрібно здійснити низку першочергових заходів".

Передусім – встановити індивідуальний тепловий пункт (ІТП). А потім, коли вже є зменшення тепловтрат, можна посилити енергонезалежність і в частині електроенергії, вважає фахівець. Адже якщо немає електроенергії, то ІТП не працюватиме, відповідно, будинок не отримуватиме тепло, навіть якщо його подають у будинок. СЕС дає змогу забезпечити роботу насосів і подавати тепло.

"Я вважаю, що такі проєкти дуже потрібні, але кожен з балансоутримувачів має визначити свою мету. Це може бути, по-перше, зменшення енергоспоживання електроенергії. А ми бачимо тенденцію зростання її вартості – з 2021 по 2023 рік вартість кіловата збільшилась у 1,5 раза. І це крок у майбутнє, адже ми розуміємо, що справедлива вартість кіловата (без дотацій з боку держави) була б значно вищою. По-друге, метою може бути сталість електрозабезпечення МЗК і ліфтів будинку", – зазначає директор "Групи впровадження проєкту з енергозбереження".

Такі проєкти дуже потрібні, але кожен з балансоутримувачів має визначити свою мету. Нею може бути зменшення енергоспоживання електроенергії, або сталість електрозабезпечення МЗК і ліфтів будинку...

Зважаючи на війну, рішення ОСББ щодо встановлення СЕС є доцільним, вважає Сергій Ручко, член правління Асоціації сонячної енергетики України, голова комітету домашніх СЕС. 

"Якби не війна, думаю, люди не будували б СЕС, тому що економічної доцільності в цьому майже немає", – додає він.

Однак невдовзі ця ситуація може кардинально змінитися.

"Ми чекаємо на остаточне прийняття вторинного законодавства згідно із законопроєктом 3220-IX, який дозволить продавати електроенергію, вироблену СЕС, на ринкових умовах, – зазначає Сергій Ручко. – Оскільки зараз ОСББ купують електроенергію за ціною для населення – 2,64 грн за кВт·год, яка дотується через механізм ПСО, то, по суті, ОСББ прирівнюються до побутового споживача. Відповідно, зараз я не бачу жодної економічно обґрунтованої доцільності збільшувати потужності за допомогою СЕС у багатоповерхівках. Однак вважаю, що вартість електроенергії для населення рано чи пізно буде підніматися, зокрема і для ОСББ. І це стимулюватиме людей встановлювати СЕС".

З іншого боку, кількість сонячних електростанцій може зрости завдяки іншим чинникам. Як відомо, зараз площа даху є замалою для того, щоб мати зиск зі встановленої на ньому СЕС. Однак цю проблему можна вирішити.

Вартість електроенергії для населення рано чи пізно буде підніматися, зокрема і для ОСББ. І це стимулюватиме людей встановлювати СЕС…

"Справді, існує зовсім інший алгоритм – встановлення СЕС не для потреб ОСББ, а встановлення їх юридичними особами, які споживають електричну енергію за зовсім іншим тарифом, – підтверджує член правління Асоціації сонячної енергетики України. – Тобто можна буде продавати електричну енергію юридичним особам, які орендують в ОСББ приміщення, або ці юридичні особи можуть орендувати дахи ОСББ і будувати на них свою СЕС, споживаючи електроенергію вже за іншою вартістю та з іншою окупністю".

Інший варіант, який, на переконання експерта, незабаром стане актуальним, – встановлення ОСББ зарядної станції для електромобілів. Адже кількість електромобілів в Україні зростає. Так, у 2023 році українці придбали майже 40 тисяч таких авто. Це втричі більше в порівнянні з 2022 роком. Тож незабаром може виникнути проблема – бракуватиме потужності, підведеної до будинку ОСББ, аби заряджати ці електромобілі. І, власне, СЕС може допомогти розв’язати цю проблему. 

Отже, встановленню СЕС у багатоповерхівках, на думку фахівців, сприятимуть, по-перше, скасування дотацій держави (у вигляді ПСО) на електроенергію та встановлення ринкових цін. По-друге, оренда приміщень ОСББ некомерційними організаціями. По-третє, поширення електромобілів. І, звісно, подальше падіння вартості сонячних панелей уже в Україні.

"Щойно дотації (ПСО) будуть скасовані, ми побачимо СЕС на кожному будинку", – упевнений Сергій Ручко.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для "Української енергетики"